Як китайські AI-відео перетворюють іноземців на лиходіїв

· Азія

Як китайські AI-відео перетворюють іноземців на лиходіїв

У китайських соцмережах зростає популярність ШІ-контенту, який використовують для розпалювання ксенофобії та кібернаціоналізму, зображуючи іноземців загрозою, а китайських героїв — захисниками порядку.

Протягом останніх кількох тижнів у китайських соціальних мережах спостерігається неабияка активність навколо новин, пов’язаних зі штучним інтелектом (ШІ), що відображено у цьоготижневому випуску.

Оскільки ШІ проник у кожен куточок медіаспоживання та онлайн-життя, дискусії на цю тему, схоже, досягли нового піку. У той час як якісно створені ШІ-драми отримують більше схвальних відгуків, стрічки відео новин заполонив низькопробний ШІ-контент, який дедалі частіше використовується для розпалювання суперечок і накрутки кліків, підживлюючи упередження, ненависть і кібернаціоналізм. Детальніше про це — нижче у нашому дайджесті.


🗞️ ШВИДКИЙ ОГЛЯД

🎬 Нова ШІ-генеративна мікродрама стала хітом у китайських соцмережах. Хоча раніше ШІ-драми критикували за недбалість і повторюваність, серіал «Звільнена дівчина» (被裁掉的女孩) отримав схвальні відгуки за якість та привабливу головну героїню, Фан Таоцзи (方桃子), жінку з маленького містечка, яка мріє стати моделлю в Парижі. Вона виглядає настільки переконливо, що глядачі майже забувають, що це не жива акторська гра. Це справжній крок вперед для індустрії, що піднімає планку для інших. (Якщо хочете побачити, як це виглядає, ось посилання на YouTube).

📺 Національне телебачення Китаю показало свою першу ШІ-драму. Хоча раніше такі проєкти належали до сфери неофіційних короткометражних онлайн-робіт, це явище вийшло на рівень повноцінних телевізійних трансляцій на національному супутниковому ТБ. Anhui TV транслює драму епохи династії Мін «Сказання про басейн Персикового цвіту» (桃花潭记), яку рекламують як першу в Китаї середньометражну драму, повністю створену за допомогою ШІ та присвячену культурній спадщині.

📱 Ера дешевих і доступних SIM-карт у Китаї закінчилася. Колись SIM-карту можна було купити на будь-якому розі. Це змінилося понад десять років тому, коли було запроваджено сувору реєстрацію за справжніми іменами. Тепер, з 1 серпня, China Mobile, China Telecom та China Unicom продаватимуть картки в інтернеті лише через власні додатки та вебсайти, відрізавши сторонніх онлайн-продавців, які були головним джерелом дешевих тарифних планів. Цей крок має на меті перешкодити потраплянню SIM-карт на «сірий» ринок, де їх використовують для масової реєстрації акаунтів та телекомунікаційного шахрайства. Проте більшість людей просто побоюються, що тарифи стануть менш доступними.

🚇 «Пів години в черзі заради десятихвилинної поїздки» — такою була поширена скарга після того, як 20 липня метрополітен Шеньчженя посилив перевірки безпеки. На превеликий жаль пасажирів, суворіші перевірки призвели до довгих черг, оскільки тепер увесь ручний багаж має проходити через рентген-апарат, а кожен пасажир — через ручний сканер тіла. Дехто дивувався: чому в епоху ШІ-сканування зображень безпеку не можна організувати ефективніше? До речі, у листопаді цього року Шеньчжень прийматиме саміт лідерів економік АТЕС.

☀️ Турбота про догляд за дітьми влітку стала актуальною темою, оскільки навіть сім’ї з двома доходами повідомляють про труднощі з організацією догляду під час шкільних канікул. Літні програми часто тривають лише місяць і вимагають забирати дітей у спекотні післяобідні години, тоді як приватні репетитори іноді беруть близько 200 юанів на годину ($30). Тому все більше китайських батьків наймають студентів університетів, пропонуючи їм 3500–4000 юанів на місяць ($520–$590) за нагляд за дітьми під час літніх канікул.


👁️ ПОЯСНЕННЯ

Як китайські ШІ-відео перетворюють іноземців на лиходіїв

«Я американець! Ви нічого не зможете мені зробити!» — каже молодий білий чоловік за мить до того, як сильний китаєць одним рухом збиває його з ніг. Натовп китайських тітоньок, що стоять поруч, аплодує, коли іноземець падає на землю. «Не думайте, що ми все ще ті китайці, що були колись, — каже китаєць. — Вам краще не зв’язуватися з китайським народом сьогодні».

Це лише один із сотень подібних коротких відео, якими зараз заповнені китайські соціальні мережі. Вони містять різноманітний антиіноземний та расистський контент, зображуючи іноземців як загрозу соціальному, моральному та національному порядку Китаю. Сильні, впевнені у собі китайці протистоять їм, жорстоко б’ють і принижують на захист своєї країни.

Ці відео, які зазвичай тривають від десяти секунд до пів хвилини, публікують творці контенту на таких платформах, як WeChat, Kuaishou та Douyin. Багато з них керують цілими «фермами контенту», присвяченими виключно цій темі, що збирає безліч лайків та реакцій: відео короткі, візуально вражаючі, емоційно заряджені та грають на існуючих упередженнях і расовому мисленні.

Расистський та антиіноземний контент — не новина для китайських соцмереж, він сягає корінням перших днів існування китайських відеоплатформ. Але епоха ШІ привнесла нову динаміку. Минулої осені Джошуа Даммер повідомив у Foreign Policy про зростання популярності античорношкірих ШІ-відео, які подавалися як застереження для китайських жінок від стосунків з африканцями.

Цього разу все інакше.

Остання хвиля антиіноземного контенту виходить за межі гендерної динаміки й ширше фокусується на негативному впливі, який іноземці нібито чинять на китайське суспільство. Іноземці порушують порядок у громадських місцях або загрожують безпеці китайських жінок, співробітників служби безпеки чи працівників низького соціального статусу, після чого морально стійкий китаєць відновлює порядок за допомогою насильства.

Чотири типи відео

У десятках проаналізованих мною ШІ-відео можна виділити приблизно чотири категорії, де різні групи іноземців виконують різні «сюжетні ролі»:

1️⃣ Нецивілізований чужинець Приблизно 40% відео показують іноземців, що поводяться «нецивілізовано», порушуючи чистоту, етикет і громадський порядок у Китаї. У цих сценах іноземці зображені як брудні, смердючі та неорганізовані. Один із прикладів показує літак із китайськими пасажирами, які тримають хустинки біля носа через сморід від босих ніг індійця. Він ігнорує вказівки стюардеси, після чого підходить сильний китаєць і дає йому ляпаса.

2️⃣ Пихатий іноземний нахаба Близько 30% відео зображують іноземців як зарозумілих і агресивних грубіянів, які вважають, що їхнє громадянство ставить їх вище за китайські правила. Приклади включають іноземних чоловіків і жінок, які проходять без черги, посилаючись на свій статус, або демонструють неповагу до вразливих літніх людей чи працівників, поки китаєць не вчить їх «поважати правила Китаю».

3️⃣ Сексуальна та демографічна загроза Близько 20% відео потрапляють у категорію, описану у Foreign Policy минулого жовтня, де іноземні чоловіки зображені як сексуальні та демографічні загарбники. Ці відео часто показують китайських жінок, які їдуть за іноземними партнерами до Африки чи Індії, щоб у результаті опинитися в кошмарі бідності, зловживань чи зрад. Деякі прямо застерігають китайських жінок від одруження з іноземцями.

4️⃣ Небажаний/небезпечний мігрант Близько 10% відео відбуваються на імміграційному контролі в аеропорту, показуючи іноземців, які прибувають без грошей, із наркотиками або намагаються використати китайську гостинність. Один із прикладів показує індійців, які прибувають на кордон Китаю і заявляють, що хочуть «насолодитися китайськими жінками». Їм відмовляють у в’їзді після того, як офіцер запитує про їхні фінанси.

💡 Щоб отримати приблизне уявлення про те, які расові групи з’являються найчастіше, я проаналізувала вибірку з 35 відео: близько 39% включали індійців, 28% білих/західних персонажів, 24% темношкірих/африканців, 6% філіппінців та 3% японців.

Перевернуте приниження

Ксенофобний ШІ-контент, який ми бачимо, — це більше, ніж просто «погана поведінка іноземців». Окрім відео про китайських жінок, які переїхали до Африки, базова формула більшості з них така: Іноземці переходять моральні чи соціальні межі та порушують правила → вони роблять китайців жертвами або завдають принижень → рішуче втручання морально стійкого китайця → покарання та відновлення порядку.

Ці відео виконують дві функції: ➡️ Створення відчуття «китайськості» шляхом конструкції загрозливого «Іншого», який ніколи не є китайцем. Національна ідентичність Китаю визначається через контраст із тим, наскільки «поганим» є цей чужинець. ➡️ Вихід емоцій (катарсис) у «нову еру» Китаю. Вони збігаються з популярними наративами про винятковий підйом Китаю та його статус наддержави. Водночас вони викликають спогади про болісну історію «століття принижень» — періоду, який у сучасному вихованні подається як час, коли іноземні держави агресивно нав’язували свої правила слабкому Китаю. Ці ШІ-фантазії символічно перевертають історію: Китай більше не пасивна жертва, а сильний захисник, який дає відсіч.

Багато облич цифрового націоналізму Китаю

Ця тенденція показує, що цифровий націоналізм у Китаї має багато облич, і конкретно це не підтримується державними ЗМІ чи офіційними особами. Цікаво, що в липні китайська газета The Paper опублікувала статтю, яка виступає проти зростаючої онлайн-ворожості до індійців, стверджуючи, що індивідуальні провини не повинні перетворюватися на ксенофобію. Цю статтю навіть передрукували на сайті посольства Китаю в Нью-Делі, що свідчить про спробу влади стримати ці тенденції.

Хоча влада може бути незадоволена потоком ксенофобного ШІ-контенту, коли державні ЗМІ навпаки пропагують гостинність Китаю, такі офіційні відео (наприклад, про обурливі територіальні суперечки з Філіппінами) іноді самі підливають масла у вогонь, стаючи прикладом для наслідування низовими творцями контенту.


Маня Коетсе — синолог, письменниця та спікер, що спеціалізується на соціальних тенденціях Китаю, цифровій культурі та онлайн-медіаекосистемах. У 2013 році вона заснувала What’s on Weibo, а зараз веде розсилку Eye on Digital China. Дізнатися більше можна на сайті manyakoetse.com або підписавшись на неї в X, Instagram чи LinkedIn.

Оригінал: www.whatsonweibo.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу