Дизайнерський фермент очищає тканини людини від «іржі» старіння
· Майбутнє
Вчені розробили синтетичний фермент, здатний видаляти AGE-сполуки, що накопичуються в організмі роками, омолоджуючи тканини 75-річної людини до рівня 30-річної.
Аромат свіжоспеченого хліба, щойно вийнятого з печі, не може не вабити. Коли цукри та білки взаємодіють під дією високої температури, утворюються сполуки, які надають золотисто-коричневій скоринці такого багатого аромату. Ці молекули, що мають назву «кінцеві продукти глікування» (AGEs), також утворюються всередині нас. Наш організм — це, по суті, піч, що працює при температурі близько 37 градусів за Цельсієм, і AGEs поступово накопичуються в ньому протягом десятиліть. Вони роблять еластичні тканини жорсткими та провокують тривале запалення.
Один із головних показників старіння, AGEs, стає причиною цілої низки вікових проблем, підвищуючи ризик серцево-судинних захворювань, діабету, а також хвороб очей і нирок. Теоретично, їх видалення могло б повернути час назад. Однак попередні спроби зазнавали невдачі, через що деякі вчені почали підозрювати, що ці пошкодження є незворотними. Раз утворившись, AGEs нікуди не зникають.
Або ж ні?
Команда дослідників з компанії Revel Pharmaceuticals у Сан-Франциско та їхні колеги застосували новий підхід: вони спроєктували синтетичну версію ферменту, знайденого в мікробах, який націлений на найпоширеніший тип AGE у різних тканинах людини. У тканинах 75-річного донора фермент знизив рівень AGE до значень, характерних для 30-річної людини, що потенційно дає клітинам та їхньому навколишньому «каркасу» шанс на відновлення.
«Ця робота доводить, що пошкодження білків, пов’язані зі старінням, які раніше вважалися незворотними, можна виправити», — зазначила команда. Співавтор дослідження та генеральний директор Revel Аарон Крейвенс додав у пресрелізі: «Потрібно ще багато роботи, але ці результати змінюють початкові уявлення про цей фундаментальний аспект процесу старіння».
Іржавіння організму
AGEs часто називають «іржею» організму. Вони вкривають структурні білки, і, подібно до іржі, що роз’їдає автомобіль, поступово руйнують їх. Вчені відкрили AGEs у 1980-х роках і відтоді шукають способи їхнього усунення.
Більшість досліджень старіння зосереджені на підтримці здоров’я самих клітин. «Каркас», що оточує ці клітини, отримує значно менше уваги, попри те, що він складається приблизно з 70 відсотків тіла. Ці структурні матеріали особливо довговічні. Наприклад, організму потрібно 15 років, щоб оновити половину колагену. У цієї довговічності є своя ціна. Чим довше ці білки залишаються в організмі, тим імовірніше, що вони зазнають пошкоджень від накопичення AGEs. Результатом є не лише в’яла шкіра, ослаблені сухожилля та скрипучі суглоби. Страждають також серце, нирки, мозок та очі.
Вчені розробили препарати для втручання. Деякі з них здатні зупинити утворення нових AGEs, але не можуть видалити вже наявні в тканинах або відновити пошкоджені білки. Спроби створити ферменти, здатні розщеплювати їх, також були безуспішними, здебільшого тому, що в організмі немає очевидних природних ферментів, які можна було б використати як відправну точку для білкової інженерії.
Автори нового дослідження шукали рішення за межами організму, почавши з незвичної ідеї. Людські рештки, включно з білками, насиченими AGEs, зрештою розкладаються мікробами. Команда припустила, що ці бактерії можуть містити ферменти, які можна модифікувати для очищення від молекулярного «сміття», поки ми ще живі.
Голка в стозі сіна
Для пошуку команда зосередилася на CML — найпоширенішому типі AGE.
CML є одночасно надзвичайно стійким і шкідливим для нашого здоров’я. Він спонукає клітини виділяти запальні молекули, які роблять тканини жорсткими та пошкоджують мікроглію — імунні клітини-захисники мозку, що сприяє когнітивному занепаду під час старіння.
«Ми вважаємо, що можна видалити [пошкодження CML] ферментативним шляхом, розробивши такі собі "газонокосарки-ферменти", які зможуть просто зрізати та видаляти ці зміни з білків», — розповів Крейвенс виданню The Scientist.
Команда проаналізувала послідовності ДНК понад 50 000 мікробів за допомогою ШІ та передбачила структури ферментів, які вони кодують. Вони звузили коло кандидатів, шукаючи тих, хто здатний дістатися до CML, заглибленого всередині великих білків, таких як колаген. Переможець був знайдений серед бактерій, що живуть у геотермальних гарячих джерелах.
Фермент міг розщеплювати молекули CML, але вкрай слабко. Щоб підвищити його ефективність, команда звернулася до спрямованої еволюції — відзначеної Нобелівською премією методики, яка імітує природну еволюцію з неймовірною швидкістю. Після п'яти еволюційних раундів і понад 500 мільйонів варіантів вони створили CMLase — інженерний фермент, який став у понад 10 разів ефективнішим за свого предка.
Щоб перевірити його активність, команда створила версії кількох білків, насичених CML, зокрема колагену, білків сітківки та гемоглобіну, що переносить кисень у крові. Початкові експерименти в пробірках показали, що фермент працює, як очікувалося. Він видалив хімічну модифікацію та відновив початкову структуру білків, ніби вони ніколи не взаємодіяли з цукрами. Уявіть собі засіб для видалення іржі, але для пошкоджених білків.
Але чи працює це в реальних тканинах?
Миші могли б здатися очевидним наступним етапом тестування, але через їхню коротку тривалість життя вони є поганими моделями для вивчення десятиліть накопичених молекулярних пошкоджень. Натомість команда випробувала CMLase на тонких зрізах донорської людської тканини.
У тканині аорти — найбільшої кровоносної судини людини — від 75-річного донора фермент скоротив рівень CML приблизно на 70 відсотків, довівши показники до рівня, характерного для 30-річної людини. Білки шкіри та кришталика ока від 64-річного донора також продемонстрували значне зниження вмісту цих продуктів.
«Ми були вражені», — сказав Крейвенс.
Хімічне відновлення, однак, не те саме, що омолодження тканин. Поки невідомо, чи може видалення CML справді відновити функціональність тканин. Але це відкриття кидає виклик десятирічному припущенню, що такий вид молекулярних пошкоджень неможливо вилікувати. Воно також виділяє давно ігноровані структурні білки як критично важливу частину відновлення після старіння, прокладаючи шлях для нових методів лікування.
Фермент, подібний до CMLase, теоретично можна було б розробити у вигляді очних крапель для очищення кришталика від CML, використовувати для відновлення захисного бар’єру шкіри або оздоровлення серця та нирок. Це було б особливо цінно для людей з діабетом 2 типу, в організмі яких ці сполуки накопичуються швидше, ніж зазвичай.
Проте залишається багато перешкод. Безпека — це головне питання. Оскільки CMLase походить від бактеріального білка, організм може сприйняти його як чужорідний і запустити імунну атаку (особливо при повторних введеннях). Власні ферменти організму також можуть зруйнувати його до того, як він почне діяти. Крім того, ферментам доведеться пробиватися крізь щільну захисну біологічну оболонку, що оточує органи, щоб дістатися своєї мети. Зараз триває робота над покращенням активності, стабільності та безпеки цього ферменту.
Проте команда вже дивиться далі за CMLase. Сконструйовані ферменти потенційно можуть стирати інші форми молекулярних пошкоджень, які колись вважалися постійними. CML — лише один із членів родини AGE. Якщо цей підхід спрацює, можуть з’явитися інші цілі, і крок за кроком дослідники зможуть «залатати» молекулярні шрами часу.
Оригінал: singularityhub.com