Що відбувається в нашому мозку, коли ми бачимо обличчя, створені ШІ

· Наука

Що відбувається в нашому мозку, коли ми бачимо обличчя, створені ШІ

Нове дослідження виявило, що наш мозок сприймає ШІ-генеровані обличчя як більш реалістичні та надійні, ніж справжні людські риси, через відсутність унікальних недоліків.

Минули ті часи, коли ми могли висміювати згенеровані штучним інтелектом обличчя за гротескні помилки, як-от понівечені вуха чи неприродна кількість зубів. Постійний потік технологічних досягнень тепер дозволяє створювати обличчя, які виглядають справжніми. Навіть «занадто справжніми», як свідчить нове дослідження, опубліковане в журналі Social Cognitive and Affective Neuroscience.

Психологи з Університету Флориди залучили понад 150 учасників — як молодих (від 18 до 37 років), так і літніх (від 60 до 89 років), — щоб з’ясувати, як їхній мозок реагує на обличчя, створені ШІ. Учасникам показували фотографії справжніх людських облич або облич, згенерованих ШІ, і просили оцінити їхню реалістичність за шкалою від 1 до 10, паралельно скануючи їхній мозок за допомогою МРТ.

Дивовижно, але обидві групи оцінили обличчя, створені комп’ютером, як більш реалістичні, ніж справжні обличчя живих людей. «Фальшиві обличчя сприймаються як більш реальні, ніж справжні, — заявила авторка дослідження Наталі Ебнер. — Ваші оцінки навіть гірші, ніж просто вгадування, тому що вас свідомо спрямовують у хибному напрямку».

Коли учасники бачили обличчя від ШІ, їхній мозок демонстрував знижену активність у передній острівцевій частці. Ця ділянка мозку, розташована в глибині латеральної борозни, відповідає за обробку сигналів недовіри. Дослідники припускають, що відносно слабка активність свідчить про те, що гіперреалістичні обличчя не викликають жодних «нейронних сигналів тривоги».

Але чому це відбувається?

На думку вчених, ми сприймаємо обличчя від ШІ як гіперреалістичні, тому що вони по суті є усередненим образом багатьох облич. Виразні риси «стерті», і в результаті виходить щось прототипне, привабливе і знайоме — а ми схильні більше довіряти знайомим обличчям. Іншими словами, обличчя, створені ШІ, можливо, вже подолали «зловісну долину».

Була ще одна цікава деталь. Попри те, що мозкова активність суттєво не відрізнялася, літні люди, як правило, вважали обличчя від ШІ більш реальними, ніж їхні молоді колеги. Хоча обидві групи оцінювали реальні обличчя приблизно однаково, літні люди оцінили ШІ-обличчя на 1,11 бала як більш реалістичні, порівняно з лише 0,25 бала у молодших учасників. «Усі дорослі мають схильність до гіперреалізму, не лише літні люди, — зазначає Ебнер. — Але у літніх людей це виражено сильніше».

Проте до кінця не зрозуміло, чому саме. Це може бути пов’язано з тим, що літні люди, як правило, частіше покладаються на знайоме, або ж вони менше обізнані про діпфейки, створені ШІ, кажуть дослідники. У будь-якому разі це робить їх привабливими цілями для шахраїв. «Виявлення цієї потенційної схеми обману — це перший крок до втручання, — каже Ебнер. — Тепер ми можемо працювати над усвідомленням того, що якщо щось виглядає занадто добре, щоб бути правдою, варто двічі подумати, перш ніж вірити в це».

Звісно, підвищити рівень обізнаності легше сказати, ніж зробити в інформаційному середовищі, яке вже переповнене шахрайством.

Оригінал: nautil.us

Про Що? — новини науки, технологій і світу