Науковці розробили гас-гель для ракетного палива
· Майбутнє
Вчені з Університету Конкордія створили інноваційний гас-гель, який поєднує стабільність твердого стану зі здатністю текти під тиском, що вирішує проблему небажаного руху рідкого палива у баках ракет.
Дослідники з Університету Конкордія розробили гель на основі гасу, який вирішує давню проблему космічних рушійних установок: забезпечення стабільності палива під час зберігання та його подача до двигунів.
Цей новий матеріал поєднує гас, лецитин і хлорид кальцію, створюючи гель, який у стані спокою поводиться як м’яке тверде тіло, але починає текти під впливом сили або тепла, йдеться в дослідженні.
Рідке паливо може «хлюпатися» в баках, що ускладнює керування космічним апаратом. У пресрелізі Університету Конкордія зазначається, що зі звичайним гелевим паливом, своєю чергою, буває важко працювати. Новий же гель покликаний вирішити цю проблему.
Дослідження, проведене Пранаєм Мудаліаром та Джеріном Джоном, доцентом кафедри машинобудування, промислової та аерокосмічної інженерії Університету Конкордія, вивчає реакцію гелю на зсув, температуру та додавання етанолу.
Їхні висновки, опубліковані в журналі Langmuir, можуть допомогти подолати проблеми, з якими галузь стикається при використанні звичайних рідких та гелевих палив, зокрема щодо переміщення палива всередині баків та його закачування у двигуни.
Прозорий вигляд матеріалу також може допомогти дослідникам спостерігати за тим, як паливо рухається та згоряє.
Проблема палива
Рідке паливо через свої фізичні властивості може стати нестабільним. Але гелеве паливо створює інші труднощі, оскільки його важко перекачувати та розпилювати. Тому дослідники з Університету Конкордія розробили цей новий матеріал, який може поєднувати властивості обох станів.
У стані спокою він залишається твердим, але під впливом сили або тепла починає текти.
У дослідженні пояснюється, що хлорид кальцію перетворює лецитин на довгі, схожі на черв'яків структури, які називаються міцелами. Ці структури утворюють мережеподібну сітку, яка іммобілізує гас, створюючи матеріал із властивостями як рідини, так і твердого тіла.
Гель демонструє сильне «зсувне розрідження»: його в’язкість зменшується в 100 разів при збільшенні швидкості зсуву. Саме це є «секретним інгредієнтом», який робить паливо для ракет і супутників легшим у зберіганні та подачі до двигунів.
Як зазначають в університеті, у стані спокою такий гель, поводячись як тверде тіло, може зменшити проблеми, викликані рідким паливом, такі як небажані переміщення всередині бака та протікання.
Тепер дослідникам потрібно було з’ясувати, як перетворити цей гель назад у рідкий стан. Згідно з дослідженням, вони використали для цього тепло.
При температурі від 138°F до 154°F (близько 59°C – 68°C), залежно від щільності гелю, матеріал переходив у рідкий стан, що потенційно пропонує спосіб контролювати потік палива під час роботи двигуна.
Однак додавання етанолу призводило до майже миттєвого розрідження гелю, оскільки він руйнує міцелярну мережу, яка утримує матеріал у гелеподібній формі.
Як довго він може зберігатися?
Дослідники хотіли з’ясувати, чи зможе матеріал зберігати свою структуру під час тривалого зберігання. За даними Університету Конкордія, зразки залишалися стабільними в герметичних контейнерах понад рік.
У дослідженні повідомляється, що осциляційні випробування виявили лінійний в’язкопружний режим при деформації менше 1%. Це пов’язано зі здатністю гелю до довготривалого зберігання. Також було досліджено вплив напруги та деформації на матеріал, що могли б призвести до руйнування структури гелю.
Коротко кажучи, це дослідження продемонструвало, як матеріал реагує на механічну силу, температуру та хімічні зміни, проте його ефективність у реальних рушійних системах ще належить підтвердити.
Потрібні подальші випробування.
Оригінал: interestingengineering.com