Китайське дослідження: грудне молоко матерів з депресією може змінювати мозок немовлят
· Азія
Дослідження Nanjing University виявило, що змінені молекули мікроРНК у грудному молоці матерів з післяпологовою депресією можуть негативно впливати на когнітивний розвиток немовлят.
Китайське дослідження показало, що грудне молоко матерів із післяпологовою депресією може негативно впливати на розвиток мозку немовлят.
Дослідження, опубліковане 27 жовтня у провідному академічному журналі Cell Metabolism, було проведено командою з Нанкінського університету, що у східній провінції Цзянсу. На прикладі моделі на мишах уперше продемонстровано, як пов’язані з депресією зміни рівнів мікроРНК — типу молекул, що регулюють гени, — які містяться в структурах під назвою позаклітинні везикули в грудному молоці, можуть впливати на мозок потомства.
Від 10% до 20% матерів у всьому світі страждають на післяпологову депресію. Діти таких матерів частіше стикаються з труднощами в когнітивному та мовному розвитку, поведінковими проблемами, гіршою успішністю в школі, а також мають вищий ризик розвитку депресії у них самих.
Попередні дослідження пов'язували цей феномен із генетикою, а також зі способами формування емоційного зв'язку та догляду за немовлятами з боку матерів із післяпологовою депресією. Проте, за словами дослідників, масштабні та довготривалі наслідки післяпологової депресії для розвитку дитини залишалися нез’ясованими.
Оскільки грудне молоко все частіше розглядається як «сигнальна система, що координує розвиток немовляти», дослідники вивчали взаємозв'язок між мікроРНК у молоці та позаклітинними везикулами — ключовими компонентами цієї сигналізації. Оскільки гематоенцефалічний бар'єр немовлят більш проникний, ніж у дорослих, ці везикули можуть потрапляти в мозок під час годування, роблячи його розвиток більш вразливим до раціону.
Науковці порівняли грудне молоко 40 матерів із клінічно діагностованою післяпологовою депресією та 51 матері без неї. З’ясувалося, що в молоці жінок із депресією підвищений рівень трьох типів мікроРНК, які пов'язані з психічними розладами. Аналогічні результати отримали при дослідженні молока мишей у стані депресії.
Щоб перевірити роль вигодовування у розвитку мозку, дослідники міняли місцями мишенят між здоровими матерями та матерями з депресією. Мишенята, народжені здоровими самками, але вигодувані самками з депресією, демонстрували гірші когнітивні та емоційні показники порівняно з мишенятами, народженими «депресивними» матерями, але вигодуваними здоровими.
Також було встановлено, що нейрони мишенят, яких вигодовували матері з депресією, мали коротші дендрити та меншу кількість відгалужень у зубчастій звивині гіпокампа — ділянці мозку, яка, як вважається, відіграє важливу роль у розвитку пам'яті та виникненні депресії. Ці порушення виникали переважно в процесі дозрівання нейронів, ставали помітними на 21-й день після народження і зберігалися в дорослому віці. Це свідчить про те, що вплив раннього середовища вигодовування може поширюватися на подальші етапи розвитку.
Дослідники також виявили, що вживання молока від матерів із депресією здоровими мишенятами призводило до когнітивних порушень після припинення грудного вигодовування, тоді як молоко, з якого було видалено везикули, такого ефекту не мало.
Коли команда пригнічувала Rab27a, білок і ключовий фактор секреції везикул, у молочних залозах матерів із депресією, секреція везикул зменшувалася на 58%, а когнітивні та нейродегенеративні дефіцити у їхнього потомства значно покращувалися.
Дослідники також з'ясували, що мікроРНК у везикулах молока від матерів із депресією блокує рецептор-«гальмо» під назвою mGluR8 у мозку малят. Без цього гальма ділянки мозку можуть ставати гіперстимульованими, що порушує формування нейронних зв'язків. Як наслідок, нові клітини мозку загалом активніші, але слабше реагують на завдання, пов'язані з пам'яттю, що допомагає пояснити когнітивні проблеми, які спостерігаються у мишенят, вигодуваних матерями з депресією.
Це дослідження пропонує ключові висновки щодо нового шляху комунікації та механізму передачі інформації від матері до дитини на основі мікроРНК.
Хоча грудне вигодовування загалом вважається корисним для розвитку мозку немовляти, автори зазначають, що годування грудьми матерями з післяпологовою депресією може мати «подвійний ефект для здоров'я потомства».
«Тому з'ясування молекулярних механізмів, що пов'язують післяпологову депресію матері з неврологічними результатами у потомства, має значну цінність для громадського здоров'я та наголошує на нагальній потребі в цілеспрямованих заходах із підтримки психічного здоров'я матерів у період лактації», — додали вони.
Оригінал: www.sixthtone.com