Прорив у використанні iPS-клітин для лікування рідкісних хвороб
· Азія
Використання iPS-клітин дозволяє японським дослідникам моделювати хвороби людини в лабораторії, що кардинально прискорює пошук ліків проти невиліковних недуг, як-от БАС.
Моделюючи хвороби пацієнтів у лабораторних умовах і випробовуючи перспективні препарати безпосередньо на клітинах людського походження, дослідники, такі як Окано Хідеюкі з Університету Кейо, використовують іПСК (індуковані плюрипотентні стовбурові клітини), щоб відкрити нову еру у створенні ліків. З огляду на оголошення Японії в лютому 2026 року про запуск системи виробництва терапії на основі іПСК для лікування травм спинного мозку, галузь вступає у нову фазу реального впровадження.
Прорив у дослідженнях БАС
Директор Центру досліджень регенеративної медицини Університету Кейо Окано Хідеюкі є одним із провідних світових діячів у застосуванні науки про іПСК у практичній медицині. Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (іПСК), створені шляхом перепрограмування клітин шкіри або крові, можуть диференціюватися майже в будь-який тип клітин. Використовуючи цю властивість, він став піонером методів моделювання неврологічних захворювань за допомогою клітин, отриманих від пацієнтів, створюючи прямий міст від фундаментальних досліджень до розробки ліків і регенеративної терапії.
Найбільш разючий прогрес був досягнутий у вивченні бічного аміотрофічного склерозу (БАС) — прогресуючого та смертельного нейродегенеративного захворювання. БАС руйнує рухові нейрони, які передають сигнали від мозку до м’язів, зрештою позбавляючи пацієнтів здатності рухатися і навіть дихати, при цьому свідомість залишається неушкодженою. У Японії на це захворювання страждають близько 10 000 людей, і досі не існує ні лікувальної терапії, ні надійно ефективних препаратів.
«Розробка ліків проти БАС позначена постійними невдачами», — зазначає Окано. Протягом десятиліть дослідники покладалися на мишачі моделі, сконструйовані так, щоб нести ті самі генетичні мутації, що й у пацієнтів. Понад 10 кандидатів у ліки, які виявилися перспективними на мишах, зрештою виявилися неефективними під час клінічних випробувань на людях.
«Нейрони людини та миші фундаментально відрізняються за своїми властивостями та архітектурою, — пояснює він. — Для захворювань центральної нервової системи цей розрив став вирішальним бар’єром».
Щоб подолати його, команда Окано застосувала інноваційний підхід: отримання іПСК від пацієнтів із БАС і їх диференціацію в рухові нейрони. Ці нейрони людського походження відтворили ознаки хвороби у лабораторному посуді: вкорочені нейрити, гіперзбудливість і передчасна загибель клітин — саме ті аномалії, які спостерігаються в мозку та спинному мозку пацієнтів. Точність цієї моделі стала значним проривом.
Несподівана перспективність ліків від хвороби Паркінсона
Використовуючи цю модель людських клітин, команда зосередилася на перепрофілюванні препаратів — тестуванні вже існуючих, схвалених ліків на предмет нових терапевтичних ефектів. Оскільки профілі безпеки таких засобів уже відомі, перепрофільовані ліки можуть набагато швидше і дешевше дійти до пацієнтів.
«Використання людських іПСК дозволяє нам створювати специфічні для пацієнтів клітини, що несуть точні мутації, — пояснює Окано. — Ми можемо навіть будувати 3D-органоїди, які імітують структуру органів. Було логічно випробувати препарати безпосередньо на таких клітинах людського походження».
Стратегія виправдала себе. У 2018 році команда виявила, що гідрохлорид ропініролу, препарат від хвороби Паркінсона, значно покращив аномальні фенотипи рухових нейронів при БАС. «Ропінірол відновив довжину нейритів, зменшив гіперзбудливість і запобіг загибелі клітин», — каже Окано.
Результати, опубліковані в Nature Medicine у 2018 році, привернули міжнародну увагу. Що ще важливіше, дослідження швидко перейшло з лабораторії до клініки. У грудні того ж року Університет Кейо розпочав ініційоване лікарями клінічне випробування за участю близько 20 пацієнтів із БАС. Результати були обнадійливими, і зараз триває підготовка до наступної фази випробувань.
«Швидкість від відкриття на основі іПСК до клінічного тестування була б немислимою за попередніми моделями», — каже він.
Ще одна перевага досліджень на основі іПСК — це здатність враховувати мінливість між пацієнтами. Команда Окано створила іПСК приблизно від 250 пацієнтів із БАС і провела детальний аналіз характеристик кожної клітинної лінії. Причина, як він пояснює, полягає в тому, що «навіть коли пацієнти мають однаковий діагноз БАС, патологія, що лежить в основі, надзвичайно варіюється від людини до людини і не може розглядатися як єдиний, уніфікований стан».
Щоб вирішити цю проблему розмаїття, дослідницька група збирає багатовимірні набори даних, включаючи геномні аналізи, оцінку клітинних фенотипів і аналіз малих позаклітинних везикул, що секретуються клітинами. Кінцева мета Окано — за допомогою ШІ побудувати систему, здатну рекомендувати індивідуалізоване медикаментозне лікування: «ШІ-рецепт», адаптований до біології кожного пацієнта.
Відновлення рухливості після травми спинного мозку
Робота Окано виходить за межі пошуку ліків. Його команда також проводить випробування в галузі регенеративної медицини, використовуючи отримані з людських іПСК нервові попередники — прогеніторні клітини, які можуть диференціюватися в різні типи нейронів, — для трансплантації пацієнтам із травмами спинного мозку. У дослідженні за участю чотирьох пацієнтів із важким квадриплегічним паралічем у двох спостерігалося помітне покращення, а один відновив достатньо функцій, щоб почати тренування з ходьби.
За словами Окано, це було перше у світі клінічне дослідження з використанням нервових клітин-попередників, отриманих із людських іПСК. «Терапевтичний ефект очевидний, тому ми сподіваємося отримати умовне, обмежене в часі схвалення протягом трьох-чотирьох років — в ідеалі раніше».
Японська редакція Закону про фармацевтичні та медичні вироби від 2014 року створила шлях для раннього забезпечення продуктами регенеративної медицини після того, як буде продемонстровано їх ймовірну ефективність і безпеку. Це дозволяє використовувати продукти для лікування пацієнтів, поки збираються додаткові докази протягом семи років — структура, яка вважається однією з найбільш прогресивних у світі.
Забезпечення реального використання також вимагає створення надійної технології виробництва, зазначає Окано. Тому, окрім керівництва розробкою нових ліків і методів терапії, він також є головним науковим співробітником K Pharma, біотехнологічного стартапу, що відокремився від Університету Кейо. Компанія була заснована для переведення фундаментальних досліджень у практичну площину і сприяє соціальному впровадженню також і з бізнес-перспективи.
Ці зусилля вже набувають конкретної форми: компанія співпрацює з Nikon Cell Innovation для виробництва продуктів регенеративної медицини на основі людських іПСК для лікування травм спинного мозку, маючи на меті розпочати клінічні випробування під проводом компанії до 2027 року. Це важливий крок до створення промислової інфраструктури, необхідної для регенеративної медицини в Японії.
Розгадка біології психічних розладів
Команда Окано також застосовує технологію іПСК до психічних захворювань, таких як шизофренія — хвороб, які історично важко вивчати, оскільки такі симптоми, як галюцинації або марення, потребують мовного підтвердження, а отже, не можуть бути спостережені у тварин. «Створюючи нейрони з іПСК пацієнтів із психічними розладами, ми, можливо, нарешті зможемо розкрити специфічні для людини механізми захворювань», — каже він.
У співпраці зі швейцарською компанією MaxWell Biosystems команда ретельно аналізує електричну активність і морфологію нейронів, отриманих з іПСК пацієнтів із шизофренією, використовуючи передові технології вимірювання.
«Якщо ми зможемо виявити електричні аномалії в цих нейронах і перевірити, чи виправляють їх ліки, ми зможемо перейти безпосередньо до клінічного застосування, не покладаючись на моделі на тваринах, — каже Окано. — Це може скоротити терміни розробки ліків, які зараз вимагають 10–20 років, до всього одного-двох років, що принесе величезну користь пацієнтам у всьому світі».
«Використання технології іПСК дозволяє нам знаходити ефективні ліки та методи лікування набагато швидше, ніж раніше, — підкреслює Окано. — Але такі відкриття будуть безглуздими, якщо вони не дійдуть до людей, які їх потребують. Справжній виклик полягає в тому, як швидко ми зможемо зробити терапію на основі іПСК широкодоступною, щоб усі пацієнти могли нею скористатися».
Через двадцять років після того, як Яманака Сін'я вперше розробив іПСК, обіцянка трансформаційних методів лікування нарешті починає набувати реальних обрисів. Майбутнє, передбачене регенеративною медициною, стоїть на порозі того, щоб стати реальністю.
Оригінал: www.nippon.com