Історія Transsion: як китайська компанія підкорила технологічний ринок Африки

· Азія

Історія Transsion: як китайська компанія підкорила технологічний ринок Африки

Компанія Transsion стала домінуючим гравцем на ринку смартфонів в Африці, продаючи майже половину всіх пристроїв на континенті завдяки локалізованим інноваціям.

Мало хто в Китаї чув про Transsion Holdings, проте сотні мільйонів людей по всьому Глобальному Півдню користуються її телефонами.

Компанія зі штаб-квартирою в південному технологічному хабі Китаю — Шеньчжені — пройшла шлях від безвісності до статусу домінуючого гравця в Африці. Щороку вона виготовляє майже половину всіх телефонів, які купують на континенті, випереджаючи таких конкурентів, як Samsung, Apple, а також китайських гігантів Xiaomi та Huawei Technologies. Вона також займає понад 10% ринку Південно-Східної Азії та Близького Сходу.

Злет Transsion виглядає ще вражаюче, з огляду на скромні витоки компанії: на відміну від багатьох конкурентів, вона не мала доступу до величезного фінансування чи провідних технологій.

Натомість компанія побудувала глобальний бізнес практично з нуля — це десятирічна подорож, що пролягла крізь ринки «піратської» електроніки Шеньчженя, гнучкі мережі африканських «підприємців із валізами» та роки ретельних, локально спрямованих інновацій.

Лу Мяо, медіа-антропологиня та доцентка Університету Лінгнан у Гонконзі, викладає цю захопливу історію у своїй книзі «Підхід Transsion: трансляція китайських мобільних технологій в Африці» (The Transsion Approach: Translating Chinese Mobile Technology in Africa).

Спираючись на багаторічні дослідження, книга розкриває секрети успіху компанії на Глобальному Півдні та показує, як її стратегія пропонує альтернативу моделі «бліц-масштабування» (blitzscaling), яку обирають багато технологічних стартапів у Кремнієвій долині та Китаї.

В інтерв’ю для Sixth Tone Лу Мяо разом із Чжан Лінь, доценткою Університету Нью-Гемпшира, яка спеціалізується на технологічних інноваціях, обговорюють історію Transsion і те, чому вона нас вчить у контексті глобальних потоків технологій. Текст інтерв’ю було скорочено та відредаговано для кращого сприйняття.

Sixth Tone: Ваша книга досліджує, як Transsion виросла з неформального глобального ринку телефонів, що виник у 1990-х та на початку 2000-х років, коли африканські та арабські торговці почали їздити до Південного Китаю за дешевими підробками — або «шаньчжай» (shanzhai). Який зв'язок компанії з тією епохою?

Лу Мяо: Телефони «шаньчжай» були надзвичайно поширені на початку 2000-х років. Ринок електроніки Хуацянбей у Шеньчжені був головним вузлом, а комплекс Чункін (Chungking Mansions) у Гонконзі — важливим каналом для виходу підробок на закордонні ринки.

Основними покупцями були дрібні торговці з Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Деякі дослідники називають їх «підприємцями із валізами», оскільки вони приїздили з кількома валізами, купували телефони, відвозили їх додому і розповсюджували в менших містах.

На момент заснування Transsion у 2006 році телефони «шаньчжай» уже заполонили багато африканських країн. З одного боку, вони задовольняли базові комунікаційні потреби багатьох користувачів з низьким рівнем доходу; з іншого — вони псували репутацію китайських телефонів, які африканські споживачі почали асоціювати з дешевизною та низькою якістю.

Коли я поїхала до Гани у 2019 році, я виявила, що багато національних дистриб'юторів Transsion починали саме з продажу вживаних та «шаньчжай»-телефонів, куплених у торговців у Чункін. Після партнерства з Transsion вони поступово перетворилися на офіційних агентів транснаціональної компанії.

Ці місцеві африканські дистриб'ютори з’єднали епоху «шаньчжай» з епохою Transsion. Особисті зв’язки та мережі збуту, які вони побудували, відіграли велику роль у становленні Transsion.

Також існує спадкоємність у дизайні. Такі функції, як підтримка двох SIM-карт та потужні акумулятори, зародилися в екосистемі телефонів «шаньчжай», а згодом були адаптовані для африканських ринків. Наприклад, дві SIM-карти допомагають користувачам уникати дорогих міжмережевих дзвінків у країнах, де покриття мережі є нестабільним.

Але Transsion також ознаменувала розрив із тією епохою. По-перше, бізнес із продажу телефонів став більш формалізованим та інституціоналізованим. Ці дистриб'ютори заснували власні торгові компанії, а їхні відносини з Transsion почали регулюватися офіційними контрактами.

По-друге, Transsion не прагнула заробити швидкі гроші й піти, як це робили продавці епохи «шаньчжай»; компанія хотіла створити бренд і закріпитися надовго. Саме тому вона значно інвестувала у свою мережу післяпродажного обслуговування.

«Шаньчжай» — це не просто один виробник, що випускав копії. Це була ціла екосистема: фабрики, ланцюги постачання, дизайнери, дистриб'ютори… Transsion виросла з цієї екосистеми, але водночас вийшла за межі тодішньої моделі «шаньчжай».

Sixth Tone: Якщо подивитися на загальну картину, як сектор цифрових комунікацій Африки розвивався з часом і як це вплинуло на китайські компанії, такі як Transsion?

Лу: Візьмемо для прикладу Гану. Місцеві телекомунікаційні компанії спочатку були державними. Але у 1980-х і 1990-х роках країна була змушена звертатися до Світового банку та Міжнародного валютного фонду по кредити для боротьби з постійними економічними та борговими кризами. Однією з умов цих кредитів була структурна перебудова, що означало приватизацію телекомунікаційного сектору.

Після реформ одним із поширених наслідків став розрив між містом і селом. Комерційні оператори неохоче працювали в сільських районах з низькою маржинальністю, де витрати були високими, а споживчі витрати — низькими, тому інфраструктура, наприклад, базові станції, залишалася зосередженою в містах.

Потреби сільських громад та населення з низьким рівнем доходу були проігноровані під час реформ, і після відходу держави вона не повернулася до задоволення цих потреб. Це означало, що багато людей могли дозволити собі лише дешеві китайські телефони «шаньчжай».

Transsion вийшла на цей ринок, пропонуючи доступні кнопкові телефони, адаптовані до потреб африканських користувачів. Вона оптимізувала свої моделі для районів із рідкісним покриттям базових станцій, завдяки чому вони краще вловлювали слабкий сигнал, ніж багато інших телефонів. Постачання електроенергії в сільській місцевості також могло бути нестабільним, тому довгий час роботи акумулятора, притаманний як «шаньчжай», так і телефонам Transsion, став ще однією важливою перевагою.

Чжан Лінь: На цьому тлі ви стверджуєте, що ми повинні розуміти глобальні потоки технологій як «технологічну трансляцію» (technology translation), а не «технологічний трансфер» (technology transfer). Що цей підхід допомагає нам зрозуміти в тому, як технології переміщуються між країнами?

Лу: Мені не дуже подобається концепція «технологічного трансферу», тому що вона описує процес як односторонній: розвинені західні суспільства експортують технології в менш розвинені незахідні суспільства, щоб допомогти їм розвиватися. Але кінцевою точкою розвитку в цій моделі завжди є західна сучасність.

Це також передбачає, що технологія є нейтральною та сталою, ніби сам лише перенос технології вирішить соціальні проблеми та стимулює економічне зростання. Проте багато проектів допомоги провалилися саме тому, що вони передавали обладнання, але не передавали знання, навички та інституційне середовище навколо нього.

Саме тому я використала концепцію «технологічної трансляції». Коли технологія потрапляє в нові умови, вона часто переосмислюється, коригується та трансформується. Дослідження контексту та процесу того, як технологія транслюється, дозволяє нам побачити, як рухаються знання та яка політика закладена в цей процес.

Transsion не просто брала телефони, зроблені в Китаї, і перевозила їх до Африки без змін; її продукти постійно перероблялися під час взаємодії з місцевими ринками. Китайські інженери та менеджери з продуктів, ганські промоутери, дистриб'ютори та працівники сервісних центрів — усі вони стали «перекладачами» у цьому процесі.

Наприклад, функції підтримки двох і більше SIM-карт від Transsion — це не просто додаткові апаратні компоненти; це відповідь на високі витрати на зв'язок, нерівномірне покриття мережі та потребу користувачів перемикатися між операторами. Камери, оптимізовані для темніших відтінків шкіри, є відповіддю на той факт, що технології обробки зображень історично вважали білу шкіру еталонною.

Ці функції не були винайдені якимось одним дизайнером. Вони виникли завдяки взаємодії між компанією, користувачами, каналами збуту та ремонтними мережами.

Чжан: Ви описуєте бізнес-стратегію Transsion як «глибоку оранку» (deep plowing) і протиставляєте її моделі Кремнієвої долини «бліц-масштабування». У чому полягає різниця?

Лу: «Бліц-масштабування» було широко розрекламованою моделлю в Кремнієвій долині, починаючи з середини 2010-х років. Популяризована (американським інтернет-підприємцем) Рідом Хоффманом, вона покладається на великі обсяги капіталу для швидкого розширення, де швидкість пріоритетніша за ефективність.

Ідея полягає в тому, щоб спочатку захопити ринок, а потім досягти домінування, де переможець отримує все. Facebook, Uber та Airbnb — це типові приклади, як і китайські компанії, наприклад, сервіс замовлення поїздок Didi.

У своїй основі «бліц-масштабування» передбачає навмисно неефективне використання капіталу. Компанії існують завдяки венчурним інвестиціям, і значна частина цих грошей витрачається даремно. Це гра, яку можуть дозволити собі лише небагато гравців. Більшість зазнає невдачі; ті поодинокі, що виживають, можуть врешті-решт монополізувати ринок.

«Глибока оранка» частіше зустрічається на Глобальному Півдні. Вона повільніша і набагато більше залежить від локальних знань та мереж зв'язків. Термін походить із сільського господарства і стосується трудомісткого способу виробництва, який вимагає довгострокових інвестицій та постійного догляду.

У бізнесі та технологіях я використовую його для опису ринково-орієнтованого, трудомісткого підходу, при якому компанія постійно взаємодіє з місцевими ринками та коригує свої продукти й стратегії у відповідь на відгуки.

У багатьох випадках ця модель приймається через необхідність. Transsion вирішила глибоко працювати на сільських ринках, які ігнорував західний капітал, значною мірою тому, що їй бракувало великих ресурсів та фундаментальних технологій. Компанії часто доводилося виборювати своє місце, вивчаючи ринки в набагато детальніших подробицях.


Вхід до ринку Circle в Аккрі, Гана, 2019 рік. Надано Лу Мяо

Оригінал: www.sixthtone.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу