ШІ-агенти керують біологічною лабораторією, поки люди лише виносять сміття
· Майбутнє
Дослідники створили лабораторію AutoDNA, де мережа ШІ-агентів самостійно проводить складні біологічні експерименти, зводячи роль людини до обслуговування обладнання.
Дослідники з Шанхайського університету Цзяотун розробили AutoDNA — автономну лабораторію, яка здатна виконувати складні біологічні експерименти майже без втручання людини. Система використовує мережу агентів на основі великих мовних моделей, які самостійно планують роботу, пишуть код для управління обладнанням і керують роботизованими маніпуляторами.
Роботизована біологія під керівництвом ШІ
Процес у AutoDNA починається з текстового запиту від вченого. Після цього один із ШІ-агентів розробляє робочий процес, аналізуючи наукову літературу, а інший перетворює його на послідовність команд для лабораторної техніки. Система може працювати з понад 20 типами обладнання, виконуючи такі завдання, як синтез, ампліфікація та секвенування ДНК.
Під час випробувань AutoDNA успішно оптимізувала процес полімеразної ланцюгової реакції, досягнувши виходу продукту в 98%, що відповідає рівню роботи професійних науковців. У зразку колоректального раку система виявила можливу мутацію в гені KRAS, синтезувала праймери й використала їх, щоб підтвердити наявність підозрюваної мутації. Також роботам вдалося закодувати та декодувати повідомлення у послідовності ДНК, провівши понад 11 000 операцій за вісім днів.
Роль людини в цій системі зведена до обслуговування: періодичного поповнення витратних матеріалів та очищення відходів. Якщо система виявляє нестачу реагентів, вона зупиняє роботу і надсилає сповіщення техніку.
Можливості та обмеження
Експерти відзначають, що подібні «автономні лабораторії» можуть змінити підхід до досліджень, звільнивши науковців від рутинної роботи для аналізу результатів та формування гіпотез. Зокрема, професор Стенфордського університету Джеймс Зоу підкреслив, що ШІ-система здатна до самостійних рішень у дрібних деталях, які часто пропускають у письмових протоколах. «Це невеличке рішення, але успіх експерименту залежить від багатьох подібних нюансів», — зазначив Зоу.
Попри успіхи, AutoDNA ще не є повноцінною заміною традиційним лабораторіям. Система все ще потребує втручання людини при виникненні апаратних помилок — під час тестів було зафіксовано 14 збоїв, шість з яких вимагали виправлення фахівцем. Крім того, ШІ поки не може працювати з живими клітинами чи лабораторними тваринами. Серед інших викликів — питання безпеки. Серед можливих заходів безпеки — вбудоване програмне скринінгування, контроль доступу та облік авторизацій експериментів, які могли б зменшити ризик синтезу ДНК, що кодує потенційно небезпечні білки.
Як зауважила співзасновниця Ginkgo Bioworks Решма Шетті, подібні розробки є лише «тизером того, що може бути можливим у майбутньому». Одним із можливих рішень могло б стати створення «цифрового двійника» лабораторії — віртуального середовища для відпрацювання й уточнення планів.
За матеріалами Singularity Hub