Генетично змінену мікоплазму випробували проти стійкої бактерії на свинях
· Наука
Біологи перетворили збудника пневмонії на «агента», який руйнує захисні біоплівки стійких до антибіотиків бактерій, успішно випробувавши цей метод на мініпігах.
Науковці з барселонського інституту IDIBAPS запропонували новий підхід до боротьби з мультирезистентними бактеріями, які утворюють стійкі до антибіотиків біоплівки на медичному обладнанні. Замість традиційних ліків дослідники використали генетично модифіковану бактерію Mycoplasma pneumoniae, здатну руйнувати такі захисні структури. Результати експериментів опублікували в журналі eBioMedicine.
Внутрішньолікарняні інфекції, спричинені синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa), є серйозною загрозою для пацієнтів відділень інтенсивної терапії. Ці мікроорганізми часто колонізують дихальні трубки, створюючи щільні біоплівки, через що вони стають стійкішими до дії антибіотиків; мультирезистентні штами можуть бути стійкими до широкого спектра препаратів.
Для боротьби з цим патогеном біологи створили штам Mycoplasma pneumoniae під назвою CV8_VAP. Його розробили на основі безпечнішої версії мікоплазми (штам CV8), у якої видалили гени, що відповідають за вироблення токсичного перекису водню. У фінальну версію CV8_VAP вмонтували гени, які змушують бактерію виробляти ферменти, що розщеплюють цукри в біоплівках та знищують саму синьогнійну паличку.
Результати випробувань на свинях
Ефективність методу перевірили на поросятах, яким штучно створили умови для розвитку інфекції на дихальних трубках. Використання небулайзера для доставки модифікованих бактерій виявилося результативнішим за бронхоскопічне введення: середня товщина біоплівок зменшилася з 8,18 до 3,67 мікрометра. При цьому науковці зауважили, що склад мікрофлори легень, окрім цільового патогена, залишився стабільним.
Попри загальну безпечність терапії для піддослідних тварин, дослідники зафіксували один випадок летальної алергічної реакції. Окрім цього, за 12 годин спостереження суттєвого покращення клінічних симптомів пневмонії у свиней помічено не було, що дослідники пояснюють коротким періодом спостереження: 12 годин могло бути недостатньо для появи помітного ефекту на стан легень.
Попри це, можливість доставки ліків через небулайзер безпосередньо в дихальні шляхи виглядає перспективною альтернативою внутрішньовенному введенню антибіотиків. Оскільки методика вже продемонструвала результати на мишах та свинях, результати можуть стати основою для першої фази клінічних випробувань на людях.
За матеріалами nauka.ua