«Блок катастрофи» Айзенкота на крок ближче до формування уряду Ізраїлю
· Азія
Після безрезультатних виборів президент Ізраїлю надав Ґаді Айзенкоту мандат на формування уряду, що вимагає подолання глибоких політичних розбіжностей.
У неділю президент Ізраїлю Іцхак Герцог оголосив, що надасть Гаді Айзенкоту — головному супернику прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу — можливість сформувати новий уряд Ізраїлю.
Це рішення стало наслідком майже двотижневого політичного глухого кута, що виник після того, як вибори, названі «найважливішими в історії Ізраїлю», не змогли визначити чіткого переможця.
Тепер Айзенкот має 28 днів (з можливістю продовження на 14 днів), щоб спробувати скликати стабільний коаліційний уряд. Йому доведеться об’єднати глибоко розколоту опозицію.
Навіть у разі успіху його уряд зіткнеться з серйозними викликами, серед яких — збереження єдності коаліції, зміна відносин зі Сполученими Штатами та ескалація насильства на Західному березі річки Йордан.
Надзвичайні вибори
В ізраїльській виборчій системі усталеною практикою є те, що президент офіційно номінує особу, якій доручається формування коаліційного уряду. Це не обов’язково має бути лідер партії, що набрала найбільшу кількість голосів — у цьому випадку Нетаньягу.
Виборча система Ізраїлю за своєю суттю орієнтована на створення коаліційних урядів. В історії країни ніколи не було однопартійного уряду.
Партія «Лікуд» на чолі з Нетаньягу здобула найбільшу кількість місць на виборах в Ізраїлі 27 жовтня. Проте його коаліції не вистачило 61 мандата, необхідного для більшості у 120-місному парламенті.
Опозиційним до Нетаньягу партіям, які очолив Айзенкот, також не вистачило голосів для формування керівної коаліції.
Тим часом дві партії з арабською більшістю, що представляють інтереси двох мільйонів громадян Ізраїлю («Об’єднаний список» та «Раам»), разом отримали 19 місць — більше, ніж будь-коли раніше.
Хоча процедура, яка дала Айзенкоту шанс стати новим прем’єр-міністром Ізраїлю, є стандартною, умови, в яких відбулися ці вибори, є історично напруженими.
Це вперше ізраїльтяни прийшли на виборчі дільниці після шокуючого нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року та руйнівної війни в Газі, що послідувала за ним.
Той факт, що в такий вирішальний момент в історії єврейської національної держави виборчий процес закінчився безрезультатно, породжує багато складних запитань.
Новий ізраїльський уряд, залежний від арабських партій?
Результати виборів значно ускладнилися через напруженість між математичними показниками та політикою.
Для формування потенційної керівної коаліції до партії Айзенкота «Яшар» можуть приєднатися «Б’Яхад» Нафталі Бенета, «Демократи» Яїра Голана та «Ісраель Бейтейну» Авігдора Лібермана. Але для досягнення більшості в парламенті їм знадобилося б приєднання принаймні однієї з двох арабських партій до історично широкого уряду національної єдності.
Однак такий крок вимагав би від Айзенкота — як і від Бенета та Лібермана — порушити передвиборчі обіцянки не входити до коаліції з арабськими партіями.
Це ставить Айзенкота у скрутне становище. Підтримка цих двох арабських партій могла б допомогти подолати політичний глухий кут, але вона також може призвести до того, що і без того малоймовірна коаліція ізраїльських партій розпадеться ще до початку роботи уряду.
Потреба в політичній співпраці та єдності в Ізраїлі сьогодні, мабуть, більша, ніж будь-коли. Айзенкот наголосив, що «всім нам доведеться йти на компроміси».
Але компроміс у принципах має бути реальним на практиці. Багатопартійний уряд, який формально або неформально спирається на дві різні арабські партії, може виявитися нежиттєздатним фундаментом для політичного оновлення в Ізраїлі.
Спостерігаючи за політичною дилемою своїх опонентів, члени партії «Лікуд» Нетаньягу називають їх «блоком катастрофи».
Коаліційні головоломки
Безперечно, збільшення парламентської присутності двох арабських партій є значним фактором. Це ставить фундаментальні питання про природу ізраїльської демократії.
Закон про національну державу від 2018 року проголошує, що «право на національне самовизначення в державі Ізраїль є унікальним для єврейського народу». Це ускладнює ситуацію для арабських партій, які прагнуть представляти інтереси національного самовизначення палестинців, одночасно підтримуючи ізраїльський уряд.
Подібна співпраця вже випробовувалася в минулому і зазнала невдачі. У 2021 році історія була написана, коли партія «Раам» приєдналася до коаліційного уряду під керівництвом Бенета, забезпечивши йому мінімальну більшість. Експеримент тривав 12 місяців і завершився крахом цього несподіваного коаліційного уряду.
«Раам» тепер заявила, що підтримає коаліційний уряд Айзенкота. Але це не гарантує, що експеримент триватиме довше цього разу. Навіть без арабських партій Айзенкоту може бути важко втримати коаліцію разом.
Будучи колишнім начальником Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, він сприймався як приземлена антитеза Нетаньягу. Проте він має обмежений політичний досвід. Він прийшов у політику лише у 2022 році, а його партія «Яшар» була створена лише минулого року.
Менш ніж пів року тому Айзенкот відкидав ідею об’єднання опозиційних партій, зокрема критикуючи лідера опозиції Яїра Лапіда.
Але, мабуть, найскладніше питання формування коаліції полягає в тому, як вирішать діяти єврейські ультраортодоксальні партії — переважно ШАС та «Об’єднаний іудаїзм Тори».
Ці групи рішуче виступають проти обов’язкової військової служби для ультраортодоксальних євреїв — питання, яке спричинило глибокі розбіжності в Ізраїлі та надало їм потужну роль у нинішньому коаліційному уряді Нетаньягу.
Те, як вони вирішать об’єднатися і які вимоги висунуть, тепер суттєво вплине на перспективи Айзенкота.
Великі виклики вдома та за кордоном
Виклики, що стоять перед новим урядом Ізраїлю, є грізними. Ситуація в Газі залишається невирішеною, ХАМАС продовжує бути озброєним, а війна поширилася від Перської затоки до Саудівської Аравії.
Ближче до дому, насильство з боку ізраїльських поселенців щодо палестинців на Західному березі річки Йордан стане ще одним серйозним викликом для будь-якого уряду, що прийде до влади.
А оскільки проміжні вибори в США забезпечили демократам контроль над обома палатами Конгресу на решту терміну президента США Дональда Трампа, зовнішня політика США може стати більш непередбачуваною.
Хоч би якою була форма нового уряду Ізраїлю, його внутрішня згуртованість повинна буде підтримуватися в період великої невизначеності — від Вашингтона до Західного берега.
Останніми днями Айзенкот наголошував, що, отримавши цю можливість очолити країну, він зробить усе можливе, щоб бути «гідним». Щоб зберегти лідерство та уряд — і не опинитися на чолі «блоку катастрофи» — йому також потрібно бути ефективним.
Оригінал: asiatimes.com