Європейці льодовикового періоду були більш пов'язаними, ніж ми вважали
· Наука
Аналіз ДНК давніх мешканців Європи епохи граветтської культури доводить, що західні та східні популяції не були ізольованими, а активно контактували понад 30 000 років тому.
Європа — це континент, багатий не лише на історію, а й на передісторію. Досліджуючи залишки знарядь праці, житла та інші артефакти, археологи відкрили цілу низку самобутніх культур. Граветська культура, що існувала приблизно від 33 000 до 22 000 років тому, належала мисливцям-збирачам, відомим виготовленням наконечників стріл з черешками та створенням статуеток «Венер» із бивнів мамонта.
Хоча граветська культура була поширена по всій Європі, самі граветці групувалися у дві чіткі генетичні спільноти — одну в Західній Європі, іншу в Центральній та Східній Європі. Тепер нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, стирає межі між ними.
Команда палеогенетиків вилучила ДНК кількох граветців, які жили між 30 000 та 22 000 років тому в різних частинах Європи, і секвенувала їхні геноми. Один із них — жінка, що жила в печері Істюріц на південному заході Франції, поблизу кордону з Іспанією, — надав найдавніший повний геном, виявлений у цьому регіоні на сьогодні.
Аналізуючи цю скарбницю генетичної інформації, дослідники виявили захопливу деталь про життя граветців. За словами команди, більшість послідовностей геному жінки з Істюріца збігалися з іншими західноєвропейськими лініями, проте вона також мала гени, притаманні представникам із далеких регіонів Центральної та Східної Європи. Використовуючи генетичне моделювання, вчені змогли визначити, що потік генів зі сходу на захід, імовірно, відбувся приблизно 32 500–31 500 років тому.
«Наші результати показують, що східно- та західноєвропейські популяції не були настільки генетично ізольованими, як вважалося раніше, — пояснив у своїй заяві автор дослідження Пере Гелаберт із Віденського університету. — Обмін генами на такі великі відстані додає нового виміру нашому розумінню того, як були пов'язані граветські популяції».
Ці висновки узгоджуються з генетичними даними, отриманими від іншого граветця, який жив в Ормессоні, Франція. На думку команди, це може означати, що Істюріц був осередком граветської активності, де зливалися та змішувалися доісторичні народи. Якщо це так, то репутація півдня Франції як місця романтики сягає значно глибше в минуле, ніж вважалося раніше.

Оригінал: nautil.us