Як Великий каньйон втратив мільярд років геологічної історії

· Наука

Як Великий каньйон втратив мільярд років геологічної історії

Геологи розкрили «холодну справу» Великого каньйону: велетенський уступ висотою до двох кілометрів та період «Землі-сніжки» стерли мільярд років кам’яного літопису планети.

У Великому Каньйоні шари гірських порід зберігають відносно безперервний літопис геологічної історії Землі, що сягає близько 2 мільярдів років у минуле. Проте в проміжку між 520 мільйонами та 1,8 мільярда років цей літопис помітно порожній. Це виглядає так, ніби хтось проник до музею і викрав ціле крило з експонатами, а розкриття цього «злочину» є однією з найдавніших нерозгаданих справ у геології.

Тепер вчені, які досліджують породи Великого Каньйону, стверджують, що винним у цьому «пограбуванні» міг бути гігантський, охоплюючий всю планету уступ — разом із глобальним заледенінням як спільником.

Гігантський уступ почав формуватися близько 800 мільйонів років тому, коли давній суперконтинент під назвою Родинія розпався. Про це 17 серпня у виданні Geology повідомили Томас Гернон, вчений-геолог з Університету Саутгемптона в Англії, та його колеги. Такі сили, як дощ і лід, вивітрювали та розмивали породи, і, подібно до морських хвиль, що невпинно стирають шар за шаром пісок на пляжі, вони видалили мільярд років історії Землі.

Дослідницька група використала комп'ютерні моделі, щоб відтворити еволюцію давньої Землі протягом сотень мільйонів років. Вони спостерігали, як уступ — відомий як ескарп — формувався приблизно в той період історії планети, коли гірські породи в цьому регіоні зникли.

Найімовірніше, ескарп простягався через більшу частину континенту під назвою Лаврентія — давнього попередника Північної Америки. Він тягнувся від майбутньої Аляски аж до Аризони й сягав від одного до двох кілометрів заввишки.

Охоплюючи континент

Близько 650 мільйонів років тому Великий ескарп Лаврентії простягався через більшу частину Північної Америки, включаючи місце, яке згодом стане Великим Каньйоном — епіцентром геологічної загадки, що триває досі. Вважається, що сам ескарп сформувався близько 800 мільйонів років тому.

«Жодне дослідження раніше не припускало існування ескарпу континентального масштабу в районі Великого Каньйону. Наша робота показує, що це правдоподібне і просте пояснення колосальної ерозії, яка відбулася у Великому Каньйоні», — каже Гернон.

Такий величезний схил створював круті уступи, які були ідеальними місцями для природних стихій, що розпушували та «викрадали» оголені породи.

До того ж уступ мав чималу допомогу у своєму «зникненні»: лід, багато-багато льоду. Крадіжка порід збіглася в часі з екстремальним періодом заледеніння, відомим як «Земля-сніжка». Масивні льодовикові щити формувалися і, можливо, поширювалися від полюсів аж до екваторіальних широт. Коли лід розширювався, він еродував величезну кількість гірських порід, допомагаючи створити прогалину в геологічному літописі.

Крім того, завдяки своїй значній висоті ескарп створював ідеальні умови для утворення льодовиків і щитів «Землі-сніжки». В окремому дослідженні, опублікованому в журналі Science, Гернон із колегами пояснили, як ескарп, створений тектонічною активністю, сприяв формуванню Східноантарктичного льодовикового щита приблизно 34 мільйони років тому. «Оголені скелясті піки ескарпу працювали як "фабрики льодовиків"», — додає Гернон.

Проте залишається незрозумілим, чи відбулася ерозія, що знищила породи, до, під час чи після заледеніння «Землі-сніжки». «Це справжня прогалина, яку потрібно заповнити: визначити історію ерозії в просторі та часі, континент за континентом, з достатньою точністю», — підсумовує Гернон.

Алан Коллінз, геолог з Університету Аделаїди в Австралії, який не брав участі в новому дослідженні, вважає, що зв'язок між зникненням порід і підтвердженими подіями в історії Землі, такими як розпад Родинії, підкріплює цю версію. До того ж команда Гернона вказує на сучасні приклади, де діють схожі ерозійні процеси, зокрема подібні ескарпи в Антарктиді та Південній Африці.

Можливо, справу ще не закрито остаточно, але «я вважаю це дуже переконливим», — зазначає Коллінз.

Оригінал: www.sciencenews.org

Про Що? — новини науки, технологій і світу