Боротьба зі спам-дзвінками у ПАР: до 1 року в'язниці
· Майбутнє
Південна Африка готує радикальні заходи проти спам-дзвінків: злісні порушники можуть отримати до 12 місяців ув'язнення.
Регулювання
У Південній Африці за спам-дзвінки може загрожувати до 1 року ув'язнення
Спам-дзвінки — це підступна тактика холодних продажів. Якщо все зробити правильно, можна залучити нових клієнтів. Якщо помилитися — перетворити потенційного клієнта на ворога. Тепер уряд Південної Африки хоче ускладнити бізнесу можливість здійснювати небажані дзвінки.
Пояснення для новачків: Південноафриканці вже давно потерпають від спам-дзвінків з випадкових номерів, які відволікають їх протягом дня, часто пропонуючи послуги продавців. У 2019 році звіт показав, що жителі Південної Африки отримували близько 25 спам-дзвінків на місяць, що є одним із найвищих показників в Африці. Уряд вже намагався боротися з цією проблемою: Закон про захист споживачів ПАР передбачав створення реєстру виключення ще у 2011 році, а згодом закон про захист даних запровадив правила, що обмежують небажаний електронний маркетинг.
Стан справ: Але ситуація погіршилася. У першому півріччі 2026 року Truecaller, платформа для ідентифікації абонентів, повідомила, що в Південній Африці було зафіксовано 17,47 мільярда спам-дзвінків. Тепер регулятори хочуть діяти рішучіше. Нові проєкти керівних принципів від Національної комісії у справах споживачів (NCC), наглядового органу країни, передбачають, що повторні або серйозні порушення можуть призвести до кримінального переслідування, а порушникам загрожують штрафи або до 12 місяців ув'язнення.
Рік в'язниці за спам-дзвінок може здатися надмірним покаранням, доки ви не подивитеся на те, що саме ці правила намагаються змінити. Більшість антиспам-систем перекладають відповідальність на споживача. Заблокуй номер. Поскаржся на нього. Зареєструй свій номер у списку "не дзвонити". Завантаж додаток. Коли з'являється інший номер, зроби все спочатку.
Між рядків: Пропозиція ПАР перекладає частину цієї роботи на компанії, які здійснюють дзвінки. Перед запуском маркетингової кампанії їм доведеться перевіряти свої списки за реєстром відмови від розсилок — до якого бізнес має бути зареєстрований — і видаляти споживачів, які відмовилися від отримання таких дзвінків. Реєстр стягуватиме 0,12 ранда ($0,0072) за перевірку одного імені та надаватиме очищений список, дійсний протягом 30 днів.
Загальна картина: У Південній Африці вже багато років діють правила проти небажаного маркетингу з передбаченими штрафами, але ситуація майже не змінилася. Бізнес був готовий платити штрафи, якщо комерційна вигода переважала ризики. Тюремне ув'язнення — це серйозніша загроза; ще належить побачити, як часто уряд буде застосовувати це на практиці і чи дотримуватимуться правил маркетологи.
Телекомунікації
Гана видала ліцензії на мережу 5G компаніям MTN Ghana та Telecel
У 2024 році Гана намагалася зробити 5G проєктом спільної інфраструктури. Планувалося, що одна державна компанія побудує та керуватиме мережею, а приватні телеком-оператори орендуватимуть її та надаватимуть послуги клієнтам. Через два роки після початку реалізації плану результати виявилися нижчими за очікувані. Країна хотіла побудувати 4 400 станцій, щоб охопити 37 мільйонів клієнтів до 2028 року. Але станом на березень 2026 року існувало лише 49 станцій 5G — близько 43 у Великій Аккрі, — через що більшість користувачів телекомунікаційних послуг у Гані залишилися без мережі 5G. Тож уряд відмовився від ексклюзивності та змінив курс.
Що нового? 2 жовтня Гана надала спектр та ліцензії на 5G компаніям MTN Ghana, найбільшому телеком-оператору країни, та Telecel Ghana, іншому великому мережевому оператору, дозволивши обом компаніям будувати та експлуатувати власні мережі 5G.
Пояснення для новачків: Оригінальний план Гани щодо 5G зосереджувався на єдиній мережі, яку могли б використовувати кілька телеком-операторів. Замість того, щоб MTN і Telecel будували власну інфраструктуру 5G, державна компанія Next-Gen InfraCo (NGIC) мала побудувати мережу і здавати потужності в оренду. Ідея полягала в тому, щоб уникнути дублювання дорогої інфраструктури, надаючи 5G більшій кількості людей.
Уряд Гани підтримав NGIC, залучивши індійського мільярдера Мукеша Амбані та його компанію Reliance Industries через Radisys, яку обрали для надання мережевої інфраструктури. Через повільний прогрес ціль у 1 200 станцій до 2027 року опинилася під загрозою. Тепер країна поступилася, дозволивши приватним операторам будувати власні мережі.
Що буде далі? Telecel планує запустити послугу в грудні на власній мережі. MTN Ghana забезпечила собі спектр у різних діапазонах, сплативши близько $100 мільйонів за кожну 15-річну ліцензію. Для клієнтів наявність двох великих операторів, що будують власні 5G-мережі, може означати краще покриття, більшу ємність мережі та меншу залежність від одного постачальника інфраструктури. Це також надасть MTN та Telecel більше контролю над швидкістю розширення потужностей у районах, де клієнти використовують більше даних, що підкреслює комерційні переваги.
Загальна картина: Цей крок може залишити Гану з двома великими мережами 5G, водночас надаючи приватним операторам більше контролю над розгортанням. Початкова модель уряду була спрямована на те, щоб запобігти цьому, зберігаючи телекомунікаційну інфраструктуру під контролем Гани. Поки що незрозуміло, чи призведе надання власної мережі MTN і Telecel до швидшого покриття, але обидва оператори вже мають більшу інфраструктурну базу та інвестиційні плани. Існуючі 5G-станції NGIC не будуть демонтовані; компанія зберігає свою ліцензію та права на спектр, хоча більше не має ексклюзивного контролю над оптовою інфраструктурою 5G.
Штучний інтелект
Гана централізовано перевірятиме всі закупівлі ШІ для уряду
Гана не хоче, щоб державні установи купували інструменти ШІ як заманеться. Тепер країна централізовано перевірятиме кожну систему ШІ, яку набуває державний сектор, аналізуючи, що відбувається з державними даними, чи можуть різні системи працювати разом і чи зможуть ганські фахівці врешті-решт керувати технологією без постійної залежності від постачальника.
Пояснення для новачків: Державні технологічні контракти можуть тривати роками. Як тільки установа будує свою діяльність і обробку даних навколо програмного забезпечення однієї компанії, зміна постачальника стає дорогою та складною. Це називається "прив'язкою до постачальника" (vendor lock-in). Зі ШІ ставки вищі, оскільки системи можуть обробляти конфіденційні державні дані та дані громадян.
Згідно з новими правилами, Міністерство зв'язку, цифрових технологій та інновацій Гани координуватиме вимоги, а Національне агентство інформаційних технологій (NITA) оцінюватиме запропоновані системи на предмет кібербезпеки, захисту даних, сумісності, стійкості та передачі локальних навичок.
Чому зараз? Гана готується витратити значні кошти на інфраструктуру ШІ. Її десятирічна Національна стратегія ШІ включає запланований Центр обчислень ШІ вартістю $250 мільйонів та модернізацію Національного центру даних. Централізація стандартів закупівель спрямована на встановлення правил до того, як міністерства почнуть будувати окремі системи ШІ, які згодом буде важко об'єднати.
Між рядків: Гана використовує державні закупівлі як інструмент промислової політики. Вимога передачі навичок означає, що іноземна компанія не зможе просто продати програмне забезпечення і залишити Гану в стані залежності. Вимога сумісності ускладнює ситуацію, за якої один постачальник стає незамінним.
Чому це важливо: Уряди потенційно є одними з найбільших ранніх покупців ШІ на африканських ринках. Той, хто постачатиме ці системи, може визначати розвиток ШІ в державному секторі на роки вперед. Гана намагається будувати ці відносини на власних умовах: іноземні технології можуть заходити, але контроль над державними даними, технічними знаннями та можливість зміни постачальника повинні залишатися в країні.
Банківська справа
Південноафриканці замінюють банкомати касами в супермаркетах
Жителі Південної Африки знаходять дешевше місце для зняття готівки: каси супермаркетів. За даними Резервного банку Південної Африки (SARB), через каси роздрібної торгівлі щороку обробляється близько 326 мільярдів рандів ($19,6 мільярда) у межах 663 мільйонів транзакцій з видачі готівки.
Пояснення для новачків: Замість того, щоб йти до банкомата (ATM), щоб зняти готівку, покупець може розрахуватися на касі супермаркету і попросити видати додаткову суму готівкою. Для покупців це також відносно дешевше. SARB виявив, що середня сума зняття на касі становить 492 ранди ($30). Обробка 100 рандів ($6) таким способом коштує близько 12 центів ($0,0072) порівняно з 68 центами ($0,041) через банкомат і 1,53 ранда ($0,092) у відділенні банку.
Стан справ: Близько 30 600 банкоматів у Південній Африці коштують приблизно 307 590 рандів ($18 500) кожен на рік в експлуатації. Споживачі ж несуть інші витрати: 17,7 мільярда рандів ($1,1 мільярда) на комісії за зняття готівки щороку, плюс ще мільярди на поїздки та черги до банкоматів. Помітивши цей тренд, кілька великих південноафриканських банків почали скорочувати кількість своїх банкоматів.
Між рядків: Роздрібні торговці також мають одну велику перевагу. Вони щодня працюють з великими обсягами готівки від покупців. Замість того, щоб платити за інкасацію цієї готівки назад до банку, частину її можна видати клієнтам на касі. Це підтримує циркуляцію готівки, одночасно зменшуючи витрати на транспортування, зберігання та завантаження грошей у банкомати.
Нігерія зіткнулася з більш екстремальною версією цього під час дефіциту готівки у 2023 році. Коли банкомати спорожніли, а зняття коштів у банках стало складним, готівковий бізнес та агенти з торговими терміналами (PoS) стали альтернативними джерелами фізичних грошей, часто стягуючи з клієнтів додаткову комісію за зняття дефіцитних купюр. Південна Африка не стикається з таким же дефіцитом, але урок той самий. Коли доступ до готівки через банки стає дорогим або незручним, бізнес, який вже має справу з готівкою, може стати частиною мережі розподілу.
Загальна картина: Банки десятиліттями робили банкомати містком між клієнтами та фізичними грошима. Південноафриканські ритейлери тепер вирішують, що альтернативні маршрути працюють для них краще. Якщо видача готівки на касах розвиватиметься далі, особливо в неформальній торгівлі, майбутнє доступу до готівки залежатиме від того, наскільки ефективно ці магазини зможуть подвійно виконувати функцію локальних точок видачі грошей.
Оригінал: techcabal.com