Це може бути найкращим доказом того, що кров динозаврів може скам'яніти
· Наука
Вчені виявили найдавніші з відомих залишків крові динозавра, вік яких сягає 115 мільйонів років, завдяки унікальному мінеральному «капсулюванню».
Дослідники виявили у кістках динозавра віком 115 мільйонів років мікроструктури, які можуть бути найдавнішими з відомих залишків еритроцитів динозавра. Це може стати одним із найбільш переконливих доказів того, що молекулярні сліди крові здатні зберігатися протягом мільйонів років. Результати аналізу опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Об’єктом дослідження стали рештки Aratasaurus museunacionali, знайдені у бразильському родовищі Mina Pedra Branca. Науковці з Університету Кертіна застосували комплекс методів візуалізації та хімічного аналізу, виявивши всередині судинної мережі кістки еліпсоїдні структури. Склад цих утворень виявився багатим на залізо, вуглець та азот, що є компонентами гему — складової гемоглобіну. Лазерний аналіз також вказав на наявність порфіринів, які є попередниками гему.
Автори дослідження припускають, що «консервантом» для біологічного матеріалу міг стати гаусманіт — мінерал на основі оксиду марганцю. За їхньою версією, цей мінерал діяв як «капсула часу», стабілізуючи та захищаючи органічні компоненти, включно з амінокислотами колагену, завдяки можливому мінеральному механізму збереження.
«Ця комбінація анатомії, морфології, мінералогії, елементного аналізу та молекулярної хімії є критично важливою», — зазначає палеонтологиня Кліті Грайс. Вона вважає, що такий механізм збереження може бути поширенішим, ніж вважалося раніше.
Наукові суперечки навколо знахідки
Попри застосування сучасних технологій, висновки команди сприйняли не всі фахівці. Палеонтологиня з Університету штату Північна Кароліна Мері Швайцер висловила сумнів щодо того, чи вдалося команді остаточно ідентифікувати сполуки гему. За її словами, біомаркери гему не виглядають локалізованими лише в цих структурах: їх виявили під час аналізу всієї кістки. Крім того, Швайцер вказує на розбіжності в розмірах та формі знайдених об'єктів порівняно з еритроцитами сучасних плазунів та птахів.
«Надзвичайні твердження потребують надзвичайних доказів, і це справді вимагає використання найсучасніших технологій», — підкреслила Мері Швайцер.
Дискусії навколо збереження м'яких тканин у скам'янілостях тривають давно. Головна складність полягає у тому, щоб відрізнити справжні залишки кров'яних тілець від мінералів, які могли утворитися в кістках після смерті динозавра. Хоча автори роботи стверджують, що їхнє дослідження відповідає критеріям, встановленим для верифікації таких знахідок, Додаткове застереження полягає в тому, що форма еритроцитів динозаврів невідома, а скам’яніння могло змінити форму цих структур.
За матеріалами Science News