Коли поліцейське вимагання відштовхує нігерійців від закону

· Навколо Світу

Коли поліцейське вимагання відштовхує нігерійців від закону

Системна корупція в нігерійській поліції підриває довіру громадян, змушуючи їх уникати правоохоронних органів, що призводить до небезпечних випадків самосуду.

21 червня 2026 року Малама Уммулхаїрі, вчителька ісламу, була вбита натовпом у місті Марабан-Джос, штат Кадуна, після звинувачення у викраденні дитини, яке, за словами поліції, не було підтверджене доказами. У звіті поліції зазначено, що правоохоронці врятували її, доправили до відділку для захисту та розслідування, проте пізніше їх відтіснив великий натовп, який силоміць вивів жінку назовні.

Її чоловік згодом висунув іншу версію. Він стверджував, посилаючись на слова родича, що поліцейські самі вивели її з відділку. Поліція відкинула ці звинувачення, наполягаючи на тому, що натовп силою забрав її з-під варти. Ці твердження є суперечливими. Вони потребують незалежного розслідування, а не висновків, зроблених на публіці.

Відтоді десятки людей були затримані або їм висунули звинувачення у зв'язку з убивством, а поліція заявляє, що розслідування триває. Нікого з підозрюваних не можна вважати винним, поки їхня провина не буде доведена в суді.

Ця справа не доводить, що причиною вбивства стало здирництво з боку поліції. Вона порушує інше, нагальне питання: чому формальне правосуддя не здатне стримати громадськість, коли ширяться чутки й зростає гнів? Частково відповідь криється у повсякденних стосунках між громадянами та поліцією.


Здирництво перетворює захист на комерційну угоду

Останнє опитування Afrobarometer у Нігерії показує, наскільки серйозною стала проблема довіри. Сімдесят відсотків нігерійців заявили, що більшість або всі поліцейські причетні до корупції. Серед тих, хто звертався по допомогу до поліції, 67% повідомили, що давали хабар. Серед тих, хто мав контакти з правоохоронцями на блокпостах, під час зупинок на дорогах, перевірок документів або слідчих дій, 53% сказали, що платили, аби уникнути проблем. Лише 10% вірять, що про корупцію можна повідомити без страху відплати.

Те саме опитування (Раунд 10) показує, що лише один із шести нігерійців певною мірою або повністю довіряє поліції. Ці цифри не означають, що кожен офіцер корумпований. Вони свідчать про те, що багато громадян підходять до цієї інституції з низькими очікуваннями.

Робота поліції залежить від інформації, яку надають громадяни. Жителі повідомляють про підозрілу активність, ідентифікують підозрюваних, зберігають докази, дають свідчення та виступають у суді. Здирництво робить кожен такий крок ризикованим або витратним. Жертва починає запитувати себе, чи не призведе звернення до поліції до нових фінансових вимог. Свідок переймається через залякування або постійні нові вимоги. Водій, який платить на блокпосту, засвоює, що правила — це лише предмет для торгу.

По всій Африці Afrobarometer виявляє, що сприйняття поліцейської корупції та низький рівень професіоналізму нерозривно пов'язані з низькою суспільною довірою. Громадяни часто судять про інституцію за поведінкою, яку вони зустрічають на дорозі, у відділку або під час розслідування.


Недовіра позбавляє поліцію інформації

Не кожен злочин, про який не повідомили, є наслідком здирництва. Страх перед відплатою, повільні судові процеси, тиск з боку родини, віддаленість відділку та сумніви в результаті також мають значення. Але здирництво додає бар'єр, який держава має силу усунути.

Коли громадяни припиняють звертатися до правоохоронців, поліція працює з неповною інформацією. Злочини залишаються прихованими. Моделі поведінки злочинців стає важче виявити. Розслідування більше спираються на чутки, а не на докази. Тоді громади шукають захисту в інших місцях: у родичів, традиційних лідерів, груп самооборони або сусідських варт.

Деякі з цих акторів надають корисну підтримку там, де формальна поліція слабка. Небезпека виникає тоді, коли неформальний захист перетворюється на неформальну розправу. Звинувачення шириться в соціальних мережах або через натовп. Люди приєднуються, не перевіряючи фактів. Підозра стає вироком ще до того, як розпочнеться бодай якесь розслідування.

Саме тому справа в Марабан-Джос має таке значення зараз. Уммулхаїрі вже перебувала у відділку поліції. Суперечливі версії того, як вона його залишила, роблять проведення гідного довіри розслідування необхідним. Громадськість має знати, чи виконували офіцери свій обов'язок, чи було у відділку достатньо засобів захисту і що саме пішло не так, коли зібрався натовп.


Підзвітність має бути прозорою

У Нігерії вже діє Відділ реагування на скарги на поліцію. Нещодавнє дослідження показало, що використання цифрових каналів полегшило подання скарг, але також виявило слабку прозорість процедур, розслідувань та дисциплінарних рішень. Система скарг не побудує довіру, якщо громадяни не знають, що відбувається після їхнього звернення.

Поліцейська комісія (Police Service Commission) також оголосила про плани запровадження цифрової системи реагування на скарги та ведення справ на основі ШІ, спрямованої на зменшення здирництва та корупції. Це корисно, але система має робити більше, ніж просто приймати скарги.

Кожен заявник повинен отримувати реєстраційний номер і чіткий механізм зворотного зв'язку. Повідомлення про здирництво мають прийматися конфіденційно, без примусу заявника повертатися до того самого відділку. Поліція та комісія повинні публікувати регулярні звіти на рівні штатів із зазначенням кількості отриманих скарг, розслідуваних справ, повернутих коштів, вжитих дисциплінарних заходів та питань, що залишаються невирішеними. Приватні дані при цьому мають бути захищені.

Кожен відділок повинен чітко заявляти, що повідомлення про злочин є безкоштовним. Офіцери мають видавати письмові квитанції за будь-який законний платіж. Керівництво має нести відповідальність, якщо на один і той самий блокпост, патрульну групу чи відділок надходять повторні скарги.

Поліцейська підзвітність — це запобігання злочинності.

Здирництво з боку поліції часто описують як дрібний платіж на блокпосту чи у відділку. Але масштаби шкоди зовсім не дрібні. Це зменшує кількість звернень, послаблює розвідувальні можливості та вчить громадян того, що суспільний захист має ціну. Це також ускладнює роботу відповідальних офіцерів, оскільки вони успадковують недовіру, створену іншими.

Вбивство в Марабан-Джос не варто використовувати для того, щоб звинувачувати здирництво в поліції у кожному акті самосуду. Це має підштовхнути Нігерію запитати, чому звинувачення можуть поширюватися швидше, ніж іде розслідування, і чому законні інституції іноді не можуть втримати довіру суспільства.

Відновлення довіри потребує більшого, ніж закликів проти «судів Лінча». Це вимагає поліцейських служб, які зроблять звернення безкоштовними, безпечними та шанобливими. Це потребує систем скарг, які захищають громадян і показують результати. Коли люди вірять, що закон вислухає, розслідує та діятиме справедливо, у них буде менше причин уникати його.

Оригінал: africanarguments.org

Про Що? — новини науки, технологій і світу