Що варто знати про цьогорічні кліматичні переговори ООН

· Майбутнє

Що варто знати про цьогорічні кліматичні переговори ООН

В Анталії стартував саміт COP31, де ключовими питаннями стали фінансування боротьби зі змінами клімату та обговорення ролі й можливого переходу від викопного палива на тлі відсутності США та зростання глобальної температури.

В Антальї розпочалися кліматичні переговори ООН COP31, що триватимуть до 20 листопада. Переговори відбуваються на тлі війни в Ірані, яка дестабілізувала Близький Схід і спричинила економічні потрясіння та зростання цін на енергоносії. Цьогорічний захід, який спільно проводять Туреччина та Австралія, проходить на тлі серйозних викликів для глобальної екологічної політики. Окрім дискусій про фінансування боротьби зі змінами клімату, учасники зосередяться на питанні переходу від викопного палива.

Однією з головних тем є виконання зобов’язань щодо кліматичного фінансування. За попередніми даними Організації економічного співробітництва та розвитку, у 2024 році багаті країни надали 136,7 млрд доларів на відповідні цілі. При цьому існують амбітніші плани: два роки тому було досягнуто домовленості мобілізувати 300 млрд доларів щорічно до 2035 року, а на COP30 поставили мету потроїти фінансування адаптаційних заходів. Актуальність цих коштів підкреслила нещодавня катастрофа в Гімалаях, де через обвал льодовика загинуло близько 1500 людей, понад 5 тисяч людей зникли безвісти, а збитки сягнули майже 5 млрд доларів. Фонд ООН із подолання втрат і збитків виділив Непалу лише 20 млн доларів, що становить менш як 1% від необхідної суми.

Енергетика та штучний інтелект

Окрему увагу на переговорах приділяють питанню ролі викопного палива. Попри те, що три роки тому в підсумковому документі прямо йшлося про перехід від нього, минулорічна угода взагалі не містила цієї згадки. Ситуація ускладнюється тим, що країни-організатори мають тісні економічні зв'язки з цією галуззю: енергосистема Туреччини значною мірою залежить від викопного палива, зокрема вугілля, а Австралія є великим експортером вугілля та природного газу.

Крім офіційного порядку денного, голова COP31 Мурат Курум ініціював два неофіційні напрями:

  • Електрифікація: мета полягає в тому, щоб до 2035 року частка електроенергії в загальному світовому енергоспоживанні зросла до 35% (зараз цей показник становить близько 23%).
  • Сталий розвиток ШІ: розробляється ініціатива щодо екологічності штучного інтелекту, хоча вона є добровільною і, у тексті ініціативи прямо зазначено, що вона не створює для країн жодних нових зобов’язань.

Тим часом реалізація цілей Паризької угоди, яка була ухвалена 11 років тому, опинилася під загрозою. У звіті Програми ООН з навколишнього середовища зазначено, що глобальне потепління, ймовірно, перевищить поріг у 1,5 °C протягом найближчих років. До того ж, цьогорічний кліматичний саміт став другим, де не представлена офіційна делегація США, оскільки адміністрація Дональда Трампа раніше вийшла з Паризької угоди та розпочала процес виходу з Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Попри заяви лідерів саміту про те, що це буде «COP імплементації», експерти налаштовані стримано. Як зазначено в огляді MIT Technology Review, «я не очікую нічого новаторського, але ми стежитимемо за тим, яким буде фінальний вигляд угоди».

За матеріалами MIT Technology Review

Про Що? — новини науки, технологій і світу