Людина встановила новий математичний рекорд, але ШІ швидко перевершив її
· Наука
Після десятиліття застою в теорії чисел математик Юлія Стадльманн встановила новий рекорд, який ШІ від компаній Axiom Math та OpenAI перевершив лише за кілька днів, викликавши хвилю дискусій про майбутнє науки.
В останній день серпня математик-людина започаткувала хвилю проривів у розв’язанні однієї з найвідоміших проблем теорії чисел — і була майже миттєво витіснена штучним інтелектом.
Джулія Стадльманн з Іллінойського університету в Урбана-Шампейн повідомила про новий рекорд у спробі довести гіпотезу про числа-близнюки. Вона стверджує, що існує нескінченна кількість пар простих чисел, різниця між якими становить лише два (наприклад, 3 і 5 є «близнюками», як і 17 та 19). Це був перший подібний прогрес за понад десять років.
«Це надзвичайно складна проблема», — каже математик Каннан Сундарараджан зі Стенфордського університету, який захоплюється наполегливістю та сміливістю Стадльманн. — «Це було справді вражаюче».
Протягом трьох днів стартап у сфері штучного інтелекту Axiom Math, спираючись на підходи Стадльманн, перевершив її досягнення. Всього через дві години після оголошення Axiom обидва рекорди були перекриті компанією OpenAI, яка вже за п’ять днів заявила, що розв’язала ще одну з найбільших математичних загадок.
«Це історія про Давида і Голіафа, де людина отримує золото», — каже Кевін Форд, постдокторський наставник Стадльманн в Іллінойсі. Принаймні, на три дні.
Ця серія стрімких подій викликала сплеск занепокоєння серед математиків щодо ШІ. На думку багатьох дослідників, деякі компанії, що розробляють ШІ, не лише порушують професійні норми, а й підривають процес пошуку знань. «Те, що ми бачимо тут, є наслідком свідомого вибору відмовитися від будь-якої спроби осягнення людським розумом… і використання інструментів ШІ з єдиною метою — досягти певного показника», — написав у mathstodon.xyz Теренс Тао з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, лауреат медалі Філдса і, ймовірно, найвпливовіший математичний блогер.
Погоня за парами
Прості числа — ті, що діляться лише на одиницю і на самих себе, — здавна викликають неабияке захоплення в математиків, які роками ламали голову над тим, де саме на числовій прямій вони з’являються і чому. Гіпотеза про прості числа-близнюки, над якою б’ються принаймні з XIX століття, вважається вірною, але досі не доведена теоретиками чисел. Простіша версія проблеми запитує не про те, чи існують нескінченні пари простих чисел з різницею два, а чи існують нескінченні пари простих чисел з будь-якою фіксованою різницею.
У 2013 році математик Ітан Чжан, який нині працює в Університеті імені Сунь Ятсена в Гуанчжоу (Китай), довів, що відповідь — «так»: деякі інтервали між простими числами повинні повторюватися нескінченно часто. Математики не знають, чи повторюється інтервал два, але Чжан показав, що інтервал якогось числа, меншого за 70 мільйонів, повторюється, встановивши перший рекорд для «верхньої межі малого інтервалу між простими числами».
Математики швидко почали змагатися у зменшенні цього числа. Чим нижче його можна опустити, тим ближче вони до розв’язання гіпотези про числа-близнюки. До середини 2014 року завдяки масовим спільним зусиллям межу вдалося знизити до 246. Це означало, що пари з певною різницею, рівною або меншою за 246, повинні повторюватися нескінченно. На цьому рівні рекорд тримався дванадцять років.
Стадльманн почала інтенсивно працювати над цією проблемою близько двох років тому, після завершення докторської дисертації під керівництвом Джеймса Мейнарда в Оксфордському університеті (Мейнард допомагав встановити попередній рекорд і отримав медаль Філдса у 2022 році, зокрема за роботу над інтервалами між простими числами). Стадльманн взялася за складне завдання — краще інтегрувати новітні методи з ранніми напрацюваннями Чжана.
Обидва підходи використовують метод «решета», який частково відфільтровує складені числа за допомогою різних вагових коефіцієнтів, наприклад, відсіваючи кратні числа 2 сильніше, ніж кратні 3. Парадоксально, але ця ідея часткової фільтрації дає краще уявлення про розподіл простих чисел, ніж повна фільтрація. Стадльманн визначила оптимальні ваги, поєднуючи області багатовимірного простору, де переважають різні підходи. Їй довелося обчислювати об’єми цих областей, маючи лише приблизне уявлення про те, як вони виглядають.
«Це складніше, ніж шукати голку в стозі сіна», — каже Ендрю Гранвіль, теоретик чисел з Монреальського університету.
До початку літа 2026 року Стадльманн вдалося знизити світовий рекорд з 246 до 240. Теоретики чисел погоджуються, що з часом її методи могли б дати кращі результати. На жаль, часу їй не вистачило.
У середині серпня Стадльманн почала чути чутки, що OpenAI планує оголосити про великий новий результат щодо інтервалів між простими числами. Форд сказав їй: «Кидай усе і публікуй цей результат у математичному архіві препринтів. Оприлюдни його. Навіть якщо завтра його покращать, ти принаймні один день будеш рекордсменкою».
Як виявилося, рекорд протримався три дні. Цілком можливо, що це останній раз, коли рекорд належав людині.
Після того як Стадльманн опублікувала свій результат в інтернеті, дослідники з Axiom Math, які перевіряли доведення, опубліковані у 2013 та 2014 роках, змінили напрямок роботи й інтегрували її нові ідеї в ШІ для доведення теорем. Протягом наступних трьох днів, працюючи без сну, дослідники з Axiom знизили межу до 212 — це була гарна оцінка того, чого Стадльманн могла б досягти з більшою кількістю часу та обчислювальних ресурсів.
Тим часом OpenAI працювала над тісно пов’язаною проблемою, що стосується найбільших інтервалів між простими числами замість найменших. Команда використовувала її як еталон для демонстрації можливостей розв’язання задач своєю новою великою мовною моделлю GPT-6 Astra. За словами комп’ютерного вченого з OpenAI Себастьяна Бубека, команда також досліджувала проблему малих інтервалів — це було своєрідне доповнення, оскільки математики в компанії цікавилися цим питанням. Astra знизила рекорд до 186, про що OpenAI повідомила у статті, опублікованій разом із випуском моделі 3 вересня.
Бубек зазначає, що OpenAI не планує розвивати свою роботу над цією проблемою далі. «Наша мета — не наносити випереджаючих ударів і захоплювати всі можливі результати», — каже Бубек. — «Наша стратегія — розширити можливості математика».
Однак суперечки в математичній спільноті спалахнули миттєво.
Математика для розуміння
Ніхто не заперечує, що ШІ може бути надзвичайно корисним математичним інструментом. «Минулого тижня я зробив доведення за дві години, на що раніше витратив би місяць», — каже Гранвіль. ШІ може переглядати величезні обсяги літератури швидше за людину, оперативніше виявляти глухі кути та випробовувати набагато більше комбінацій ідей.
Але ШІ також породжує багато питань: хто матиме доступ до цих інструментів? Скільки вони коштуватимуть? Як найкраще розібратися в машинних доведеннях, які можуть бути наповнені «ШІ-сміттям», що його людина не в змозі миттєво зрозуміти? Як зміниться культура галузі, якщо комп’ютер може втрутитися і миттєво зробити чиюсь роботу застарілою?
Хоча Стадльманн каже, що не почувається скривдженою, багато математиків були обурені тим, що OpenAI працювала над тією ж проблемою, що й вона, не повідомивши її. Зазвичай у математиці науковці роблять крок назад, якщо інші, особливо менш досвідчені дослідники, вже працюють над завданням. Або ж вони пропонують співпрацю. «Я не бачу, щоб в OpenAI ретельно зважали на те, як вони поставилися до неї», — каже Гранвіль.
В OpenAI стверджують, що спілкувалися з Мейнардом, але не контактували зі Стадльманн безпосередньо.
Математики зараз намагаються осмислити статтю OpenAI та стратегію, яка уможливила встановлення нового рекорду. «Мене цікавить не стільки точне число, скільки математичні ідеї», — каже Стадльманн.
Саме цей пошук ідей, на думку математиків, може бути втрачений, коли ШІ почне вільно використовуватись для розв’язання нерозв’язаних загадок. Для таких проблем, зазначає Тао, який співпрацював у попередніх дослідженнях малих інтервалів між простими числами, цінність полягає не у відповіді, а в тому, що виникає під час боротьби з нею. У процесі математики розробляють методики, нові способи мислення про проблеми та глибше розуміння математики загалом, яке неможливо передати одним числом, як-от 186.
«Я люблю сам процес розв’язання задач», — каже Форд. — «Битися головою об стіну, відчувати розчарування, а потім раптом побачити ідею, яка спрацювала». Він побоюється, що оскільки ШІ забирає цей досвід, талановиті молоді люди вирішать не йти в цю галузь. Майбутні дослідники можуть відчути знеохочення до вивчення проблем, у розв’язанні яких машина може випередити їх. «Це було б надзвичайно згубно», — каже він, — «не лише для математики, а й для науки загалом».
Оригінал: www.sciencenews.org