ДНК неандертальців пов’язана зі зниженням ризику шизофренії у сучасних людей

· Наука

ДНК неандертальців пов’язана зі зниженням ризику шизофренії у сучасних людей

Вчені виявили, що успадкований від неандертальців генетичний варіант знижує ризик розвитку шизофренії на 10% завдяки впливу на розвиток потиличної частки мозку.

Науковці виявили специфічний сегмент ДНК неандертальців, який впливає на будову сучасного людського мозку та пов'язаний зі зниженням ризику розвитку шизофренії. Результати дослідження опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences USA.

Вчені виявили, що успадкований від неандертальців генетичний варіант пов’язаний із майже 10-відсотково нижчим ризиком розвитку шизофренії у людей із двома його копіями. Водночас носійство цього варіанта було пов’язане з невеликим зменшенням об’єму потиличної частки, яка відповідає за обробку візуальної інформації. Зокрема, одна копія варіанта призводить до зменшення об'єму частки на 0,85 кубічних сантиметра, а дві копії — на 1,7 кубічних сантиметра.

Зв'язок із розвитком мозку

Дослідники зазначають, що згаданий фрагмент ДНК розташовується поблизу гена DAAM1, який відіграє роль у ранньому розвитку мозку, проте механізм їхньої взаємодії наразі залишається нез’ясованим. Співавтор дослідження, еволюційний генетик із Каролінського інституту Г'юго Зеберг, зазначає, що цей генетичний варіант не виявив зв’язку з іншими психічними розладами. За даними дослідників, варіант також не був пов’язаний із депресією, біполярним розладом чи СДУГ і не був пов’язаний із рівнем інтелекту.

«Мене захоплює той факт, що генетичний варіант, успадкований від неандертальців, пов’язаний із відмінностями в анатомії мозку в сучасних людей, зокрема зі зменшеним об’ємом потиличної частки», — прокоментував роботу Надав Агітув, директор Інституту генетики людини при Каліфорнійському університеті в Сан-Франциско, який не брав участі в дослідженні, але здійснив його рецензування.

На сьогодні більшість ДНК неандертальців у геномі сучасних людей, ймовірно, походить від одного масштабного схрещування, що сталося приблизно 47 тисяч років тому. Як пояснив співавтор дослідження, нобелівський лауреат Сванте Пяабо з Інституту еволюційної антропології Макса Планка: «Якщо подивитися на внесок [неандертальців], який існує в людях сьогодні, то він справді виглядає як результат однієї події».

При цьому вчені поки не можуть пояснити, чому сучасні носії неандертальської ДНК мають менші потиличні частки, враховуючи, що за скам'янілостями черепів неандертальці мали більші потиличні частки та подовжену форму мозкової коробки порівняно з Homo sapiens. Дослідники планують продовжити пошуки інших значущих фрагментів неандертальської ДНК у геномі людини.

За матеріалами Scientific American

Про Що? — новини науки, технологій і світу