План Монтани стати хабом експериментальної медицини отримав розвиток
· Майбутнє
Штат Монтана відкриває шлях для продажу експериментальних ліків будь-кому, хто готовий платити, що фактично створює новий ринок медичних інновацій поза контролем FDA.
План Монтани стати експериментальним медичним хабом зробив крок уперед. Зусилля штату щодо розширення концепції «права на спробу» (right to try) просуваються, і перші препарати готуються до розгляду.
Відсьогодні у Монтані будь-яка біотехнологічна компанія, що має експериментальний препарат, отримала чіткий шлях для його продажу споживачам. Компанії, чиї ліки пройшли попереднє тестування — іноді лише на 10 здорових добровольцях, — можуть заплатити 12 500 доларів, щоб подати заявку на затвердження до новоствореної експертної ради. Щойно лікування буде схвалено, компанія зможе встановити ціну на препарат і продавати його через спеціальні клініки експериментальної терапії, перша з яких, ймовірно, запрацює до кінця цього року.
Останній закон Монтани про «право на спробу» є унікальним. Тоді як інші юрисдикції з подібними законами обмежують доступ до препаратів лише для людей із термінальними стадіями захворювань, у Монтані доступ теоретично відкритий для будь-кого, хто надає поінформовану згоду та може оплатити лікування. Це стосується як людей, що відчайдушно шукають засоби проти рідкісних хвороб, так і тих, хто цікавиться довголіттям і хоче випробувати препарати, які позиціонуються як профілактична терапія.
Департамент охорони здоров’я та соціальних служб штату нещодавно остаточно затвердив правила впровадження закону. Вони передбачають, що пацієнти мають надати цілковито поінформовану згоду, а кожна заявка має розглядатися радою, до складу якої входять сертифікований у Монтані лікар, експерти-науковці та етик. Прихильники закону наголошують на важливості відповідального підходу. «Це буде зроблено в дуже суворий спосіб, за участю кваліфікованих медичних фахівців і відповідного нагляду», — каже Метт Кеберлайн, науковець у першій раді, яка була сформована незалежно від департаменту охорони здоров’я штату.
Однак інші експерти занепокоєні потенційною шкодою від продажу неперевірених методів лікування людям без нагляду з боку Управління з продовольства і медикаментів США (FDA). «Це викликає у мене занепокоєння», — каже Аарон Кессельхайм, професор медицини Гарвардської медичної школи, фахівець у галузі політики охорони здоров’я та регулювання лікарських засобів.
У США зростає рух за доступність незатверджених препаратів. Але історія закону Монтани особлива: його просували й розробляли ентузіасти довголіття, а не звичайні лібертаріанські чи пацієнтські групи.
Незвичайна історія походження
Монтана вперше ухвалила закон про «право на спробу» у 2015 році. У 2023 році за підтримки сенатора штату Кена Богнера штат розширив дію закону на всіх пацієнтів, а не лише на тих, хто має термінальні захворювання. Минулого року Богнер розповів MIT Technology Review, що його бачення полягає в тому, щоб зосередитися «більше на превентивній медицині», а не «просто на лікуванні хвороб після того, як вони з'являться».
За словами Богнера, він «почав працювати над законопроєктом», який згодом став законом 2023 року, коли з ним зв’язалася організація Alliance for Longevity Initiatives (A4LI) — некомерційна структура, «присвячена просуванню законодавства та політики, спрямованих на збільшення тривалості здорового життя людини». A4LI поєднала Богнера з людьми, які допомогли написати законопроєкт і свідчили на його підтримку.
Після ухвалення закону до справи долучився технологічний підприємець та ентузіаст довголіття Ніклас Анзінгер. Він працював над створенням юрисдикції для прискореного пошуку ліків, які могли б забезпечити радикальне продовження життя. Анзінгер базується в Próspera — приватному місті та «особливій економічній зоні» в Роатані (Гондурас), де вже діє клініка, що продає експериментальні стовбурові клітини та генну терапію. Там же він заснував спільноту Infinita City, а також інвестиційну компанію та компанію з надання послуг.
Останні кілька років Анзінгер переніс фокус на США. «Тепер ми вважаємо Монтану кращою моделлю, оскільки вона спирається на... існуючі регуляторні прецеденти», — каже він. Після того, як закон 2023 року було ухвалено, він разом із кількома біотехнологічними компаніями розробив другий законопроєкт, який визначив конкретні умови, за яких клініки можуть пропонувати незатверджені препарати. Цей закон був ухвалений у квітні 2025 року.
Дотримання правил
Маючи на руках нові правила, Анзінгер та його колега Стівен Мартін, керівник підрозділу Infinita у США, взялися до справи. Першим кроком було створення незалежної ради з перегляду експериментального лікування — панелі з п'яти експертів для оцінки заявок.
Першу раду штату, названу Montana ETRB, офіційно оголосили на початку цього тижня. Наразі це єдина рада з перегляду в штаті, хоча Анзінгер зазначає, що інші групи можуть створювати власні. Після того, як Богнер висловив занепокоєння, що сайт ради помилково натякає на те, що це офіційний орган штату, його оновили з приміткою: «Це приватна служба, якою керує Montana Governance Services Inc.». За словами Анзінгера, ця компанія зареєстрована в Монтані, але перебуває під управлінням Infinita.
Infinita виплачуватиме членам ради фіксовану винагороду, що фінансується за рахунок внесків у розмірі 12 500 доларів, які компанії мають сплатити за розгляд своїх заявок. Анзінгер підкреслює, що члени ради та їхні рішення будуть незалежними від Infinita.
Відповідно до правил, до ради входить онколог Джеймс Берк. Також у ній є біоетик Джессіка Фланіган, відома своєю підтримкою самолікування та книгою «Фармацевтична свобода» (Pharmaceutical Freedom).
Інші три члени — відомі особистості у спільноті довголіття. Серед них Феліпе Сьєрра, який раніше обіймав керівну посаду в підрозділі Національних інститутів охорони здоров'я (NIH), що займається питаннями старіння, а згодом був головним науковим співробітником Hevolution Foundation. Також до складу ради увійшли Метт Кеберлайн, колишній керівник проєкту Dog Aging Project, та Джеймі Джастіс, геронтологиня та виконавча директорка конкурсу X Prize Healthspan.
«Я побачила можливість допомогти побудувати безпечний, прозорий і науково обґрунтований процес для впровадження розширеного законодавства Монтани, особливо в тому, що стосується медицини довголіття», — каже Джастіс.
Надходження заявок
Хоча багато прихильників законопроєкту цікавилися довголіттям, початковий інтерес до доступності ліків у Монтані надходить від компаній і людей, які шукають лікування для конкретних захворювань.
«Ми були здивовані, що більша частина інтересу... припадає на онкологію та нейродегенеративні захворювання», — каже Анзінгер. За його словами, це цілком узгоджується з місією Infinita.
Мартін каже, що до новоствореної ради вже надійшли дві заявки від біотехнологічних компаній, які розробляють ліки проти нейропатії та втрати слуху. Одну з них подав Стенлі Кім, генеральний директор WinSanTor. Його компанія розробляє засіб від периферичної нейропатії — болісного стану, який може виникнути як наслідок лікування раку або діабету. Препарат зараз проходить другу фазу клінічних випробувань, але Кім каже, що постійно отримує повідомлення від пацієнтів, які відчайдушно потребують доступу до нього.
Однак не всі біотехнологічні компанії почуваються впевнено. Томас Жудіно, генеральний директор французької компанії Ceres Brain Therapeutics, каже, що поки не подаватиме заявку. Він побоюється, що будь-який інцидент у Монтані може поставити під загрозу стосунки компанії з FDA, яке має повноваження схвалювати або відхиляти продаж ліків на ширшому ринку.
Хоча Мартін та інші зверталися до FDA за гарантіями, що компанії-учасники програми Монтани не зазнають санкцій у майбутньому, регулятор надав лише посилання на федеральний закон про «право на спробу».
«Як правило, FDA не коментує законодавство штатів», — зазначив речник відомства у відповідь на запит MIT Technology Review.
Ціна експерименту
Існують ключові відмінності між «розширеним доступом» (expanded access) — офіційним шляхом FDA для тяжкохворих — і підходом Монтани. Теоретично, в Монтані людині не обов’язково бути смертельно хворою, щоб отримати доступ до експериментальних ліків.
Крім того, є питання ціни. Компанії, що надають ліки через програму FDA, можуть стягувати лише витрати на виробництво, транспортування та моніторинг. У Монтані вони можуть встановлювати будь-яку ціну. Стенлі Кім із WinSanTor каже, що планує продавати ліки «за собівартістю», проте Жудіно із Ceres зазначив, що був би зацікавлений у ринковій ціні, яка для препаратів проти рідкісних хвороб часто є надзвичайно високою (медіана становить понад 218 000 доларів).
«Замість того, щоб просто створити юридичний шлях для пацієнтів, це також створює бізнес-модель, яку компанії дійсно можуть захотіти використати», — каже Кеберлайн.
Попри фінансові питання, існують і серйозні ризики, пов’язані з експериментальними препаратами. Перша фаза випробувань не гарантує безпеку — близько 17% препаратів виявляються недостатньо безпечними лише під час третьої фази випробувань.
Однак момент, коли люди почнуть витрачати гроші на ці методи лікування, швидко наближається. Клініки готують приміщення, наймають медичних директорів, і вже найближчими місяцями експериментальна терапія почне доходити до пацієнтів.
Оригінал: www.technologyreview.com