Юрій Кондратюк: полтавець, який описав політ «Аполлона» за 40 років до нього
· Наука
Олександр Шаргей, відомий як Юрій Кондратюк, народився 1897 року в Полтаві. Ще юнаком розрахував, як долетіти до Місяця: корабель лишається на орбіті, а на поверхню сідає окремий малий апарат. За такою схемою 1969 року летів «Аполлон-11». Сам Кондратюк будував елеватори в Сибіру, сидів у «шарашці» й загинув в ополченні 1942 року.
Хлопець із Полтави
Олександр Шаргей народився 21 червня 1897 року в Полтаві. Ріс у бабусі, Катерини Даценко. У 1910–1916 роках навчався в Другій полтавській чоловічій гімназії й закінчив її зі срібною медаллю.
Ще гімназистом він почав записувати в зошити розрахунки польоту ракети. Першу з цих робіт пізніше датують 1916 роком. Праць Костянтина Ціолковського він тоді, за власними словами, не знав і до основного рівняння польоту ракети дійшов сам.

Чуже ім'я
Восени 1916 року Шаргей вступив до Петроградського політехнічного інституту, але вже в листопаді його призвали до армії. Він закінчив школу прапорщиків у Тифлісі й воював на Кавказькому фронті проти Туреччини.
Після 1917 року його двічі мобілізувала Добровольча армія, і він двічі звідти тікав. Колишньому офіцерові царської армії в радянській країні загрожували репресії. Тому 1921 року, з допомогою мачухи, він дістав документи померлого Юрія Васильовича Кондратюка. Під цим ім'ям прожив до кінця життя й увійшов в історію.
Зошити про політ на Місяць
У 1918–1919 роках у Києві Кондратюк переписав свої розрахунки в рукопис «Тим, хто читатиме, щоб будувати». Видали його лише 1964 року.
Головна ідея виглядає так. Щоб долетіти до Місяця й повернутися, не треба садити на нього весь корабель. Корабель виходить на орбіту Місяця, від нього відділяється невеликий посадковий апарат. Він сідає, а потім злітає назад до корабля. Додому повертається лише корабель. Так набагато менше пального треба везти вниз і піднімати знову вгору.
Саме за такою схемою 1969 року летів «Аполлон-11»: командний модуль «Колумбія» лишався на орбіті, а на Місяць сідав місячний модуль «Орел».
Книга за власні гроші
1929 року в Новосибірську вийшла книга Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів». Наклад — 2000 примірників, за власний кошт автора. У книзі він описав:
- основне рівняння польоту ракети;
- багатоступеневі ракети, які скидають порожні баки;
- найвигідніші траєкторії польоту за витратою пального;
- проміжні бази на орбіті — прообраз орбітальних станцій;
- розгін і гальмування в полі тяжіння планет і супутників;
- окремий апарат для посадки на Місяць, який відділяється від корабля на орбіті.
Елеватор без жодного цвяха
Жити доводилося з іншого. Наприкінці 1920-х Кондратюк працював механіком і будівельником зерносховищ у Західному Сибіру. Його найвідоміша споруда — дерев'яний елеватор «Мастодонт» у місті Камінь-на-Обі, зведений без креслень і без жодного цвяха. Місцеве керівництво не вірило, що він вистоїть. Елеватор простояв понад 60 років і згорів у середині 1990-х.
Шарашка і вітряк на Ай-Петрі
30 липня 1930 року Кондратюка заарештували. 1931 року його засудили за «шкідництво» до трьох років таборів. Замість табору він потрапив у «шарашку» — тюремне конструкторське бюро в Новосибірську, де проєктував обладнання для вугільних шахт.
1932 року разом з інженерами П. Горчаковим і Миколою Нікітіним (пізніше — автором Останкінської телевежі) він переміг у конкурсі на проєкт потужної вітрової електростанції. Станцію на 10 тисяч кіловат почали будувати на горі Ай-Петрі в Криму наприкінці 1936 року, але вже на початку 1937-го роботи зупинили.
Ополчення
6 липня 1941 року Кондратюк добровольцем пішов до Московського народного ополчення. Довго вважалося, що він загинув у жовтні 1941-го. Потім знайшовся його підпис, датований січнем 1942 року. Найімовірніша дата загибелі — 23 лютого 1942 року, біля міста Кіров Калузької області. Похований у братській могилі.
Міфи й спірне
«NASA взяло схему польоту в Кондратюка». Схему з окремим посадковим модулем у NASA відстоював інженер Джон Губолт (John Houbolt), і в липні 1962 року її обрали для програми «Аполлон». У російських і українських джерелах пишуть, що Губолт читав книгу Кондратюка і помітив, наскільки збігаються їхні ідеї. Історик науки з бібліотеки Лінди Голл звертає увагу, що ранні історії NASA Кондратюка не згадують, і доказів прямого впливу не бачить. Твердо можна сказати одне: Кондратюк описав цю схему щонайменше за 40 років до «Аполлона».
«Армстронг узяв жменю землі біля його будинку». Цю історію про візит Ніла Армстронга до Новосибірська 1970 року повторюють часто, зокрема на сайті NASA. Але ранніх свідчень про неї немає. Вважаємо легендою, доки не знайдеться документ.
Ім'я. Юрій Кондратюк — не псевдонім, а документи іншої людини. Справжнє ім'я — Олександр Гнатович Шаргей. Рік, коли він узяв чужі документи, в джерелах різниться: 1917 чи 1921. Українські біографи пишуть про 1921-й.
Що лишилося
- Кратер Кондратюк на зворотному боці Місяця і астероїд 3084 Кондратюк, відкритий 1977 року.
- Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» — ім'я надано 1997 року, до 100-річчя.
- Ювілейна монета Національного банку України (1997) і дві поштові марки — 1997 і 2002 років.


Джерела
- Кондратюк Ю. В. «Завоевание межпланетных пространств». Новосибірськ: видання автора, 1929.
- Юрій Кондратюк — Вікіпедія
- Yuri Kondratyuk — Scientist of the Day, Linda Hall Library
- Lunar orbit rendezvous — Wikipedia
- Remembering John Houbolt — Universe Today
- Обкладинка: кратер Кондратюк на зворотному боці Місяця, знімок «Аполлона-15» AS15-M-0899 (NASA / ASU).
Космос зараз: хто на орбіті, скільки ракет злетіло цього року