США зводять бар'єри для роботів та дронів, але Китай бере масштабом
· Майбутнє
США посилюють обмеження на китайських роботів та дрони, посилаючись на національну безпеку, проте домінування Пекіна у виробничих масштабах ставить під сумнів ефективність цих бар'єрів.
Протягом липня та серпня Вашингтон посилив обмеження щодо іноземних передових роботизованих систем і запровадив високі мита на імпортні дрони та їхні компоненти, пояснюючи обидва кроки міркуваннями національної безпеки. Мита на дрони набувають чинності у вересні, а додаткові мита на компоненти будуть запроваджені у 2027 році.
Ці кроки є частиною ширших зусиль США, спрямованих на обмеження іноземних технологій у стратегічно важливих галузях. «Список охоплюваних обладнанням» (Covered List) Федеральної комісії зі зв’язку (FCC), створений у 2021 році, спочатку був націлений на телекомунікаційне та наглядове обладнання від таких компаній, як Huawei, ZTE та Hikvision, перш ніж поширитися на дрони іноземного виробництва, а зовсім нещодавно — на передові роботизовані пристрої.
Останні дії відбуваються на тлі того, як китайські виробники здобули домінуючі позиції як у сфері дронів, так і в секторі людиноподібних роботів, часто конкуруючи цінами, з якими американським та європейським конкурентам важко зрівнятися.
Загалом, ці обмеження порушують важливіше питання для світової робототехнічної індустрії: якщо китайські дрони та людиноподібні роботи все частіше витісняються зі США, куди переміститься конкуренція далі?
Обмеження можуть захистити частину американського ринку, але вони не вирішують безпосередньо проблем глобальних масштабів виробництва та цінових переваг Китаю.
Галузеві аналітики та керівники, з якими поспілкувався TechCrunch, зазначили, що результатом може стати не чіткий розкол між США та Китаєм, а більш фрагментований світовий ринок, де китайські компанії розширюватимуть присутність в інших регіонах, тоді як американські та союзні виробники конкуруватимуть на ринках, де вимоги безпеки мають більше значення.
Розрив у масштабах
Робототехнічні індустрії США та Китаю залишаються тісно пов’язаними, але обидві країни вступають у конкуренцію з абсолютно різними перевагами. На відміну від напівпровідників, робототехніка не залежить від однієї технології, яку одна країна може легко контролювати, зазначає Анкур Саксена, інвестиційний директор TDK Ventures.
Китай домінує у світовому виробництві людиноподібних роботів: згідно зі звітом Counterpoint, у першій половині цього року світові поставки сягнули 22 000 одиниць, причому переважна більшість — від китайських виробників. Американські компанії, навпаки, працюють у значно менших масштабах, зауважує Сумен Мандал, провідний аналітик Counterpoint Research.
П’ять найбільших світових виробників людиноподібних роботів за обсягами поставок — AgiBot, Unitree, Galbot, UBTECH та Leju Robotics — є китайськими компаніями, і в першій половині 2026 року на їхню частку припало 86% світових поставок, повідомляє Counterpoint.
Ця перевага може зростати. Нижчі ціни дозволяють китайським виробникам впроваджувати більше роботів, отримуючи реальні дані, які можуть покращити їхні технології. Зі свого боку, вищі обсяги виробництва можуть ще більше знизити витрати, додає Саксена.
Мандал зазначає, що китайські виробники роботів також знижують витрати шляхом локалізації більшої частини технологічного стека та використання існуючої виробничої бази Китаю. Наприклад, Unitree розробляє більше компонентів всередині компанії, а такі автовиробники, як XPeng, можуть використовувати свій досвід у сфері мікросхем та автомобілебудування, виходячи на ринок робототехніки.
«Сполучені Штати є лідерами в інноваціях у сфері передового ШІ, програмного забезпечення та напівпровідників, — сказав Саксена в інтерв’ю TechCrunch. — Китай лідирує за масштабами виробництва, глибиною ланцюжків постачання та витратами».
Ця виробнича перевага дозволила китайським компаніям знижувати ціни на людиноподібних роботів швидше, ніж це можуть зробити більшість американських конкурентів.
«Ви не можете обійти криву витрат лише санкціями. Ви можете лише перевершити її за рахунок будівництва, а Америка ще не почала робити десятирічні інвестиції, які для цього потрібні», — підкреслив Саксена.
Куди рухається Китай далі?
Відповідь може полягати в тому, що ринок все частіше зміщуватиметься за межі США. Навіть якщо китайські робототехнічні компанії втратять доступ до американського ринку, у них все ще залишається великий внутрішній ринок і простір для розширення в інших країнах, особливо в регіонах, де зростає попит на доступну автоматизацію, вважає Саксена.
Китайські робототехнічні компанії вже націлені на чутливі до ціни ринки з гострою нестачею робочої сили в Європі, Південно-Східній Азії, Латинській Америці та на Близькому Сході, каже Мандал.
Мандал очікує, що виробники роботів підуть шляхом, подібним до китайських компаній з виробництва електромобілів: нарощування масштабів у себе вдома, розширення на зовнішні ринки та згодом — створення локального виробництва. Країни, що стикаються з дефіцитом робочої сили та демографічним спадом, можуть стати першими ринками для людиноподібних роботів, особливо у виробництві, де роботи можуть брати на себе монотонну роботу.
Ринок дронів дає перше уявлення про те, як виглядатиме цей більш фрагментований ландшафт робототехніки. Галузь дедалі більше розколюється на дві екосистеми: ринок під проводом США, побудований навколо американських систем, що відповідають вимогам NDAA, і ринок під проводом Китаю, орієнтований на низьковартісне, масове виробництво, каже Бентціон Левінсон, засновник і генеральний директор вірджинського виробника дронів Heven AeroTech.
Левінсон вважає, що західним виробникам навряд чи вдасться перемогти китайські компанії на ринку бюджетних споживчих дронів, де ціна залишається головною перевагою. Натомість американські та союзні компанії можуть частіше конкурувати в сегменті автономних систем великої дальності для оборони та критичної інфраструктури, де вимоги безпеки мають більшу вагу.
Левінсон бачить, що наступний рубіж конкуренції зміщується від самих дронів до технологій, що їх живлять, та обладнання, яке вони несуть. «Наступне поле битви — це питання того, хто володіє енергетичною архітектурою та архітектурою корисного навантаження наступного покоління», — сказав він, вказуючи, зокрема, на обмеження акумуляторів. У міру того як дрони стають досконалішими, додав він, обмеження батарей можуть стати все більш важливим пунктом конкуренції.
Компанія Agility Robotics привітала рішення FCC у липні, зазначивши, що воно може вирішити питання безпеки, пов’язані з іноземними передовими роботами, перш ніж вони стануть глибоко інтегрованими в американський ринок, як це сталося в індустрії дронів. Компанія послалася на свого людиноподібного робота Digit, який розроблений і зібраний у США, одночасно закликаючи до збереження доступу до інструментів і технологій, необхідних для розвитку досліджень у галузі робототехніки.
Більш регіональний ринок робототехніки
«Альтернативою Китаю є не суто внутрішній ланцюжок поставок США; це диверсифікований ланцюжок союзників», — сказав Саксена.
Це може створити можливості в інших частинах Азії. Японія має десятиліття досвіду в промисловій робототехніці та прецизійному виробництві, Південна Корея має переваги в електроніці, акумуляторах та автомобілях, а Тайвань є ключовим гравцем у сфері напівпровідників. Але ніхто з них не може просто замінити Китай, враховуючи, наскільки глибоко китайські компоненти впроваджені в світову робототехнічну індустрію, каже Саксена.
Азійські виробники можуть стати «золотою серединою» між дешевшими китайськими роботами та дорожчими американськими пропозиціями, зазначає Мандал. Південнокорейська компанія Hyundai, яка володіє Boston Dynamics, і японська Toyota є одними з тих автовиробників, що інвестують у робототехніку, використовуючи свій досвід у сфері транспортних засобів, виробництва та автономних систем при переході до людиноподібних роботів.
Ян Фан із Beagle Technology, каліфорнійського стартапу в галузі агротехнологій, який використовує ШІ та програмне забезпечення для робототехніки, щоб перетворювати звичайну сільськогосподарську техніку на автономні машини, сказав TechCrunch, що робототехніка, ймовірно, стане більш регіональною, оскільки компанії розроблятимуть машини під потреби в робочій силі, умови праці та клієнтів на своїх внутрішніх ринках. Наприклад, китайські компанії можуть зосередитися на продуктах, адаптованих для Китаю та сусідніх ринків, тоді як американські компанії частіше будуватимуть рішення для галузей по всій Північній Америці, сказав він.
Результатом можуть стати не два чітко розділені робототехнічні ринки під проводом США та Китаю. Натомість обмеження можуть прискорити появу регіональних ринків: китайські компанії конкуруватимуть ціною та масштабом у більшості країн світу, американські та союзні виробники здобуватимуть перевагу там, де питання безпеки є найважливішими, а виробники в Японії, Тайвані та Південній Кореї намагатимуться зайняти свою нішу між ними.
Оригінал: techcrunch.com