Розенберг: Безкомпромісний Путін підвищує вимоги для миру з Україною
· Навколо Світу
Російське керівництво знову висуває вимоги 2021 року щодо обмеження НАТО як умову для миру, намагаючись перекроїти безпекову архітектуру Європи.
Президент Росії Володимир Путін заявляє, що бажає Україні «вічного миру».
Це той самий російський президент, який майже п’ять років тому віддав наказ про повномасштабне вторгнення в сусідню країну і який досі відкидає ідею всеосяжного припинення вогню.
І що, на думку Москви, є передумовою миру?
Кремль чітко окреслив це після переговорів із представниками США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером: «Нова, довгострокова архітектура неподільної безпеки та миру».
У перекладі з кремлівської мови це означає, що Москва прагне змінити безпекову структуру Європи у спосіб, вигідний Росії.
Те, на чому наполягає Росія, потенційно є найбільшою зміною в системі європейської безпеки з часів закінчення Холодної війни.
Кремль знову виклав на стіл свою суперечливу пропозицію від грудня 2021 року — «проекти договорів» із США та НАТО. Вони не лише мали б загальмувати розширення Альянсу на схід, надавши Москві залізні гарантії, що, наприклад, Україна та Грузія ніколи не будуть прийняті до його лав, а й передбачали відведення військової інфраструктури НАТО з країн Центральної та Східної Європи, які стали членами Альянсу після розпаду Радянського Союзу.
Західні лідери відхилили ці вимоги як неприйнятний російський ультиматум. Через два місяці Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
«Проекти договорів» було відкладено. Тепер же вони знову дістали їх із геополітичної шухляди, і Кремль знову цитує їх.
Більше того, Юрій Ушаков, помічник Путіна із зовнішньої політики, натякнув, що Москва збирається «додати певні нові міркування» до свого списку вимог з огляду на зусилля Заходу, спрямовані на те, щоб «завдати Росії стратегічної поразки».
Це, звісно, не означає, що західні уряди їх приймуть.
Однак той факт, що питання європейської безпеки зараз фігурує в дискусіях щодо України, сприймається тут як перемога Москви.
«У грудні 2021 року Росія активно пропонувала НАТО переосмислити систему безпеки в Європі», — писала газета «Комсомольская правда» на початку цього тижня.
«Над нашими пропозиціями ледь не сміялися».
«Здобувши одну перемогу, змусивши Захід думати про безпеку, нашим дипломатам потрібна друга — змусити Захід прислухатися до занепокоєнь Росії щодо розширення НАТО».
Високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас назвала вимоги Росії щодо нової архітектури європейської безпеки «пасткою», розробленою для того, щоб «відвернути увагу від припинення вогню».
«Послідовність переговорів між Україною та Росією важлива», — написала Каллас у соціальних мережах. «Пріоритетом має бути досягнення припинення вогню, за яким слідуватиме мирна угода. Тільки після цього можливі дискусії щодо ширшої архітектури безпеки Європи».
Проблема Європи полягає в тому, що зараз вона не сидить за столом переговорів.
У Москви немає жодного бажання надавати їй місце. Кремль різко критикує європейських лідерів за їхню військову підтримку Києва та жорстку позицію щодо Росії.
Цьоготижневі мирні переговори в Абу-Дабі проходили за участю України, Росії та США.
Після своїх дискусій у Москві Віткофф зазначив, що Путін погодився з ідеєю приєднання європейських представників до наступного раунду мирних переговорів щодо України.
Але в п'ятницю Кремль дав зрозуміти, що остаточного рішення щодо участі європейців ще не прийнято.
«Коли ми зрозуміємо їхні справжні наміри та їхню готовність сприяти мирному процесу, тоді можна буде прийняти рішення щодо діалогу стосовно України в ширшому форматі», — заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.
А що ж Путін?
На переговорах із Віткоффом та Кушнером він звучав безкомпромісно та впевнено.
І зрозуміло чому.
Американці стукають у його двері й шукають угоди, а європейці розглядають можливість контактів із ним. Минулого місяця лідери Норвегії та Фінляндії виходили на зв'язок і телефонували йому.
А наступного тижня в Шеньчжені (Китай), на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, Путін може провести окрему зустріч із Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном. Російські медіа вже порівнюють їх із «Великою трійкою» — Сталіним, Рузвельтом і Черчиллем, які зустрілися у 1945 році, щоб реорганізувати Європу після Другої світової війни.
І все ж, після майже п’яти років війни, Росія зазнала величезних втрат на полі бою.
Російська економіка перебуває під дедалі більшим тиском.
Українські удари безпілотників продовжують цілити по російських нафтопереробних заводах, провокуючи побоювання щодо нового дефіциту пального.
Але поки що ніщо з цього не переконало кремлівського лідера припинити бойові дії.
Оригінал: www.bbc.co.uk