Темна енергія може походити від сили, що утримує атомні ядра
· Майбутнє
Фізики з UBC та Університету Шеффілда припустили, що темна енергія може походити з квантових властивостей сильної ядерної взаємодії, яка утримує атомні ядра разом.
Дослідники з Університету Британської Колумбії та Університету Шеффілда запропонували нове пояснення природи темної енергії, яка відповідає за прискорене розширення Всесвіту. Замість введення гіпотетичних частинок, науковці припускають, що це явище може бути пов’язане з квантовою хромодинамікою (QCD) — теорією, що описує сильну ядерну взаємодію, яка утримує кварки разом, формуючи протони й нейтрони — складові атомних ядер.
Зв’язок між мікросвітом та космосом
В основі гіпотези лежить ідея про квантовий вакуум, який не є порожнім, а володіє складною структурою, відомою як топологія. Вчені припустили, що вакуум може перебувати в різних топологічних конфігураціях і переходити між ними завдяки квантовому тунелюванню. В умовах розширення Всесвіту енергія такого вакууму може змінюватися, створюючи ефект, який ми спостерігаємо як темну енергію.
За словами професора Аріеля Житницького, одного з авторів дослідження, цей теоретичний підхід не потребує залучення нових частинок. «Наш теоретичний фреймворк припускає, що взагалі не потрібно жодних нових частинок», — зазначив він. Автори моделі стверджують, що характерний масштаб енергії близький до спостережуваного без введення нового поля чи нового фундаментального параметра. Водночас космологічна модель використовує два додаткові параметри, які описують, коли внесок темної енергії стає значущим і наскільки поступово він розвивається.
Перевірка даними спостережень
Щоб перевірити свою теорію, дослідники порівняли її передбачення з даними астрономічних спостережень, зокрема результатами вимірювань наднових типу Ia, космічного мікрохвильового фону та баріонних акустичних осциляцій. У роботі використали дані проєктів Planck, DESI, а також телескопів Atacama та South Pole.
Аналіз показав, що модель на основі QCD за своєю ефективністю порівнянна зі стандартною космологічною моделлю Lambda-CDM. Більше того, при поєднанні даних про ранній та пізній Всесвіт, модель, запропонована вченими, виявилася дещо кращою за стандартну. Як зазначив аспірант Університету Шеффілда Донг Ха Лі: «Ідея про те, що квантовий вакуум, описаний через QCD, може мати відповідні властивості для пояснення прискореного розширення Всесвіту, є дуже інтригуючою».
Попри багатообіцяючі результати, вчені наголошують, що гіпотеза потребує подальшого теоретичного обґрунтування. Водночас відповідність спостереженням не доводить, що саме QCD відповідає за темну енергію, зокрема щодо глибшого розуміння поведінки квантового вакууму в розширеному просторі-часі. Наступним кроком стане вдосконалення розрахунків та порівняння моделі з даними майбутніх астрономічних спостережень. Результати дослідження опубліковані в The Astrophysical Journal.
За матеріалами Interesting Engineering