Своєчасне виявлення діабету: нові підходи до діагностики

· Азія

Своєчасне виявлення діабету: нові підходи до діагностики

Нові методи виявлення діабету можуть допомогти уникнути серйозних ускладнень.

Змінюючи підходи до виявлення діабету

Протягом кількох десятиліть діагностика діабету значно залежала від вимірювання рівня глюкози в крові та порівняння цих значень з клінічними нормами. Однак зростає занепокоєння серед дослідників щодо того, що це може призвести до ігнорування мільйонів людей, які перебувають на шляху до діабету.

Діабет став глобальною проблемою, що символізує сучасну кризу охорони здоров'я. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), частка людей з діабетом серед дорослого населення зросла з 7% у 1990 році до 14% у 2022 році.

В США, за оцінками, понад 40 мільйонів людей страждають на діабет, з яких близько 11 мільйонів є недіагностованими. Крім того, приблизно 115 мільйонів американців мають предіабет — так звану "переддіабетну стадію", причому близько 80% з них навіть не знають про це. У Великобританії кількість людей з діабетом оцінюється приблизно в 5,8 мільйона, але до 1,3 мільйона з них можуть залишатися недіагностованими.

"Я вважаю, що це епідемія, яка перевершує пандемію COVID-19", — говорить Майкл Снайдер, професор генетики в Стенфордському університеті. "Для вирішення цієї проблеми потрібні нові підходи."

Страшніше за сам діабет — це накопичення шкоди, яка беззвучно прогресує протягом багатьох років, поки не буде поставлено діагноз. Продовження підвищеного рівня глюкози в організмі збільшує ризик серцевих захворювань, інсультів, ниркової недостатності, сліпоти та неврологічних розладів. Проте раннє виявлення хвороби може значно знизити ймовірність цих ускладнень, або навіть допомогти уникнути діабету.


Підходи, орієнтовані на індивідуальні ситуації

Діагностика діабету досі залежить від вимірювання рівня глюкози в крові. Найпоширеніший метод - HbA1c, який оцінює середній рівень глюкози за останні кілька місяців. Проте, хоча цей метод широко використовується і вважається відносно надійним, він не є абсолютно точним. Деякі специфічні захворювання або фізіологічні фактори можуть не відображатися у результатах тестування.

Зростає занепокоєння щодо ефективності існуючих діагностичних інструментів для певних груп населення. Останні дослідження показали, що у деяких афроамериканців та людей південноазійського походження рівень HbA1c може бути нижчим, ніж фактичний рівень глюкози. Це може призвести до того, що діагноз буде поставлений лише на більш пізніх стадіях хвороби.

Ці занепокоєння сприяють зростанню інтересу до діагностичних методів, які базуються на багатих даних і адаптовані до індивідуальних потреб пацієнтів. З використанням біомаркерів, носимих пристроїв та штучного інтелекту (ШІ) ми маємо можливість рано виявляти ризик та краще розуміти захворювання.


Використання безперервних моніторів глюкози (CGM)

У Стенфордському університеті команда на чолі з Снайдером займається дослідженням потенціалу безперервних моніторів глюкози (CGM). Використовуючи сенсори, які вимірюють рівень глюкози в режимі реального часу, дослідники сподіваються виявити приховані метаболічні закономірності ще до того, як традиційна діагностика підтвердить діабет. Тип 2 діабету становить 95% усіх випадків діабету, і хоча часто пов'язується з ожирінням, страждати на нього можуть також і люди з нормальною вагою.

"Регулювання рівня глюкози вимагає участі багатьох органів, таких як печінка, м'язи, кишечник, підшлункова залоза й навіть мозок," — говорить Снайдер. "Існує безліч біохімічних шляхів, отже, не можна просто говорити про 'порушення регулювання глюкози'."

Команда дослідників в Стенфорді розробила алгоритми, що використовують дані з CGM для аналізу шаблонів і ідентифікації різних типів 2 типу діабету, які продемонстрували точність до 90% у тестах.

"Це інструмент для вжиття запобіжних заходів," — зазначає Снайдер. "Наприклад, це дасть можливість заохочувати людей до зміни харчових звичок і фізичної активності, якщо вони досягають 'попереднього діабету.'"

Ціна на CGM знижується, зробивши його доступнішим, і в США вже є багато комерційних продуктів. Снайдер вважає, що CGM стане стандартом профілактичної медицини.


Аналіз ЕКГ для прогнозування ризику

Дослідники також вивчають сигнали, які з’являються поза кровообігом.

У Імперському коледжі Лондона спеціаліст з серцево-судинних захворювань Фу Сіон Нг та кардіолог-стажер Арнаісіс Со розробили систему, яка використовує ШІ для аналізу електрокардіограм (ЕКГ). ЕКГ записує серцеву діяльність у простій хвильовій формі. Аналізуючи ці електрокардіограми, дослідники можуть виявити людей з підвищеним ризиком розвитку 2 типу діабету ще за кілька років до підвищення рівня глюкози.

Модель ШІ під назвою AI-ECG Risk Estimation for Diabetes Mellitus (AIRE-DM) була навчена на основі близько 1,2 мільйона електрокардіограм, отриманих із медичних записів та найбільшої біологічної бази даних — UK Biobank. У тестах модель змогла передбачити майбутній ризик з точністю приблизно 70%.

"Вона не є досконалою," — говорить Нг. "Проте вона принаймні на одному рівні з деякими існуючими діагностичними інструментами, а в деяких випадках, можливо, навіть перевершує їх."

Цей інструмент має потенціал для масштабування, оскільки ЕКГ вже широко використовується в лікарнях та клініках по всьому світу. Якщо буде отримано дозвіл на клінічне використання, подібні інструменти, як AIRE-DM, можуть використовуватися для виявлення високих ризиків серед пацієнтів у звичайній практиці.

"Якщо ви страждаєте на діабет, рання стабілізація рівня глюкози є важливою. Чим раніше ви дійсно щось зробите, тим нижчий ризик у довгостроковій перспективі," — заявляє Нг. "Якщо ми можемо передбачити ризик розвитку, то можемо вжити запобіжних заходів."

Серед запобіжних заходів також можуть бути інтенсивні програми зниження ваги та нові антижирні препарати, які наразі досліджуються як засоби профілактики діабету.

"Я не кажу, що з'явилися способи, які замінять вимірювання глюкози або HbA1c. Ці два показники справді є 'золотим стандартом' діагностики. Проте, тепер з'явилися нові засоби для раннього виявлення," — зазначає Нг.


Інструменти для виявлення діабету 1 типу

Проте, для скринінгових тестів на діабет 1 типу існує окрема проблема. На відміну від діабету 2 типу, 1 тип є аутоімунним захворюванням, при якому організм атакує бета-клітини, що виробляють інсулін. Традиційними тестами підвищений рівень глюкози може бути виявлено лише тоді, коли "хвороба вже досить прогресувала," — говорить Річард Олам, професор діабетології та нефрології в Університеті Ексетера. "Очевидно, що до цього моменту вже втрачається багато бета-клітин."

До нещодавнього часу лікарі мали мало можливостей перед цим етапом. Однак зараз одна з імунотерапій може затримати клінічний розвиток діабету 1 типу приблизно на 3 роки. Ця терапія затверджена в США, Великобританії та Європі. Але недолік цього методу в тому, що лікування має бути розпочато до підвищення рівня глюкози, до моменту, коли необхідно почати вводити інсулін.

"Необхідно якомога швидше виявити хворобу," — каже Олам.

Це означає виявлення пацієнтів на ранніх стадіях захворювання. Присутність автоантитіл, які утворюються на початку діабету 1 типу, є доказом того, що імунна система почала атаку на бета-клітини. Проте на цьому етапі підвищення рівня глюкози ще не спостерігається. Дослідницька група під керівництвом Олама розробила розрахунковий інструмент для прогнозування ризику розвитку діабету 1 типу, комбінуючи фактори, такі як вік, сімейна історія, генетичний ризик та наявність автоантитіл, які можна виявити простим аналізом крові.

Вони прагнуть до широкомасштабної реалізації раннього скринінгу. До цього часу прогнозування ризику розвитку діабету 1 типу часто вимагало витрат часу і коштів, а також тривалих клінічних тестів. Модель Університету Ексетера може допомогти в ідентифікації пацієнтів, які потребують ретельного спостереження, шляхом швидкого та недорогого прогнозування ризику.

Цей розрахунковий інструмент вже доступний онлайн для клініцистів. Однак, як стверджує Олам, це лише "перший крок". Дослідницька група Університету Ексетера зараз працює над перевіркою даного інструменту в рамках процесу отримання дозволу на більш широке клінічне використання.

"Нашою остаточною метою є інтеграція легкого у використанні інструменту прогнозування ризику в електронні медичні картки, щоб все працювало безперебійно," — зазначає він.

Оригінал: wired.jp

Про Що? — новини науки, технологій і світу