Рисова криза в Японії завершилася, але фермери та покупці все ще незадоволені
· Азія
Японська «рисова криза» офіційно завершилася після рекордного накопичення запасів, але високі ціни та невдоволення фермерів залишаються актуальними проблемами.
Пам’ятаєте, як у 2024 році рис зник із полиць японських магазинів? Чи перейшли ви тоді на дешевші мішки з державних запасів, чи витратилися на дорожчі пакети з врожаю того сезону?
«Рисова криза епохи Рейва» (令和の米騒動, Reiwa no komesōdō) офіційно завершилася — принаймні, дефіцит точно залишився в минулому. Станом на 30 червня в Японії зберігалося рекордних 2,43 мільйона тонн приватних запасів рису, що свідчить про зміну гострого браку на справжній надлишок.
Тож що це означає для фермерів і споживачів?
Ніхто з них не поверне своїх грошей.
Як рисова криза перетворилася на катастрофу
Дефіцит рису в Японії був реальним, але його посилили панічні закупівлі, зволікання з урядовою політикою та подальший ажіотаж навколо поповнення запасів.
У 2023 році погодні умови негативно вплинули на якість врожаю, зменшивши кількість рису, який можна було продати як продукт найвищого ґатунку. За даними Міністерства сільського господарства, станом на кінець вересня 2023 року лише 59,6% перевіреного рису було віднесено до 1-го класу (найвища якість) — це найнижчий показник із 2004 року.
Найбільше постраждав відомий сорт «Косіхікарі» з префектури Ніїґата. Лише 3,6% перевіреного там «Косіхікарі» отримали найвищий клас після того, як через екстремальну спеку попереднього літа зерна стали крейдоподібними та схильними до руйнування під час обробки.
У той час у новинах звинувачували у дефіциті іноземних туристів на тлі сплеску в'їзного туризму після пандемії. Однак власні дані уряду показали, що туристи споживали значно менше ніж 0,5% річного запасу рису в Японії. Справжньою причиною було падіння якості врожаю.
А потім почалася паніка.
До літа 2024 року приватні запаси рису впали до рекордно низьких 1,56 мільйона тонн. Приблизно в той самий час споживачі почали скуповувати рис після першого в історії Японії попередження щодо Нанкайського жолоба, оголошеного після землетрусу біля узбережжя Хюґа-нада. Попередження вказувало на підвищення ймовірності потужного землетрусу вздовж жолоба.
Полиці спорожніли за лічені дні.
Міністерство сільського господарства спочатку опиралося ідеї розкрити державні резерви, стверджуючи, що ось-ось надійде новий врожай. Але новий врожай майже не вплинув на стабілізацію ринку. Ціни продовжували зростати, врешті-решт перевищивши 4000 єн (близько 25 доларів США) за 5-кілограмовий мішок до березня 2025 року.
Громадська критика дій уряду посилилася, коли тодішній міністр сільського господарства Ето Таку похвалився, що прихильники дарують йому стільки рису, що йому ніколи не доводилося купувати його самому, додавши, що в нього в коморі вистачить запасів на продаж. Ето подав у відставку, його замінив Коїдзумі Сіндзіро, депутат від Ліберально-демократичної партії, який зараз обіймає посаду міністра оборони.
Міністерство сільського господарства почало розпродавати державні запаси на аукціонах у березні 2025 року, але до кінця місяця лише близько 3% першої партії досягло покупців. У травні Коїдзумі перейшов від аукціонів до прямих контрактів, і дешевий резервний рис нарешті потрапив на полиці. Загалом до березня 2026 року було вивільнено 590 000 тонн запасів.
Після кризи фермери отримують менше
Тепер же ринок хитнувся в протилежний бік.
18 серпня JA Zen-Noh Niigata встановило авансовий платіж на 2026 рік для стандартного «Косіхікарі» на рівні 18 500 єн (близько 116 доларів) за 60 кілограмів коричневого рису, що майже на 40% нижче ціни за врожай 2025 року.
Офіційний представник JA Niigata повідомив Kyodo, що кооператив «намагався максимально дотриматися цінового орієнтира, встановивши ціну, яку також прийняли б споживачі».
Для фермерів цей компроміс болісний.
«Оскільки ціни на добрива та матеріали зростають з року в рік, ця цифра здається дуже низькою з погляду виробника», — каже 76-річний Цурумакі Дзюніті, фермер з міста Сандзьо, префектура Ніїґата.
Проблема не лише в тому, що ціни на рис впали. Виробничі витрати продовжують зростати.
У квітні організація «Забезпечення стабільного постачання зернових» (Beikoku Antei Kyōkyū Kakuho Shien Kikō), сертифікована міністром сільського господарства для розрахунку індикаторів витрат, опублікувала показник виробничих витрат на рівні 20 535 єн (близько 129 доларів) за 60 кг коричневого рису, що на 3,4% більше, ніж минулого року.
Ця цифра, однак, не є гарантованою ціною.
Згідно із системою, цей показник створює лише очікування того, що сторони вестимуть переговори сумлінно (努力義務, doryoku gimu). Він не гарантує фермерам мінімальної ціни й не передбачає штрафів за недотримання орієнтира.
Для деяких фермерів прірва між витратами на вирощування рису та ціною його реалізації стає екзистенційною загрозою. На фермі Nittano в Ісумі (Тіба) президент Тохей Сьоїті каже, що приватний закупівельник платив 35 000 єн (близько 220 доларів) за 60 кг минулого року, а цьогоріч попередив, що слід очікувати близько 15 000 єн (близько 94 доларів) — менше ніж половина.
«Якщо витрати перевищують доходи, краще взагалі не збирати врожай», — зазначає Тохей. Але він все одно збирає. Йому потрібні гроші на виплату заробітної плати працівникам.
Цей тиск припадає на той час, коли японські фермери, що вирощують рис, уже зникають.
Фермери залишали галузь задовго до цього зниження цін. За даними останнього структурного опитування Міністерства сільського господарства, кількість основних працівників у сільському господарстві у 2026 році склала 986 600 осіб, що на 4,8% менше за рік і приблизно половина від показника у 2,05 мільйона у 2010 році.
Ті, хто залишився, старіють: середній вік становить 67,7 року, причому 56,5% фермерів — 70 років і старше. Лише 3,8% мають 30-39 років, і всього 1,2% — 29 років або молодше.
Надлишок — це відлуння паніки, а не великий врожай
Рекордні запаси рису в Японії — це не просто результат того, що фермери раптово почали виробляти забагато продукції. Значною мірою це відкладене відлуння паніки.
Міністерство сільського господарства (MAFF) повідомило, що станом на 30 червня 2026 року приватні запаси рису досягли рекордних 2,43 мільйона тонн, що значно вище за «адекватний» діапазон галузі від 1,8 до 2,0 мільйона тонн. Ця цифра також виявилася вищою за березневий прогноз міністерства, який становив від 2,21 до 2,34 мільйона тонн.
Зараз міністерство очікує, що до червня 2027 року приватні запаси сягнуть 2,81 мільйона тонн.
Одним із показників швидкості насичення ринку є ситуація в JA Fukui: приблизно третина врожаю 2025 року досі залишається на складах. Велика частина цього рису вже продана, але покупці не можуть його забрати, бо ринок переповнений.
Отже, проблема не лише в пропозиції. Проблема в попиті.
То хто насправді заробив?
Очевидне питання: якщо споживачі платили за рис набагато більше, а фермерам тепер пропонують набагато менше, куди поділися гроші?
Відповідь складніша, ніж просто звинувачення посередників.
У звичайний рік майже ніхто в рисовому ланцюгу постачання не заробляє багато. Потім настав 2025-й.
Kitoku Shinryō, один із найбільших публічних рисових оптовиків Японії, закрив 2025 рік з доходом 176,12 млрд єн (близько 1,1 млрд доларів), що на 48% більше, ніж роком раніше. Операційний прибуток злетів до 8,03 млрд єн (близько 50 млн доларів), а чистий прибуток досяг рекордних 5,52 млрд єн (близько 35 млн доларів), що втричі більше, ніж роком раніше.
Компанія очікує, що цей прибуток зменшиться. Прогноз на 2026 рік передбачає, що прибутки впадуть приблизно вдвічі.
Іншими словами, оптовий сектор отримав надзвичайний прибуток під час кризи. Але це не означає, що вони знайшли постійно прибуткову бізнес-модель.
Те саме стосується даних про державні запаси. Станом на 30 березня 2025 року міністерство виявило, що закупівельники купували резервний рис по 21 352 єни за 60 кг і продавали його за 22 402 єни, тобто з націнкою в 1050 єн. Оптовики продавали його роздрібним мережам по 34 114 єн, а ресторанам — по 32 920 єн, що означає націнку в 11 712 єн та 10 518 єн відповідно.
Оптовий сектор мав небувалий рік, купуючи рис за однією ціною і продаючи його на ринку, що раптово злетів у ціні, а тепер зіткнувся зі зворотним боком цієї торгівлі. Вони також заповнені великою кількістю рису, купленого тоді, коли ціни були набагато вищими, ніж ринок готовий платити сьогодні.
Споживачі отримують полегшення, але не повернення коштів
Для споживачів хороша новина в тому, що ціни на рис нарешті падають.
Щотижневе опитування MAFF приблизно в 1000 супермаркетів показало, що середня ціна за 5-кілограмовий мішок склала 3198 єн (близько 20 доларів) за період з 27 липня по 2 серпня — це на 113 єн менше, ніж тижнем раніше, і зниження триває вже шостий тиждень поспіль.
Траєкторія цін показує реальність: рис, який коштував приблизно 2000 єн за 5 кг у 2022 році, піднявся до 4285 єн у травні 2025 року і досяг піку близько 4416 єн на початку 2026 року. Сьогоднішня ціна в 3198 єн приблизно на 28% нижча за пікову.
Однак це все ще приблизно на 60% дорожче, ніж до кризи.
Аналітики очікують подальшого зниження цін з надходженням нового врожаю. Комаеда Дайсуке з Дослідницького інституту NLI прогнозує ціну близько 3000 єн за 5 кг. Це справжнє полегшення для домогосподарств, але навряд чи повернення до тих цін, які пам’ятають споживачі.
І попри драматичні зміни ціни на рис, вплив на загальну інфляцію виявився напрочуд малим. У споживчому кошику за червень 2026 року категорія рису подешевшала на 8,7% у річному вимірі, але це забрало лише 0,10 пункту від загального показника інфляції. Водночас продукти харчування (без урахування свіжих продуктів) зросли на 3,1%, додавши 0,78 пункту. Рис дешевшає, але інші рахунки за продукти — ні.
В уряду нова проблема з рисом
Це ставить Токіо перед незручним запитанням: що робити з усім цим рисом?
Японія вивільнила загалом 590 000 тонн резервного рису протягом 2025 року і заклала бюджет на викуп 150 000 тонн у 2026 фінансовому році.
Запропонований викуп викликає суперечки. Nihon Nōgyō Shimbun повідомив, що міністр сільського господарства Судзукі Норікадзу особисто просив прем'єр-міністра Такаїті Санае дозволити закупівлю в середині червня, але отримав відмову. Одне з урядових джерел повідомило, що у Такаїті склалося чітке враження, що цей захід — лише спроба втримати ціни на рис, що незручно для уряду, чия політика спрямована на зниження вартості життя для споживачів.
Споживачі не обов’язково підтримують фермерів
Мабуть, найдивовижніша частина історії — це реакція громадськості. У сотнях коментарів на Yahoo! News Japan під статтями про падіння цін на рис домінує не співчуття до фермерів.
Багато коментаторів стверджують, що оптовики та кооперативи JA накопичували рис під час дефіциту, а тепер змушені нести збитки. Прямі висловлювання співчуття фермерам складають лише невелику частку найпопулярніших коментарів. Навіть повідомлення, що підтримують втручання уряду, часто отримують негативну реакцію.
Така відповідь показує, як швидко змінилася громадська думка. Під час кризи споживачі були розлючені тим, що змушені платити понад 4000 єн за мішок рису. Тепер, коли ціни падають, багато хто не вважає проблеми фермерів своїми проблемами.
Оригінал: unseen-japan.com