Чому американці незадоволені економікою: реальність чи «вайби»?

· Азія

Чому американці незадоволені економікою: реальність чи «вайби»?

Попри стабільний ріст ВВП, американці залишаються песимістичними щодо економіки, що ставить під загрозу результати республіканців на виборах 2026 року.

Результати опитувань перед проміжними виборами в США 3 листопада 2026 року виглядають невтішно для республіканців, значною мірою через глибокий песимізм громадськості щодо стану економіки.

На перший погляд, це може здатися дивним. За винятком інфляції, багато економічних показників залишаються міцними, зокрема зростання валового внутрішнього продукту. Однак споживчі настрої продовжують занепадати.

Це спричинило дискусію про те, чи йдеться лише про «атмосферу» (vibes), чи ці давно використовувані метрики більше не відображають щось фундаментальне для економічного добробуту американців.

Ця дискусія має політичне значення, оскільки виборці надають надзвичайно високого пріоритету економіці як ключовому питанню на проміжних виборах.

Опитування Pew Research на початку жовтня 2026 року показало, що 84% зареєстрованих виборців вважають економіку дуже важливою для свого вибору, причому це занепокоєння є двопартійним. Серед питань у згаданому опитуванні Pew «економіка» виявилася найменш поляризуючим фактором: 82% республіканців і 88% демократів оцінили її як дуже важливу.

Водночас загальне падіння економічних прогнозів виборців значною мірою зумовлене зростанням песимізму серед республіканців. Хоча демократи залишаються значно похмурішими щодо економіки, ніж республіканці, цей розрив скорочується.

Ці тенденції допомагають пояснити, чому очікується, що демократи здобудуть значні успіхи в Конгресі: ці вибори, ймовірно, розглядатимуться як вирок тому, наскільки ефективно економіка працює для пересічних американців за президентства Дональда Трампа та контрольованого республіканцями Конгресу, попри сильні макроекономічні показники.

Отже, що відбувається?

Як дослідник фінансових ринків та глобальної нерівності, я вважаю, що зв'язок між тим, як люди сприймають власні фінанси, і їхнім поглядом на економіку в цілому, змінюється на більш фундаментальному рівні. І цей зсув вплине на те, як вони оцінюватимуть наступний склад законодавців при владі.


Реальність проти «атмосфери»

Коли дослідники намагаються зрозуміти, як люди оцінюють економіку — і як вони відокремлюють власні обставини від ширшої економічної ситуації, — одним із їхніх ключових орієнтирів є індекс споживчих настроїв Мічиганського університету.

Він запитує респондентів про їхні особисті фінанси, короткострокові та довгострокові економічні прогнози, а також про те, чи вважають вони поточний час сприятливим для великих покупок.

Історично цей показник відстежував ключові економічні параметри споживчих витрат та інфляції: стан ширшої економіки зазвичай формує спосіб, у який люди думають про свій власний фінансовий добробут.

Але останніми роками ці показники розійшлися. За багатьма критеріями економіка почувається добре, але люди відчувають, що відстають. І це стало ще більш вираженим напередодні проміжних виборів.

Попри сильні споживчі витрати, активні бізнес-інвестиції та низьке безробіття, споживчі настрої продовжують падати і зараз на 10% нижчі, ніж рік тому, згідно з індексом Мічиганського університету.

Деякі коментатори вказують на триваючу інфляцію як причину похмурих настроїв. Вона вперто залишається вищою за річний цільовий показник Федеральної резервної системи у 2% через такі чинники, як тарифи, підвищення цін на енергоносії через заворушення на Близькому Сході та величезні обсяги інвестицій у розвиток штучного інтелекту.

Але насправді відбувається те, що дані про споживчі настрої та інфляцію розірвали зв'язок. Інфляція насправді різко впала зі свого піку XXI століття у 9,1% у червні 2022 року (після пандемії) до 3,7% у вересні 2026 року, але споживчі настрої зараз нижчі, ніж були навіть тоді.

Як щодо зарплат? Тут дані також не повністю пояснюють цей розрив. Хоча інфляція робить споживчі товари дорожчими, вона також підвищує оплату праці. Заробітна плата з урахуванням інфляції насправді зросла у період між 2022 роком та першою половиною 2026 року, при цьому споживчі настрої залишалися слабкими.

Що змінилося за останні місяці, так це те, що заробітна плата з урахуванням інфляції тепер падає, що може допомогти пояснити похмурі прогнози виборців.


Нерівність проти зростання

Однією з причин може бути глибоко вкорінена нерівність, яка пояснює цю розбіжність.

Порівняно з іншими епохами помірної або високої інфляції, економіка США сьогодні є набагато більш нерівною. Нерівність у доходах зросла за останні 20 років, скорочуючись лише під час криз 2008 та 2020 років, перш ніж знову швидко повернутися до попередніх рівнів.

Ця тенденція є важливою для розуміння того, які саме споживачі витрачають гроші. ФРС постійно посилається на високі споживчі витрати у своїх економічних оцінках, але найбагатші 10% американців сьогодні забезпечують половину цих витрат. Тим часом витрати 80% людей з нижчими доходами не встигають за інфляцією.

Іншими словами, показники загальних споживчих витрат, які подаються як офіційні дані, зумовлені діями дуже заможних американців і не відображають досвід типових споживачів, які складають більшу частину електорату.

Ця тенденція зростання нерівності була особливо гострою з точки зору багатства: 0,1% найбагатших американських домогосподарств разом володіють уп'ятеро більшим статком, ніж нижні 50% населення. Багато в чому це відображає нерівномірні прибутки від буму на фондовому ринку та особливості оподаткування багатства.

Коротше кажучи, економічне нездужання американців може бути викликане проблемами з доходами та капіталом, які звичайні метрики не в змозі повністю охопити.


Справа не тільки в мені

Коли йдеться про споживчі опитування, такі як індекс Мічиганського університету, економісти зазвичай припускають, що відповіді відображають особистий досвід респондентів.

Але я погоджуюся з іншими дослідниками, які стверджують, що іноді ці відповіді можуть ґрунтуватися менше на власних обставинах людей, а більше на тому, як вони оцінюють економіку в цілому. Ця оцінка може відображати, наприклад, питання справедливості, рівності можливостей та економічного правосуддя.

Коли відповіді зумовлені турботою про колективний добробут, а не лише особистим матеріальним інтересом, соціологи називають таке сприйняття «соціотропним».

Цей останній момент — не просто теорія. Дослідження свідчать, що виборці, як правило, приділяють більше ваги своєму сприйняттю стану економіки, ніж власним фінансовим обставинам, коли вирішують, чи голосувати за партію чинної влади.

Торгівля є одним із хороших прикладів. Уподобання американців щодо торгової політики зумовлені меншою мірою тим, як конкретний захід, наприклад мита, вплине на них особисто, а більше тим, як, на їхню думку, це вплине на країну в цілому.

Якщо споживчі настрої розвиваються за схожим шляхом, це могло б пояснити розбіжність між загалом сильними економічними тенденціями та слабкими споживчими настроями. Люди думають не лише про власні умови, а й про умови в США в цілому, і цілком можливо, що їхнє розуміння «економіки» включає її стосунки з нерівністю.

Розуміння розриву між економічними даними, що традиційно використовуються для оцінки стану економіки, та сприйняттям цієї економіки американцями є важливим не лише для вчених, які намагаються це збагнути — це також може допомогти визначити порядок денний для нового Конгресу. Якщо економічна нестабільність карає партію влади на виборчих дільницях, наступний Конгрес має щось із цим зробити одразу після складення присяги.

Виборці, як правило, підтримують чинну партію, коли в економіці все добре, і опозицію, коли це не так. Але те, як вони оцінюють здоров'я економіки, не є простим, і останні шість років свідчать про те, що покращення загальних показників економічного здоров'я — без урахування реального досвіду американців та їхніх побоювань щодо того, яка економіка будується, — може бути недостатньо, щоб заспокоїти виборців.

Оригінал: asiatimes.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу