Адаптація до повеней через локальні інновації у В'єтнамі

· Азія

Адаптація до повеней через локальні інновації у В'єтнамі

Жителі в’єтнамського міста Кантхо розробляють власні методи виживання під час сезону повеней, поєднуючи традиційні знання з сучасними цифровими інструментами.

Міста впроваджують інноваційні рішення для подолання складних проблем, пов’язаних із взаємодією кліматичних змін та розвитку. У Кантхо, найбільшому місті в дельті Меконгу у В’єтнамі, сезонні повені спонукали місцевих жителів експериментувати з практичними методами управління, щоб мінімізувати перебої в житті та джерелах доходу.

Міські експерименти, що визначаються як процес випробувань, пошуку та тестування, стали звичайною практикою для громад, що живуть у зонах, вразливих до зміни клімату.

Міські громади Кантхо вже давно стикаються з викликами, які створюють повені, причому в різних районах рівень затоплення варіюється. Тривалий вплив повеней порушує звичний уклад життя та погіршує стан здоров’я населення.

Причини повеней у Кантхо різноманітні. Дамби, збудовані для підтримки розвитку сільського господарства у верхній частині дельти, у поєднанні з просіданням ґрунту та екологічними чинниками, такими як опади та припливні системи, посилили вразливість і призвели до масштабних затоплень. Дехто також вказує на ризик того, що інфраструктура, призначена для стримування повеней у центральних районах, може виштовхувати воду назовні, затоплюючи низинні та незахищені прилеглі території.

Громадські ініціативи з адаптації до повеней поєднують накопичені роками традиційні екологічні знання з інноваційними підходами.


Партисипативна взаємодія з громадою через розповіді та фотопроекти (photovoice) демонструє, що адаптація під керівництвом громади базується саме на експериментах.


Ці методи показують, як міські громади розробляють стратегії реагування на повені, зберігаючи при цьому джерела доходу під час сезону затоплень. Такі розповіді про адаптацію також розкривають, як громади організовують взаємодопомогу та мобілізують ресурси для зменшення наслідків повеней, коли державна підтримка обмежена або відсутня. Вважається, що місцева влада часто не приділяє належної уваги тим, хто зайнятий у неформальному секторі, наприклад, жінкам-дрібним торговцям та вуличним продавцям.

Міські спільноти, чиї засоби до існування безпосередньо залежать від повеней, застосовують низку адаптаційних стратегій, заснованих на експериментах.

Молоді мігранти, які працюють через застосунки для виклику таксі та доставки, використовують в’єтнамську соціальну мережу Zalo для поширення інформації про ризики повеней та надання невідкладної допомоги в разі потреби. Вуличні продавчині мінімізують збитки, піднімаючи товар вище рівня води та використовуючи доступні матеріали для захисту будинків від затоплення. Інші використовують пристрої для вимірювання рівня води, щоб відстежувати або прогнозувати повені та коригувати графік роботи, уникаючи або пом’якшуючи наслідки негоди.

Ці експерименти, започатковані громадами, колективно впроваджуються та поширюються серед мешканців районів, схильних до затоплення, що дозволяє людям вчитися один в одного.

Експериментування на рівні громад може слугувати життєво важливою «м’якою» інфраструктурою, що доповнює державні інженерні рішення з управління паводками. Завдяки адаптації, заснованій на експериментах, міські громади демонструють свою креативність, наполегливість та спроможність діяти, одночасно посилюючи свій голос і висловлюючи прагнення до змін.

Ці експерименти мають бути офіційно визнані та інтегровані в довгострокове інституційне міське планування. Місцеві громади могли б повідомляти про рівні води та інші важливі зміни, пов’язані з повенями, до державних установ для вжиття подальших заходів або для наповнення муніципальних систем даних про ризики повеней та систем раннього попередження.

Міська влада також повинна створити сприятливі умови для використання громадських експериментів та сприяти інтеграції знань для кращого управління повенями. Уроки, отримані з громадських експериментів, можуть допомогти в інтеграції систем «блакитної», «зеленої» та «сірої» інфраструктури, а також гідрологічних моделей у міське планування, щоб краще враховувати місцеві потреби.

Зазираючи в майбутнє, можна сказати, що зусилля громад з адаптації можуть стати рушійною силою для створення інноваційних стратегій адаптації до міських повеней та підвищення стійкості в довгостроковій перспективі. Ці підходи є особливо актуальними в умовах зростання невизначеності та складності паводкових процесів як у Кантхо, так і в інших містах країн АСЕАН, що страждають від кліматичних змін.

Оригінал: eastasiaforum.org

Про Що? — новини науки, технологій і світу