Приховане упередження у мові ставить під сумнів 70 років науки

· Наука

Приховане упередження у мові ставить під сумнів 70 років науки

Вчені виявили, що людська мова підсвідомо пріоритезує безпеку, що ставить під сумнів 70-річну модель емоційного сприйняття слів.

Дослідники з Вермонтського університету виявили неочікувану закономірність у людській мові, яка ставить під сумнів наукову теорію, що була загальновизнаною протягом понад 70 років. Їхні висновки свідчать про те, що значення слів формується чимось фундаментальнішим, ніж емоції: нашим розумінням влади, небезпеки та порядку.

Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, представляє новий підхід під назвою «оузіометрія» (ousiometrics), який використовує математичні методи для вимірювання сутнісного значення мови. Найвражаючішим результатом стало те, що слова, які використовують люди, демонструють послідовну та повсюдну перевагу безпеки над небезпекою.

Це приховане зміщення в бік безпеки може змінити те, як дослідники вивчають мову, розуміють людську поведінку та розробляють системи штучного інтелекту, що інтерпретують людське мовлення та письмо.

Науковці виявили приховане зміщення людської мови в бік безпеки

Починаючи з 1950-х років, більша частина наукового розуміння значення слів базувалася на концепції, розробленій у межах піонерських досліджень психолога Чарльза Осгуда та його колег. Відома як модель VAD, вона описує значення через три емоційні виміри: валентність (позитивне проти негативного), збудження (збуджений проти спокійного) та домінування (керуючий проти підлеглого).

Цей підхід став впливовим у психології, лінгвістиці та штучному інтелекті, особливо в системах, розроблених для ідентифікації емоційного забарвлення письмової мови.

Однак дослідники з Вермонтського університету знайшли докази того, що ця давно встановлена модель ігнорує важливі аспекти організації значення.

Їхній аналіз охопив мільярди окремих вживань понад 20 000 слів у широкому спектрі реальних текстів. Використовуючи передові обчислювальні методи, команда виявила іншу базову структуру. Вони з’ясували, що три виміри в традиційній моделі VAD не є незалежними один від одного, як вважалося раніше.

Натомість результати вказують на те, що значення слів можна ефективніше описати через три окремі виміри: владу (слабкий проти могутнього), небезпеку (безпечний проти небезпечного) та структуру (впорядкований проти хаотичного).

Дослідження, підтримане Національним науковим фондом США, Google, MassMutual та іншими організаціями, виявило, що цей новий підхід пояснює понад 90% варіативності у вимірюваному значенні слів. Традиційний підхід VAD пояснював приблизно 72%.

Це вдосконалення може стати особливо важливим, оскільки великі мовні моделі, автоматична модерація контенту та інші технології ШІ все більше залежать від розуміння людської комунікації.

Чому людська мова віддає перевагу безпеці, а не небезпеці

Одне з найбільш неочікуваних відкриттів дослідження постало, коли вчені проаналізували, як слова насправді з’являються у повсякденному спілкуванні.

У книгах, новинних репортажах, соціальних мережах та розмовній мові слова, пов’язані з безпекою, вживалися значно частіше, ніж ті, що асоціюються з небезпекою.

Це відкриття пропонує нове пояснення відомого явища під назвою «принцип Полліанни», який описує схильність людської мови тяжіти до позитивних, а не негативних слів.

Протягом десятиліть дослідники зазвичай інтерпретували цю закономірність як доказ того, що люди віддають перевагу позитивним емоційним висловам. Новий аналіз припускає, що причиною може бути щось фундаментальніше.

За словами дослідників, очевидна перевага позитиву значною мірою відображає приховану перевагу безпеки.

«Позитивне зміщення принципу Полліанни, — йдеться у висновках дослідження, — насправді є одновимірною проекцією глибинного зміщення в бік безпеки».

«Це важливе спостереження, яке випливає з цієї роботи, — сказав Пітер Доддс, директор Інституту складних систем UVM і провідний автор дослідження. — Висловлювання, пов'язані з безпекою, є критично важливими для всієї мови».

Чи може людська мова бути сформована виживанням?

Це відкриття піднімає інтригуючу можливість: структура людської мови може відображати еволюційний тиск, пов’язаний із виживанням.

З цієї перспективи слова роблять більше, ніж просто передають почуття. Вони також допомагають людям розпізнавати загрози, оцінювати невизначеність, встановлювати довіру та координувати дії з іншими.

Здатність розрізняти безпеку та небезпеку є важливою для виживання. Дослідники припускають, що цей базовий людський пріоритет може також впливати на те, як значення організоване в мові.

У повсякденному житті люди постійно обмінюються інформацією про те, чи є особи, місця, ситуації та поведінка загрозливими чи безпечними. Нові дані свідчать, що ці розбіжності можуть бути більш центральними для комунікації, ніж вважалося раніше.

Вони також пропонують інше тлумачення того, чому позитивна мова настільки поширена. Замість того, щоб просто виражати щастя чи схвалення, багато позитивних слів можуть передавати відчуття захищеності, стабільності чи передбачуваності.

Джулія Циммерман, постдокторантка в Лабораторії обчислювальних історій UVM і співавторка дослідження, зазначила, що три новоідентифіковані виміри відображають досвід, який є фундаментальним для людського життя.

«Влада, небезпека та структура, — сказала вона, — є актуальними для кожної людини, яка коли-небудь жила».

Дослідники також давно визнали, що люди схильні віддавати перевагу мові, пов’язаній із добром і низьким рівнем агресії. Команда стверджує, що ці знайомі тенденції можуть виникати з тієї самої глибинної структури.

«Тепер ми розуміємо, — пише команда, — що це "тіні" глибинного лінгвістичного зміщення в бік безпеки».

Хоча результати узгоджуються з можливим зв’язком між мовою та виживанням, вони не доводять, що еволюційний тиск безпосередньо спричинив це зміщення.

Відкриття, яке може змінити розуміння мови штучним інтелектом

Результати мають наслідки, що виходять далеко за межі лінгвістики.

Багато систем штучного інтелекту використовують аналіз тональності, щоб визначити, чи виражає мова позитивні, негативні чи нейтральні почуття. Деякі підходи також спираються на традиційну модель VAD для вимірювання емоційного значення.

Якщо ця модель не повністю охоплює глибинну структуру мови, системи, побудовані на її основі, можуть пропускати важливі відмінності в тому, що люди повідомляють.

Дослідники припускають, що включення параметрів влади, небезпеки та структури могло б допомогти моделям ШІ точніше інтерпретувати мову та чіткіше пояснювати свої оцінки. Це може бути особливо корисно при аналізі питань довіри, ризику та прийняття рішень.

У лінгвістиці ці висновки пропонують інший спосіб розуміння основ значення. Замість того, щоб розглядати емоційний тон як головний організаційний принцип, нова модель наголошує на відмінностях, пов’язаних із силою, безпекою та передбачуваністю.

Це також може вплинути на психологію. Десятиліття досліджень використовували модель VAD для вивчення емоцій, сприйняття та поведінки. Інший набір фундаментальних вимірів може спонукати дослідників переглянути способи інтерпретації деяких із цих результатів.

Відкриття також може зацікавити нейробіологів. Людський мозок дуже чутливий до загроз і сигналів безпеки, і нещодавно виявлене лінгвістичне зміщення свідчить про те, що ці біологічні пріоритети можуть відображатися в мові. Цей потенційний зв’язок міг би допомогти дослідникам вивчити взаємозв’язок між активністю мозку та символічною комунікацією, хоча для його встановлення знадобляться додаткові дослідження.

Новий інструмент вимірює приховане значення слів

Для вивчення цих закономірностей дослідники створили аналітичні методи, розроблені для вимірювання значення у величезних масивах письмової та розмовної мови.

Однією з їхніх ключових інновацій є «оузіометр» — інструмент, який швидко оцінює сутнісне значення великих обсягів тексту та видає середній показник значення.

(Слово «ouisa» походить із давньогрецької мови і є коренем для англійського слова «essence» — суть).

Оузіометр базується на більш ранньому інструменті, розробленому дослідницькою групою, який називається «гедонометр» (вимірювач щастя). Хоча цей інструмент вимірює загальний емоційний тон мови, новий підхід досліджує ширші патерни значення.

Дослідники продемонстрували, що оузіометр може аналізувати матеріал із надзвичайно різних джерел, включаючи романи Джейн Остін, історії про Шерлока Холмса Артура Конан Дойла, New York Times, Wikipedia, Twitter та стенограми радіопередач.

Інструмент також може відстежувати, як значення змінюється в міру розвитку сюжету.

Наприклад, дослідники проаналізували англійський переклад роману Віктора Гюго «Знедолені» і відобразили зміну його значення протягом усього твору.

Вони назвали цю зміну «оузіометричною траєкторією». Візуалізація нагадує химерну форму багатоколірного білка, де оповідь рухається по сітці, що базується на чотирьох парах протилежностей: небезпечний/безпечний, слабкий/могутній, м’який/агресивний та поганий/добрий.

Слідуючи цим шляхом, дослідники можуть спостерігати, як глибинне значення тексту змінюється від однієї частини історії до іншої.

Чому підрахунок частоти вживання слів змінює результати

Ще одна важлива інновація полягала в розрізненні самих слів і того, як часто люди їх використовують.

У лінгвістиці дослідники описують окремі слова як категорії, що називаються «типами», тоді як кожна поява слова в тексті відома як «токен».

(Наприклад, як категорія «яблуко» є типом, а кожен випадок, коли слово «яблуко» вживається в реченні, є токеном.)

Ця відмінність має значення, оскільки слово, яке з’являється мільйони разів, робить значно більший внесок у повсякденне спілкування, ніж те, що використовується рідко.

Більш ранні дослідження часто надавали кожному слову однакового значення, незалежно від його частоти. Команда з Вермонта натомість врахувала, як часто слова з’являються в реальній комунікації, дозволяючи виявити закономірності, які інакше могли б залишатися прихованими.

Цей підхід був особливо важливим для виявлення поширеної переваги мови, пов’язаної з безпекою.

Група з десяти дослідників очолювали Пітер Доддс та Кріс Денфорт, професори Коледжу інженерних та математичних наук UVM. У команді також були дослідники з Інституту Санта-Фе, Центру наук про складність в Австрії, Медичного центру Говарда Г'юза, Каліфорнійського університету в Берклі, Університету Аделаїди та компанії MassMutual Data Science.

Переосмислення того, що людська мова говорить про нас

Розуміння цього прихованого зміщення в бік безпеки може мати наслідки для того, як дослідники вивчають комунікацію в суспільстві.

Якщо слова послідовно відображають перевагу безпеки, ця тенденція може впливати на те, як розповідаються історії, як поширюється інформація та як люди інтерпретують події та досвід.

Ці висновки можуть згодом вплинути на дослідження в галузі політичної комунікації, інформування про психічне здоров’я та систем ШІ, розроблених для взаємодії з людьми.

Більш широко, дослідження кидає виклик ідеї про те, що людську мову можна зрозуміти переважно через емоції, такі як щастя, страх і збудження.

Натомість дослідники припускають, що значення має глибшу структуру, пов’язану з владою, небезпекою та порядком. Їхні результати свідчать про те, що мова може відображати виклики, з якими стикаються люди, орієнтуючись у невизначеному середовищі, підтримуючи стосунки та ідентифікуючи загрози.

Розкриваючи цю раніше не помічену структуру, команда пропонує новий спосіб зрозуміти, що саме передають слова і чому певні типи значень домінують у повсякденній розмові. Людська мова, як свідчить їхнє дослідження, може бути тісніше пов’язана з нашою фундаментальною потребою в безпеці, ніж традиційно вважали вчені.

Оригінал: www.sciencedaily.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу