Шеньчженський саміт: розчарування та межі багатополярності

· Азія

Шеньчженський саміт: розчарування та межі багатополярності

Історична тристороння зустріч лідерів США, Китаю та Росії у Шеньчжені обмежилася загальними деклараціями, не зумівши запропонувати реальних рішень для врегулювання конфліктів в Україні, Ірані та питаннях ядерного роззброєння.

Тристороння зустріч у Шеньчжені між президентами США Дональдом Трампом, Китаю Сі Цзіньпіном та Росії Володимиром Путіним завершилася ухваленням спільної «Декларації заради миру», яка не містить жодних рішень щодо війни в Україні, ситуації в Ірані чи контролю над ядерним озброєнням. Попри гучні дипломатичні заяви, лідери великих держав не змогли домовитися про механізми вирішення стратегічних суперечок.

У документі сторони лише підтвердили тезу, що в ядерній війні не може бути переможців, та пообіцяли підтримувати діалог щодо зниження ризиків. Проте жодних юридично обов'язкових угод укладено не було. Ситуація виглядає особливо напруженою з огляду на те, що 5 лютого 2026 року спливає термін дії договору New START, який залишався останнім чинним обмеженням для ядерних арсеналів Вашингтона та Москви. Пекін при цьому неохоче погоджується брати на себе аналогічні зобов’язання, посилаючись на значно менший масштаб свого ядерного арсеналу.

Імунітет та суперечливі домовленості

Окрему увагу в декларації було приділено питанню імунітету державних посадових осіб. Документ містить застереження щодо роботи Міжнародного кримінального суду, наголошуючи, що подібні інституції не повинні зловживати своєю юрисдикцією. Це положення виглядає показовим на тлі чинного ордера МКС на арешт Володимира Путіна у справі про незаконну депортацію українських дітей, хоча прямих посилань на цю справу в тексті немає.

Щодо України, то, як зазначають європейські міністри закордонних справ, вони застерегли від обговорення майбутньої архітектури безпеки Європи з Росією до припинення вогню в Україні, оскільки суверенітет України не може бути предметом переговорів без її участі. Попри обговорення цього питання під час двосторонніх зустрічей, підсумковий документ не зафіксував жодних зобов'язань щодо українського конфлікту. Також не вдалося досягти прогресу в економічній площині: сторони не продовжили торговельне перемир’я між США та Китаєм, термін дії якого закінчується 10 січня 2027 року.

«Глобальний Південь» проти великих держав

Напередодні саміту в Шеньчжені в Москві відбулася конференція за участю представників близько 72 країн, організована партією «Єдина Росія». Захід, який зібрав приблизно 300 делегатів з Індії, Китаю, Туреччини, країн Африки та Латинської Америки, мав на меті продемонструвати прагнення до більш справедливого світового порядку. Водночас учасники не виступали колективно від імені своїх національних урядів. Конференція породила політичні ініціативи, але не обов’язкові економічні чи безпекові угоди між урядами.

Однак експерти вказують на суперечливість такої багатополярності. Учасники московської зустрічі висловлюють незгоду з нинішнім домінуванням Заходу, проте вони далекі від спільної політичної позиції. Водночас їхня політична конвергенція обмежена конкуруючими стратегічними інтересами, і вони не утворюють єдиного геополітичного альянсу.

Таким чином, саміти виявили глибоку прірву між дипломатичною риторикою та реальною здатністю до розв'язання конфліктів. У той час як великі держави намагаються зберегти привілеї через обмежене коло переговорників, країни, що вимагають більшого впливу, залишаються роздробленими через різноспрямовані національні інтереси.

За матеріалами Asia Times

Про Що? — новини науки, технологій і світу