Чому японські чоловіки все рідше називають себе «ore»?

· Азія

Чому японські чоловіки все рідше називають себе «ore»?

Вперше за десятиліття популярність займенника «ore», що традиційно вважався символом маскулінності в японській мові, впала нижче 50% серед чоловіків.

Протягом десятиліть «ore» (俺, вимовляється як «о-ре») було найпоширенішим способом, у який японські чоловіки казали «я» під час спілкування з друзями та родиною. Це дещо прямолінійна, але водночас мужня (і навіть трохи зухвала) форма, яка поколіннями була стандартним вибором для чоловіків у неформальних розмовах.

Однак нові результати опитувань свідчать про те, що ера домінування цього займенника добігає кінця. У 2026 році менше половини опитаних японських чоловіків зазначили, що використовують «ore» у спілкуванні з близькими людьми.

П’ять способів сказати «я» японською

Перш за все, варто зрозуміти, що займенник першої особи «я» в англійській та японській мовах — це зовсім різні речі. В англійській мові існують лише «I», «me» та «myself». Усі вони базові, універсальні та гендерно нейтральні.

У японській мові це не так. Тут існує безліч займенників першої особи, кожен з яких несе різний відтінок залежно від статі, віку, соціального статусу і навіть настрою. Вибір між ними — це не просто спосіб сказати «я», це спосіб продемонструвати, як ви хочете, щоб вас сприймали інші.

«Watashi» (私) — це більш нейтральний та офіційний варіант. Він доречний у професійному середовищі і може використовуватися людьми будь-якої статі. «Jibun» (自分) натомість пропонує ще одну можливість, хоча його значення та соціальне сприйняття залежать від ситуації.

«Boku» (僕) — ще один популярний вибір, загалом м’якший за тоном. Історик Томода Кентаро зазначає, що приблизно до 1960 року «boku» використовували майже виключно високоосвічені чоловіки. Сьогодні його вживає значно ширше коло людей, і він часто звучить ввічливо, не будучи надто офіційним. До того ж, так кажуть не лише чоловіки; навіть дівчата почали використовувати «boku».

Існує також «atashi» (あたし), що має жіноче забарвлення. Проте, подібно до «ore», дедалі більше жінок відмовляються від нього.

І, звісно, є «ore». Зазвичай він асоціюється з маскулінністю та дружнім спілкуванням, тому може звучати впевнено і природно серед друзів. Однак, залежно від контексту, він може сприйматися як агресивний або грубий.

«Ore» втрачає позиції

Згідно з даними, оприлюдненими Nikkei на основі опитування Інституту життя та побуту Hakuhodo, падіння популярності «ore» є суттєвим.

У 1994 році 86% неодружених чоловіків і 65,4% одружених чоловіків заявляли, що використовують «ore», спілкуючись із сім’єю та друзями. До 2026 року ці показники впали до 42,5% та 46,7% відповідно. Це приголомшливе падіння на 43,5 відсоткових пункти серед неодружених та на 18,7 пунктів серед одружених чоловіків, причому одружені чоловіки тепер використовують «ore» частіше, ніж неодружені.

Ці цифри не означають, що чоловіки просто замінили «ore» на «boku». Натомість їхній вибір став більш різноманітним. До 2026 року на «watashi» припадало близько 20% вибору як неодружених, так і одружених чоловіків, тоді як на «jibun» — близько 10%. «Boku» посідає третє місце.

Хоча це опитування не охопило абсолютно всіх японських чоловіків, воно демонструє цікаву тенденцію відмови від «ore».

Чому чоловіки відмовляються від «ore»?

Декілька дослідників висунули свої припущення щодо причин цього явища.

Като Аой, дослідниця, відповідальна за опитування Hakuhodo, припускає, що чоловіки можуть уникати «ore», оскільки він підкреслює маскулінність і самоствердження. «Watashi», для порівняння, може звучати менш напористо.

Томода Кентаро, історик та автор книги «Історія займенника “Boku”» (自称詞〈僕〉の歴史), також висловив свою думку. Він вбачає зв’язок зі зміною стосунків між чоловіками та жінками. Оскільки «ore» набув іміджу грубого та агресивного слова, чоловіки, які хочуть презентувати себе рівними жінкам, можуть вважати його менш привабливим.

Лінгвіст Накамура Момоко пропонує інше пояснення: тиск на робочому місці. У професійному середовищі чоловіки можуть хвилюватися, що «ore» зробить їх неприємними, тоді як «boku» може звучати занадто по-дитячому. «Watashi» забезпечує безпечнішу альтернативу, яка є прийнятною у ширшому спектрі ситуацій.

Один офісний працівник, опитаний Nikkei, розповів, що змінив власну мову після того, як побачив, як колишній підлеглий отримав підвищення, випередивши свого старого боса. Бос перейшов з «boku» на «watashi» і почав звертатися до іншого чоловіка з більш шанобливим суфіксом «-san» замість «-kun».

Цей випадок змусив працівника переосмислити те, як його вибір займенника може впливати на те, як колеги його сприймають.

Зростання популярності «jibun»

«Jibun» пропонує цікаву альтернативу, оскільки допомагає мовцям будувати соціальні стосунки, не роблячи гучних заяв про себе.

Като припускає, що він також може бути корисним в інтернеті, де люди хочуть висловлювати думки, не розкриваючи надто багато про свою особистість і не здаючись надмірно напористими.

Однак для деяких чоловіків «jibun» — це не про анонімність, а про те, щоб вписатися в групу. Наприклад, Nikkei взяло інтерв'ю у молодого співробітника будівельної компанії, який сказав, що використовує «jibun», щоб здаватися приємнішим як молодший колега. «Watashi» здається надто стриманим, «boku» — далеким. «Jibun», пояснив він, допомагає йому звучати приязно і заохочує старших колег опікуватися ним.

Це невеликий приклад того, як така проста річ, як вибір займенника, може функціонувати як соціальний інструмент, допомагаючи людині зайняти своє місце в ієрархії робочого колективу.

Жінки теж відмовляються від «atashi»

Як повідомляється, те саме опитування виявило паралельні зміни серед жінок. У 1994 році понад 40% неодружених жінок і майже 30% одружених жінок використовували «atashi» — неформальний займенник першої особи, що сильно асоціюється з жіночністю. До 2026 року цей показник впав нижче 10% для обох груп, тоді як «watashi» став значно поширенішим.

Накамура інтерпретує обидві тенденції як можливий доказ того, що традиційні уявлення про маскулінність і фемінність втрачають свою привабливість.

Для тих, хто вивчає японську мову, ці зміни підкреслюють, наскільки складним може бути вибір займенника. Мовні курси не завжди приділяють багато уваги цим відмінностям, залишаючи учнів розбиратися самотужки. Але, чесно кажучи, навіть носії мови можуть губитися в цих варіантах.

Не існує єдиної заміни для «ore», як і немає універсальної відповіді на питання про те, як японські чоловіки мають називати себе. Однак правила стають менш чіткими. У мові, де одне слово може так багато розповісти про того, хто говорить, на ці зміни варто звернути увагу.

Оригінал: unseen-japan.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу