Цифрова клітина прогнозує ефективність ліків проти смертельного раку грудей

· Майбутнє

Цифрова клітина прогнозує ефективність ліків проти смертельного раку грудей

Вчені розробили ШІ-модель «цифрової клітини», яка аналізує зміни білків для прогнозування ефективності лікування найбільш агресивних форм раку грудей.

Image Credit Фото: and machines на Unsplash

Підбір методів лікування раку — це одночасно і наука, і мистецтво.

Один і той самий тип пухлини може поводитися зовсім по-різному у різних людей, і препарат, що допомагає одному пацієнту, може виявитися неефективним для іншого. Невизначеність зростає, коли до схеми лікування додається кілька ліків одночасно. Метод спроб і помилок часто стає неминучим. Тим часом рак продовжує прогресувати, а накопичені побічні ефекти виснажують і без того ослаблений організм.

Дослідники давно намагаються прискорити процес підбору індивідуальних методів лікування, і штучний інтелект може стати тут у пригоді. Цього місяця команда китайських вчених розробила віртуальну клітину на основі ШІ для боротьби з тричі негативним раком молочної залози — агресивною формою хвороби, що часто не піддається стандартній терапії — для прогнозування того, як конкретні пацієнти реагуватимуть на різні препарати.

Замість того, щоб відтворювати кожну деталь внутрішніх процесів клітини, віртуальна модель зосередилася виключно на білках. Навчена на масивному, ретельно відібраному наборі даних, що відстежує зміни білків до та після медикаментозного впливу, модель перевершила наявні підходи до підбору ліків і виявила нові комбінації, які можуть бути ефективнішими.

Базовий ШІ під назвою ProteinTalks також виявився адаптивним до прогнозування реакцій на ліки при інших видах раку, що вказує на потенціал його використання далеко за межами лікування раку молочної залози.

Це не означає, що віртуальна клітина вже готова до повноцінного впровадження. Дослідники перевіряли її прогнози на клітинах, отриманих від пацієнтів у лабораторних умовах, і наразі модель може оцінювати комбінації лише з двох препаратів. Чи перетворяться ці рекомендації на реальні клінічні переваги, ще належить з’ясувати під час випробувань на людях.

Проте отримані результати доводять концепцію: віртуальні клітини, навіть якщо вони є недосконалими імітаціями своїх біологічних аналогів, одного дня зможуть допомогти лікарям одразу обирати найефективніші методи лікування.

«Це перший випадок, коли модель віртуальної клітини вийшла за межі лабораторії та була протестована в клінічних умовах», — розповів виданню Nature автор дослідження Тяньнань Го з Університету Західного озера в Ханчжоу, Китай.

Цифрові двійники

Кожна клітина — це гамірне місто. Білки безперервно рухаються всередині, на мить чіпляючись один за одного для керування клітинними функціями. Жирові молекули підтримують захисну зовнішню мембрану, тоді як мРНК передає генетичні інструкції на «фабрики» з виробництва білків. Усі ці «працівники» надсилають сигнали зворотного зв’язку до центру керування клітиною — ядра, що містить ДНК, — де ці сигнали допомагають вмикати або вимикати гени, підтримуючи життя клітини.

Відтворення такої складності в цифровому вигляді може здатися фантастикою. Але ШІ перетворює це на справжні наукові перегони. На відміну від вередливих біологічних клітин, їхні віртуальні двійники можуть скоротити час і зусилля, необхідні для проведення експериментів, дозволяючи дослідникам тестувати незліченну кількість ідей із шаленою швидкістю.

Академічні та промислові кола вже змагаються в досягненні цієї мети.

В інтерв’ю співзасновник Google DeepMind Деміс Хассабіс розповів, що команда розробляє віртуальне ядро на базі ШІ, яке пропонує відносно автономну відправну точку для створення цілісної віртуальної клітини. Chan Zuckerberg Initiative співпрацює з Nvidia над розробкою інструментів і моделей ШІ, які допоможуть запускати та оцінювати віртуальні клітини. Тим часом лабораторія Science for Life Laboratory отримала фінансування на амбітну програму AlphaCell, метою якої є створення ШІ-моделей, що прогнозують роботу та адаптацію клітин у стані здоров’я та хвороби.

Попередні спроби створення віртуальних клітин базувалися на транскриптоміці — знімках активності генів в окремих клітинах. Але ці вимірювання не завжди відображають, що саме робить білок у конкретний момент, і можуть пропускати важливі зміни.

Нове дослідження обирає інший шлях. Замість того, щоб робити висновки про активність білків на основі того, які гени активні в певний момент, команда навчила свою модель ШІ безпосередньо на даних про білки та використала цю модель для запуску нового типу віртуальної клітини.

Білковий шепіт

Тривалим бар'єром для моделей ШІ, що базуються на білках, була відсутність комплексних наборів даних.

Щоб вирішити цю проблему, команда обробила 18 типів імморталізованих клітин раку молочної залози (16 з яких — тричі негативні) за допомогою 63 схвалених FDA протиракових препаратів і 59 поширених комбінацій ліків. Потім вони виміряли тисячі білків у чотири часові проміжки: до лікування, а також через 6, 24 та 48 годин після нього. Загалом експерименти генерували понад 38 мільйонів білкових вимірювань разом із даними про виживання клітин, які тепер доступні у відкритому доступі.

Це «один із найбільших ресурсів, про які повідомлялося на сьогодні», — написала команда.

ProteinTalks, віртуальна клітина на базі ШІ, навчена на цьому наборі даних, змогла впоратися з кількома аспектами лікування раку.

По-перше, вона виявила понад 800 білків, рівні яких змінювалися після кожного прийому ліків, і зосередилася на підгрупі, що швидко змінюється. Вони можуть «виступати в ролі вартових» ранньої реакції на препарат, зазначають автори. Більшість поводилися так, як очікувалося. Деякі ліки руйнували структурний каркас клітини; інші заважали відновленню ДНК або росту, зрештою змушуючи клітини гинути.

З часом пухлини можуть уникати лікування, що призводить до їх повернення або поширення. Модель виділила кілька білків, які, ймовірно, залучені в цей процес. Вони можуть слугувати сигналами резистентності або мішенями для боротьби з нею.

ШІ також продемонстрував здатність до узагальнення. Коли ProteinTalks протестували на 81 препараті, які не використовувалися під час навчання, модель спрогнозувала зміни білків з точністю 88 відсотків, випередивши кілька попередніх моделей.

Потім команда навчила її на понад 900 сумішах препаратів, щоб перевірити, чи допоможе це виявити перспективні пари. Віртуальна клітина присвоїла вищі бали комбінаціям, які вже були експериментально підтверджені та використовувалися в клінічній практиці. Ця «перевірка на адекватність» свідчить про те, що ШІ не просто «галюцинує» результати, а може генерувати цінні ідеї.

Нарешті, команда перевірила, чи може модель допомогти визначити пріоритетність лікування для окремих пацієнтів. Вони проаналізували 3000 затверджених молекул на клінічній стадії, використовуючи протеомні дані трьох пацієнтів із цим захворюванням. Модель визначила схеми, що збігалися з лікуванням, яке стримувало хворобу, а також запропонувала три додаткові молекули, які могли б бути ще ефективнішими. Прогнози справдилися: при тестуванні на зразках ракових клітин пацієнтів ці препарати пригнічували ріст у менших дозах, ніж стандартна терапія.

Хоча ProteinTalks був навчений на раку молочної залози, він може переключитися на інші типи пухлин, якщо отримати специфічні протеомні дані. У лабораторних зразках меланоми, колоректального раку, раку легенів та підшлункової залози модель виявила понад 5 100 білкових змін, включаючи унікальні підгрупи для кожного типу раку, готові до подальшого аналізу.

Як і інші віртуальні клітини, ProteinTalks поки що залишається прототипом. З огляду на надії та ажіотаж навколо таких моделей, команда наголошує, що прогнози потребуватимуть перевірки на тваринах і, зрештою, у клінічних випробуваннях. Його пропозиції можуть вказати шлях до кращого лікування впертих видів раку, або ж виявитися лише плодом уяви ШІ — комбінаціями, які виглядають перспективними на папері, але не мають біологічного сенсу.

Є й інше обмеження. ProteinTalks не враховує взаємодію білків між собою, з ДНК або іншими біомолекулами. Ліки можуть порушувати ці тимчасові біологічні «рукостискання», потенційно викликаючи ефекти, що поширюються по всій клітині.

Поєднання ProteinTalks з ШІ, що базується на активності генів, могло б додати ще один рівень інформації та вдосконалити прогнози. Віртуальна клітина все ще далека від справжнього цифрового двійника, але крок за кроком мрія стає ближчою.

Оригінал: singularityhub.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу