Як пандемія змінила глобальну картину лісових пожеж
· Майбутнє
Дослідження підтвердило, що зниження людської активності під час локдаунів 2020 року призвело до зменшення середньої кількості лісових пожеж у світі.
Дослідники з Китайської академії наук проаналізували вплив людської діяльності на виникнення лісових пожеж, використавши період карантинних обмежень через пандемію COVID-19 як «природний експеримент». Результати дослідження, опубліковані в журналі Cell Reports Sustainability, свідчать, що під час першої половини 2020 року кількість активних виявлень пожеж у регіонах, де було обмежено мобільність, знизилася в середньому на 12,3% порівняно з даними за 2013–2019 роки.
Команда під керівництвом Цзянхао Вана (Jianghao Wang) пов’язує це скорочення з тим, що менша кількість людей перебувала на природі, що своєю чергою зменшило ризик випадкових займань. При цьому показники відрізнялися залежно від типу ландшафту: у лісах кількість пожеж скоротилася приблизно на 27,7%, а на луках — на 8,4%.
Подвійна роль людини
Вчені наголошують, що виявлені 12,3% є «чистим ефектом», оскільки люди не лише провокують пожежі, а й займаються їх гасінням. Зменшення людської активності означало одночасне падіння як кількості випадкових займань, так і потужностей, спрямованих на боротьбу з вогнем.
«Ці 12,3% є чистим ефектом, а не часткою пожеж, спричинених людьми; протилежні зміни у виникненні пожеж і їхньому гасінні означають, що це не охоплює повного масштабу людського впливу», — пояснив Цзянхао Ван.
Цікаво, що в деяких регіонах, зокрема в Колумбії, Індії та Гондурасі, кількість пожеж під час локдаунів, навпаки, зросла. Дослідники припускають, що це могло статися через послаблення можливостей місцевих служб контролювати ситуацію та оперативно реагувати на загоряння, хоча прямих доказів цьому немає.
Складність стратегій запобігання
Аналіз припускає, що обмеження мобільності могли порушити проведення планових випалювань — метод, який використовується для очищення території від горючих матеріалів і запобігання масштабним катастрофам. У 12 досліджених країнах площа, охоплена такими контрольованими вогнями, скоротилася приблизно вдвічі порівняно з попередніми роками.
Вчені зазначають, що отримані дані не дають підстав для впровадження універсальної політики протипожежної безпеки. В одних регіонах ключовим фактором залишається людське ініціювання, тому там доцільні просвітницькі заходи, в інших — пріоритетом має стати підтримка патрулювання та спроможностей пожежних підрозділів.
«Загалом універсальна політика навряд чи спрацює, і стратегії мають бути адаптовані до місцевих відносин людини та вогню», — підсумував Цзянхао Ван. Дослідники додають, що врахування людського чинника в майбутньому допоможе зробити прогнози пожежної небезпеки точнішими в умовах мінливого клімату та суспільної поведінки.
За матеріалами Ars Technica