Слукви та бекаси: найдивніші птахи у світі
· Наука
Попри відсутність витривалості до довгих перельотів, слукви та бекаси дивним чином змогли колонізувати найвіддаленіші куточки планети, включно з островами Тихого океану.
Ми звикли вважати птахів чемпіонами польотів. Наприклад, американські перевізники щозими долають кілька тисяч миль, мігруючи зі своїх місць гніздування в Канаді до Центральної та Південної Америки. Проте деякі їхні більш масивні родичі з тієї ж родини (баранцевих — Scolopacidae) надають перевагу меншим відстаням. Показовий приклад: дослідження, опубліковане вчора в журналі PNAS, детально описує, як родичі пісочників заселили всі куточки світу, попри свою не зовсім аеродинамічну статуру.
«Поширення вальдшнепів і слуква по всьому світу справді незвичне, — пояснив автор дослідження Джон Бейтс, еволюційний біолог із Польового музею в Чикаго. — Вони не надто аеродинамічні, і проте їм вдалося розселитися всюди».
Вісім сучасних видів вальдшнепів (рід Scolopax) більше схожі на футбольні м’ячі з короткими лапами та масивними дзьобами, ніж на вправних літунів. Так само 22 види слуква (Gallinago та Coenocorypha) — це кремезні болотні птахи з довгими дзьобами. Жоден із них не є мігруючим, проте раніше вальдшнепи та слукви колонізували такі віддалені острови, як Південно-Західна частина Тихого океану та Карибський басейн.
Автори дослідження секвенували ДНК музейних зразків 36 сучасних видів вальдшнепів і слуква, а також двох вимерлих видів. Доповнивши це даними з бази генетичних послідовностей GenBank, вони отримали ДНК для 50 видів, на основі яких склали родинне дерево.
Результати показали, що за 20–25 мільйонів років свого існування слукви та вальдшнепи подолали величезні відстані. Їхні предки мешкали в Європі та Африці, а генетичні дані вказують на чотири випадки перетину Атлантики в напрямку Америки. Ба більше, птахи, що населяють Нову Зеландію та інші тихоокеанські острови, виявилися підгрупою південноамериканських слуква, які є «сестринськими» видами для нині вимерлих карибських птахів. Що стосується вальдшнепів, то вони живуть у Північній Америці, а також на островах Японського архіпелагу.
Те, як предки слуква та вальдшнепів перетинали океани, залишається загадкою. Вважається, що інші тварини, як-от ігуани на Фіджі, перетинали Тихий океан на плавучих уламках. Можливо, ці птахи наслідували їхній приклад. Як альтернативу автори роботи припускають, що птахи могли відхилятися від своїх звичайних ареалів під час екстремальних погодних явищ і зрештою перелітати через Арктику чи Антарктику, коли там було більше ділянок тундри до глобального похолодання близько 13 мільйонів років тому.
Оселившись на островах, вальдшнепи та слукви еволюціонували у дивних «футбольних» птахів, яких ми знаємо сьогодні. «Міграція може сприяти диверсифікації, коли мігруючий предок дає початок осілій нащадковій лінії, тобто відбувається "відмова від міграції"», — пояснили автори дослідження.
Іншими словами, вони могли поступово втратити свої міграційні здібності, адаптуючись до острівного життя — тенденція, що була зафіксована й у інших видів острівних птахів, які добувають їжу на землі, та, звісно, у багатьох людей, що прагнуть перебратися до тропіків.
Оригінал: nautil.us