Повернути своїх із ЄС: як Україні виграти битву за власних випускників
· Майбутнє
Понад 340 тисяч українських підлітків перебувають у країнах ЄС, і лише 22% українських студентів за кордоном точно планують повернутися; ще 33% не визначилися, тому держава та бізнес шукають шляхи інтеграції молоді.
Наразі в країнах ЄС перебуває близько 1,5 мільйона українських дітей, серед яких понад 340 тисяч — підлітки віком 14–17 років. З огляду на тенденцію до щорічного зростання кількості наших студентів за кордоном, перед Україною постає виклик: як утримати молодь вдома та повернути тих, хто вже виїхав.
Основною причиною вибору іноземних вишів часто стають не академічні переваги, а побутові умови. Абітурієнти шукають безпеку, доступне житло та зрозумілі кар’єрні перспективи, які за кордоном чітко окреслені вже на перших курсах завдяки співпраці університетів із роботодавцями.
Нові стратегії вищої освіти
Деякі українські заклади намагаються конкурувати з європейськими університетами, змінюючи підхід до навчання. Зокрема, Київський авіаційний інститут відкрив освітні програми в Мюнхені та Вільнюсі, щоб студенти могли залишатися в українському освітньому полі, навіть перебуваючи за кордоном. Паралельно KSE University пропонує комплексну програму «Come Back Home», яка забезпечує вступникам гранти, оплату навчання, психологічну підтримку та прямі контакти з потенційними роботодавцями.
Роль бізнесу в цьому процесі стає критично важливою. Замість пасивного спонсорства компанії переходять до активного партнерства: інтегрують студентів у виробничі проєкти та пропонують стажування ще під час навчання. «Університет, який чекає, доки студент сам прийде, запізнився на чотири роки, бо він більше не конкурує лише з університетом в іншому місті», — зазначає засновник освітньої екосистеми КМДШ Володимир Козленко.
Що впливає на вибір молоді
Точно повернутися планують 22%, ще 33% не визначилися. Саме на цю невизначену групу робить ставку Мінмолодьспорт, який планує мотивувати молодь, а не тиснути на неї чи щось забороняти. Лише 22% точно планують повернутися, а ще 33% не визначилися. На вибір молоді, зокрема, впливають стан гуртожитків, побутові умови та наявність укриттів. Також існують серйозні освітні втрати: за даними UNICEF, середній рівень дефіциту знань у школярів становить два роки з читання та рік з математики.
Експерти наголошують, що боротьба за таланти повинна починатися ще в школі. Для залучення молоді необхідно створити умови, за яких студент відчуватиме свою затребуваність: прозорі умови навчання, доступ до реальних проєктів та гарантована підтримка з боку держави й роботодавців.
«Студенту важливо працювати із сучасними технологіями й розуміти, де будуть потрібні його знання», — пояснює проректор з управління освітніми процесами KSE Микола Трегуб. Врешті-решт, стратегія повернення полягає не в закликах, а в наданні конкретних професійних можливостей, які зроблять вибір на користь України конкурентним за світовими стандартами.
За матеріалами MC Today