Індонезійська економіка: чому зростання не рятує від песимізму
· Азія
Попри стабільне зростання ВВП у 5%, фондовий ринок Індонезії переживає значний відтік капіталу та загальне відчуття кризи через недовіру до урядової політики.
Рупія слабшає, через що дорожчає імпорт і посилюється інфляційний тиск; вартість запозичень зросла, а фондовий ринок зазнав значного відтоку капіталу та ризикує отримати суттєве зниження оцінки від MSCI. В економіці Індонезії 2026 року спостерігається виражений парадокс: попри стабільні показники зростання ВВП на рівні близько 5%, країна потерпає від песимістичних настроїв серед населення та падіння фондового ринку. Поки офіційна статистика демонструє позитивну динаміку — наприклад, виробничий індекс PMI у листопаді сягнув 31-місячного максимуму, а продажі автомобілів зросли на 10% — громадяни висловлюють дедалі більше занепокоєння через вартість життя та спроможність уряду контролювати ситуацію.
Фінансовий успіх на фоні ринкової кризи
Найбільші компанії Індонезії, зокрема Bank Mandiri та Bank Rakyat Indonesia, продовжують демонструвати високу прибутковість. За перші дев'ять місяців 2026 року чистий прибуток цих банків склав 47 трильйонів та 48 трильйонів індонезійських рупій відповідно. Разом вони виплатили акціонерам близько 5,3 мільярда доларів дивідендів. Показники прострочених кредитів залишаються низькими, а обсяги депозитів зростають, що свідчить про стабільність фінансового стану клієнтів.
Проте, попри міцні баланси, акції цих банків стрімко дешевшають через загальний розпродаж на біржі. Вартість багатьох активів на фондовому ринку Індонезії цього року суттєво знизилася, що робить його одним із найгірших у світі. Автор аналізу пов’язує цей дисонанс передусім із браком довіри до державного управління та його передбачуваності.
Питання довіри та регулювання
Основною причиною такого розриву між цифрами та настроями є невпевненість інвесторів і громадян у діях влади. Регуляторні зміни, зокрема заяви про посилення державного контролю над природними ресурсами та дискусії щодо розподілу фіскальних ресурсів, створюють атмосферу невизначеності.
Довіру та належне управління важко точно визначити, але бізнес, споживачі й інвестори розуміють їхню наявність на практиці, і зараз вони надсилають чіткий сигнал, що потребують більше певності.
На думку оглядачів, нинішня криза довіри поширилася навіть на здорові компанії. На біржі поруч зі здоровими банками торгувалися компанії, оцінені значно вище, ніж це виправдовували їхні фундаментальні фінансові показники; це породило сумніви в здатності біржі правильно оцінювати компанії. Хоча фіскальний стан країни у 2026 році виглядає кращим, ніж торік, методи збору та витрачання бюджетних коштів урядом залишаються предметом критики та джерелом суспільних сумнівів.
За матеріалами The Diplomat