Сім разів відмір, один раз встанови: як популярна психологія змінила ставлення до діагнозів

· Майбутнє

Сім разів відмір, один раз встанови: як популярна психологія змінила ставлення до діагнозів

Масова популяризація психології в соцмережах призвела до того, що люди дедалі частіше самостійно ставлять собі діагнози на основі відео, хоча симптоми можуть свідчити про зовсім інші стани.

Психологічні терміни, такі як «аб’юз», «тригер» чи «газлайтинг», стали звичною частиною повсякденного спілкування, допомагаючи людям описувати свій стан. Однак клінічний психолог Владислав Кириченко застерігає: зловживання діагнозами та професійними ярликами може стати способом уникнення відповідальності за власні вчинки.

Коли назва діагнозу стає прикриттям

Фахівець пояснює, що самодіагностика через соціальні мережі часто дає ілюзорне відчуття визначеності в умовах стресу. Проте схожі симптоми можуть мати різні причини. Наприклад, неуважність або імпульсивність іноді помилково списують на розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ), хоча вони можуть бути проявами тривожних станів або наслідками травматичного досвіду.

«Схожі симптоми далеко не завжди означають однакові причини», — зазначає психолог.

За словами експерта, небезпека виникає тоді, коли діагноз перетворюється на невід’ємну частину ідентичності. Це може призвести до хибного лікування, коли людина отримує терапію, яка не відповідає її справжньому стану, або починає виправдовувати діагнозом свою деструктивну поведінку. Крім того, існує явище «псевдоменталізації» — ситуація, коли людина використовує складні психологічні терміни, щоб уникати щирого контакту з власними справжніми почуттями.

Чому ми шукаємо категорію «діагнозу»?

Інтерес суспільства до психологічних ярликів пояснюється кількома факторами:

  • Компенсація замовчування: після періоду суворого табу на теми психічного здоров’я, суспільство переходить до стадії надмірного захоплення психологією.
  • Пошук опори: в умовах війни та постійної невизначеності людям легше жити, коли світ навколо розділений на зрозумілі категорії: «я — такий, ти — такий».
  • Зняття провини: називаючи партнера «нарцисом», людина може відмежуватися від негативної характеристики й спростити складний конфлікт.

Кириченко підкреслює, що не варто поспішати з висновками. Для справжнього розуміння стану чи конфлікту важливий контекст, а не лише набір симптомів чи термінів. Якщо фахівець чи оточення схильні до миттєвих ярликів, це може закрити шлях до розв'язання реальних проблем.

«Значення має не лише сам інструмент, а й контекст, у якому його використовують», — підсумовує клінічний психолог.

Хоча психологічна допомога та діагностика важливі, справжній шлях до змін лежить не через категоризацію, а через готовність людини досліджувати свою поведінку та брати відповідальність за відновлення власного життя.

За матеріалами Kunsht

Про Що? — новини науки, технологій і світу