Саміт Сі, Путіна та Трампа: багато символізму, мало змісту

· Азія

Саміт Сі, Путіна та Трампа: багато символізму, мало змісту

Зустріч Сі Цзіньпіна, Володимира Путіна та Дональда Трампа у Шеньчжені запам'яталася безпрецедентними жестами та символізмом, проте не принесла конкретних рішень щодо глобальних конфліктів.

19 листопада 2026 року в Шеньчжені відбулася перша в історії тристороння зустріч лідерів США, Китаю та Росії — Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна. Переговори пройшли на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) і тривали 90 хвилин. Попри очікування, подія запам’яталася більше символічними жестами, ніж реальними політичними зрушеннями.

Символізм замість реальних кроків

Значна частина уваги була прикута до жестів і взаємодії лідерів та того, що вони могли свідчити про їхнє бачення потенційно нового світового порядку. Сі Цзіньпін особисто зустрів Дональда Трампа в аеропорту — жест, який у китайській дипломатії вважається особливою пошаною. Під час офіційної частини лідери продемонстрували безпрецедентну для таких зустрічей поведінку: зокрема, Сі Цзіньпін обійняв Дональда Трампа — безпрецедентний для китайського лідера жест.

Розсадка за столом переговорів, де центральне місце посів лідер КНР, також була спрямована на закріплення образу Пекіна як «Серединного царства», що стабілізує світовий порядок. Рана Міттер, професор Гарвардської школи Кеннеді, зазначає: «Я побачив багато стилю, але мало змісту».

Ядерна риторика та мовчання щодо війн

Лідери підписали документ щодо стримування ядерних загроз. У ній лідери використали тезу, озвучену ще у 1985 році Рональдом Рейганом та Михайлом Горбачовим: «Ядерна війна не може бути виграна, її ніколи не слід починати». Проте документ містив небагато конкретики щодо того, як саме реалізовувати ядерний контроль, особливо з огляду на те, що головні міжнародні договори в цій сфері вже втратили чинність.

Також учасники обговорили реформування ООН, де всі три сторони погодилися з необхідністю змін, хоча їхні бачення того, як саме має трансформуватися організація, різняться.

При цьому під час зустрічі було оминуто низку критичних питань:

  • Війна в Україні: це питання взагалі не згадувалося під час спільної дискусії.
  • Війна в Ірані: Вашингтон не отримав підтримки від Москви чи Пекіна для завершення конфлікту, який триває вже дев’ять місяців. Росія та Китай, схоже, не були готові надати Вашингтону таку допомогу під час цієї зустрічі.
  • Технологічне суперництво: регулювання штучного інтелекту та ланцюги постачання критично важливих мінералів залишилися поза офіційним порядком денним, хоча, за припущеннями експертів, могли порушуватися під час приватних двосторонніх бесід.

Підсумовуючи результати зустрічі, порівняння із Ялтинською конференцією були передусім образними; нинішня геополітична ситуація суттєво відрізняється. На відміну від ситуації 80-річної давнини, коли лідери союзних держав планували завершення війни, сьогоднішній саміт об’єднав партнерів (Китай та Росію) і їхнього фактичного супротивника (США). На думку експертів, Трамп може прагнути розрядки напруженості, проте подальші кроки в цьому напрямку залишаються непевними.

За матеріалами Asia Times

Про Що? — новини науки, технологій і світу