Астрономи вперше простежили, як зоря занурюється в оболонку зорі-гіганта перед злиттям

· Наука

Астрономи вперше простежили, як зоря занурюється в оболонку зорі-гіганта перед злиттям

Астрономи зафіксували унікальний процес еволюції подвійної зоряної системи в галактиці Андромеди, де менша зоря занурилася в оболонку гіганта, що призвело до потужного спалаху та ймовірного злиття.

Астрономи зафіксували рідкісне явище в галактиці Андромеди: фахівцям вдалося відстежити еволюцію подвійної системи, де менша зоря занурювалася в оболонку зорі-гіганта, що, найімовірніше, завершилося їхнім злиттям. Дослідження об’єкта AT 2025abao, опубліковане в журналі Nature, надає одні з найдетальніших даних про те, як відбувається формування спільної оболонки у тісних зоряних парах.

Центральна зірка системи була досить масивною — приблизно у сім разів більшою за Сонце. Протягом десятиліть вона залишалася стабільною, поки у 2018 році не почала поступово нарощувати яскравість. Цей процес тривав близько семи років, протягом яких супутник, маса якого оцінюється у 0,7 сонячної, рухався крізь зовнішні шари гіганта. Через тертя в газовому середовищі менша зоря втрачала орбітальну енергію та поглиблювалася всередину компаньйона.

Цей сценарій узгоджується з розрахунками енергії, яка вивільнялася під час гальмування супутника. Як вважають дослідники, останні 300 днів перед фіналом супроводжувалися стрімким зануренням зорі до центрального ядра гіганта. Кульмінацією подій став потужний спалах у жовтні 2025 року, під час якого яскравість системи зросла у 100 разів лише за 25 діб. Найімовірніше, спалах був пов’язаний зі швидким зануренням супутника до ядра та можливим злиттям компонентів.

Чому це важливо для астрофізики

Вивчення AT 2025abao дає змогу перевірити теоретичні моделі еволюції подвійних систем на реальних даних. Вважається, що етап спільної оболонки є визначальним для формування компактних об'єктів, зокрема тісних пар білих карликів, які згодом стають джерелами гравітаційних хвиль.

Наразі астрономи сподіваються, що наступні огляди неба за допомогою сучасних обсерваторій дозволять знаходити більше подібних подій. Це допоможе з’ясувати, наскільки поширені такі сценарії та яку роль вони відіграють у формуванні подвійних зоряних систем. До цього моменту отримати підтвердження цього процесу у реальному часі було надзвичайно складним завданням.

За матеріалами nauka.ua

Про Що? — новини науки, технологій і світу