Примхливі книги та ляльки Аміни Бренди Лінн Робінсон оспівують афроамериканську спільноту
· Культура
Виставка «Beaded and Bound» представляє унікальні змішані текстильні книги та скульптурні ляльки американської художниці Аміни Бренди Лінн Робінсон, що втілюють історію афроамериканської діаспори.
Коли народилася Аміна Бренда Лінн Робінсон (1940–2015), її родина переїхала до щойно збудованого житлового комплексу Poindexter Village у Колумбусі, штат Огайо. Це соціальне житло, урочисто відкрите Франкліном Д. Рузвельтом у 1940 році, стало одним із перших проектів такого типу, що фінансувалися з федерального бюджету спеціально для підтримки афроамериканців. (На 2028 рік заплановано відкриття нового музею, що вшановуватиме історію цього місця.)
За винятком кількох років, проведених у Бойсе, штат Айдахо, де вона жила разом із чоловіком, який служив у ВПС США, Робінсон усе життя прожила в Колумбусі, де також здобула художню освіту. У 1970-х роках у творчості мисткині почався період піднесення: вона працювала у міському департаменті відпочинку та парків і часто проводила майстер-класи. Згодом, під час навчальної поїздки до Єгипту в 1979 році, свята людина дала їй ім’я «Аміна», яке вона офіційно прийняла і після того воліла, щоб її називали саме так. На початку 1980-х вона вперше представила свої роботи на виставці.
У співпраці з Художнім музеєм Колумбуса, де роботи Робінсон є окрасою колекції, галерея Fort Gansevoort наприкінці цього місяця представить 40 творів покійної художниці на виставці «Beaded and Bound». Експозиція, що охоплює колекцію книг у змішаній техніці, а також оздоблені текстильні вироби та ляльки, демонструє вишивку, аплікацію, письмо, живопис і графіку. Як зазначають у галереї, у цих роботах «художниця вплітала особисті спогади, родинні історії та місцеві оповіді у насичені, тактильні, подекуди дивакуваті й завжди зворушливі витвори, що оживають завдяки історії африканської діаспори».
Інтерес Робінсон до сторітелінгу доповнювався її експериментальним, майже потоковим підходом до творчості. Вона описувала свій метод створення скульптурних рельєфів на книгах як «RagGonNon», вважаючи їх інтерактивними, такими, що постійно еволюціонують і відкриті для інтерпретацій — подібно до того, як література викликає різні відчуття у різних читачів. Так само вона сприймала і свої народні візуальні оповіді.
Художниця також створювала унікальні комбінації матеріалів, не лише поєднуючи такі елементи, як мушлі та ґудзики, а й розробляючи власні структурні суміші. Зокрема, Робінсон використовувала суміш під назвою «hogmawg», яка складалася з глини, листя, гілок, багнюки, вапна, тваринного жиру та клею — цей процес вона перейняла від батька, який навчив її ремеслу книговидавництва. А шиттю та рукоділлю вона навчилася у матері.
Робінсон також мала плідний творчий зв’язок із художником із Колумбуса Елайджею Пірсом, якого називала своїм духовним наставником і другом. «Він був великою людиною, чудовим художником і особистістю, що жила згідно зі своєю совістю, і він передав мені багато цієї мудрості, — казала вона якось. — Нам просто подобалося проводити час разом. Між нами був особливий зв’язок».
Завдяки текстурним і химерним оповідям книги та ляльки Робінсон водночас є автобіографічними та універсальними. Наприклад, «Святе місце: перукарня Елайджі Пірса» («A Holy Place: The Elijah Pierce Barbershop») зображує її друга на робочому місці, віддаючи данину значущим особистим стосункам, а також у ширшому сенсі вшановуючи перукарню як «святе» місце спілкування та радості для афроамериканських громад. «Жінки в Poindexter Village, книга з ґудзиками та бісером» («Women in Poindexter Village, Button Beaded Book») звертається до жителів комплексу, включаючи особливу присвяту матері, сховану всередині.
Виставка «Beaded and Bound» відкривається 19 листопада і триватиме до 16 січня у Нью-Йорку.
Оригінал: www.thisiscolossal.com