Мікротріщини у покритті допомагають знищити понад 80% бактерій після хвилини стимуляції 9-вольтовою батарейкою

· Майбутнє

Мікротріщини у покритті допомагають знищити понад 80% бактерій після хвилини стимуляції 9-вольтовою батарейкою

Дослідники створили антибактеріальне покриття з рідкого галію та вуглецевих нанотрубок, яке під дією напруги 9В знищує понад 80% стійких до ліків бактерій завдяки ефекту електричних «гарячих точок» у мікротріщинах.

Науковці з Університету Фліндерса розробили антибактеріальне покриття, яке активується електричним струмом. Особливістю матеріалу є використання мікроскопічних тріщин на його поверхні, які не лише не шкодять структурі, а й підсилюють боротьбу з патогенами.

Покриття складається з комбінації рідкого галію — металу, що плавиться поблизу кімнатної температури, та вуглецевих нанотрубок. Під час висихання матеріалу на ньому природним чином виникають тріщини. Дослідники з’ясували, що ці зони стають «гарячими точками» електричної активності, які дозволяють ефективніше руйнувати бактеріальні клітини.

Ефект від звичайної батарейки

У лабораторних умовах матеріал протестували проти метицилін-резистентного Staphylococcus aureus (MRSA) та Pseudomonas aeruginosa. Виявилося, що достатньо лише однієї хвилини електричної стимуляції від стандартної 9-вольтової батарейки, щоб протягом трьох годин знищити понад 80% бактеріальних клітин.

Окрім прямої дії електричного струму, покриття здатне генерувати плазму — іонізований газ, що виробляє активні молекули, які пригнічують ріст мікроорганізмів. Як зазначив доцент Ві-Хань Труонг з Коледжу медицини та громадського здоров’я Університету Фліндерса, ці результати кидають виклик традиційним інженерним підходам.

«Замість того, щоб розглядати тріщини як дефекти, ми показали, що їх можна навмисно створювати в матеріалах для отримання корисних функцій», — пояснив Ві-Хань Труонг.

Завдяки своїй гнучкості та здатності проводити електрику, такий матеріал у майбутньому може бути використаний для створення «розумних» пов’язок для ран або медичних пристроїв, що кріпляться на шкіру. Окрім захисту від інфекцій, такі технології потенційно дозволять одночасно відстежувати фізіологічні показники, наприклад роботу м’язів чи серцевий ритм.

Попри успішні результати в лабораторії, розробка перебуває на ранній стадії. Лабораторні тести також показали, що за досліджених умов матеріал залишався сумісним із клітинами шкіри людини. Дослідники підкреслюють, що поточні дані не гарантують безпечність чи ефективність для пацієнтів, тому технологія потребує подальших перевірок перед можливим медичним застосуванням. Результати дослідження опубліковано в журналі Small Structures.

За матеріалами Interesting Engineering

Про Що? — новини науки, технологій і світу