Вагітність в умовах африканської спеки, що зростає
· Навколо Світу
Зміна клімату змушує вагітних жінок в Африці змінювати свій спосіб життя, оскільки екстремальна спека прямо пов'язана з ризиками для здоров'я матерів та новонароджених.
О 8:30 ранку Стелла зазвичай уже перебуває в диспансері лісу Какамега в окрузі Какамега, що на заході Кенії, на своєму плановому огляді під час вагітності. Перебуваючи на сьомому місяці, вона навчилася планувати домашні справи з урахуванням зростаючої спеки, виконуючи більшість завдань, коли температура повітря нижча.
Клініка розташована за 2,5 кілометри, і цю відстань вона долає пішки. Ранній прихід дозволяє їй пройти обстеження та розпочати шлях додому до того, як сонце стане нестерпним.
Її розпорядок відображає зміни, які помітила Дорін Атамба, громадський медичний працівник, що допомагає майбутнім матерям протягом останніх десяти років. Вагітні жінки все частіше приходять на огляди між 8:00 та 10:00 ранку, і значно менше — після 10-ї. До кінця ранку відвідуваність суттєво падає.
Атамба каже, що спека впливає не лише на те, коли жінки звертаються за допомогою, а й на їхній комфорт і самопочуття вдома. Деякі майбутні матері скаржаться, що висока температура робить повсякденні справи важкими та порушує сон.
«Деякі з них кажуть мені, що їм дуже важко переносити спеку, навіть вночі, коли вони намагаються заснути», — розповідає вона.
Щоб допомогти їм впоратися, Атамба радить вагітним носити вільний одяг, пити багато води, уникати зайвого перебування на сильному сонці, частіше відпочивати та шукати прохолоду, особливо в затінених місцях.
Ці щоденні корективи відбуваються на тлі підвищення температури та зростаючої стурбованості щодо впливу зміни клімату на здоров’я матерів та новонароджених.
По всій Африці експерти в Кенії, Південній Африці, Сенегалі та Нігерії дедалі більше занепокоєні тим, як кліматичні екстремуми впливають на вагітних і немовлят. Сильна спека може спричинити зневоднення та фізичне виснаження, тоді як посуха, повені, відсутність продовольчої безпеки та порушення роботи медичних служб можуть посилити ці ризики. Фахівці зазначають, що наслідки залежать не лише від погоди, а й від умов життя та праці жінок, доступу до води та поживного харчування, а також від спроможності медичних закладів надавати безпечну допомогу.
Спека та вагітність
Вагітність створює додаткове навантаження на організм. Під час сильної спеки зневоднення та зусилля, необхідні для терморегуляції, можуть надмірно навантажувати серце та кровоносну систему. Дослідники досі вивчають, як цей стрес може вплинути на плаценту та розвиток дитини.
Іджеома Соларін, старша дослідниця в Wits Planetary Health Research, та Кімберлі Макалпайн, студентка-медик і аспірантка Університету Вітс, вказують на зростаючу кількість доказів, що пов’язують високі температури з передчасними пологами, мертвонародженням, низькою вагою немовлят та гіпертонічними розладами під час вагітності.
Дослідження 2025 року, проведене Керрі Нгонго та колегами, під час якого проаналізували 22,7 мільйона пологів у Демократичній Республіці Конго, виявило, що кожне підвищення температури на 1°C вище 34°C пов’язане з додатковими 2,3 випадку мертвонародження на 1000 пологів та 27,3 випадками материнської смертності на 100 000 живонароджень.
Окреме дослідження в лікарні Йоганнесбурга пов’язало високі температури на ранніх термінах вагітності з ризиком розвитку тяжких гіпертонічних розладів, зокрема прееклампсії та еклампсії, що вищий приблизно у 1,8 раза.
Дослідження за участю вагітних жінок, які займаються натуральним господарством у Гамбії, також зафіксувало ознаки дистресу плода під час спекотної погоди, зокрема незвичні зміни частоти серцевих скорочень дитини та підвищений опір кровотоку через пуповину, яка постачає кисень і поживні речовини від плаценти.
Масштаби занепокоєння виходять за межі окремих досліджень. Опитування 1001 медичного працівника в Австралії, Бразилії, Індії, Великій Британії та Зімбабве, проведене за дорученням Wellcome, показало, що 98% із них надавали допомогу вагітним, чиє здоров’я, на їхню думку, постраждало від сильної спеки. Водночас 99% повідомили, що лікували немовлят, здоров’я яких, на їхню думку, також постраждало через надмірні температури.
Ці результати відображають досвід і сприйняття медичних працівників, а не оцінки частки вагітних жінок чи немовлят, які отримали медично підтверджену шкоду від спеки. Тим не менш, вони підкреслюють стурбованість працівників охорони здоров’я впливом екстремальної спеки на матерів та дітей.
Оскільки зміна клімату спричиняє дедалі частіші та інтенсивніші хвилі спеки, вплив небезпечних температур стає дедалі більшим ризиком для здоров’я. Однак цей ризик не є рівномірним. Соціальна та економічна нерівність означає, що деякі жінки мають менше ресурсів і можливостей для захисту.
Для Соларін і Макалпайн ці ризики неможливо відокремити від умов, у яких живуть жінки.
«Вплив спеки зумовлений соціальними умовами так само, як і погодою», — пояснюють вони.
У стихійних поселеннях будинки з гофрованого металу можуть утримувати тепло всередині, а ненадійна електромережа ускладнює використання вентиляторів, тоді як дефіцит води обмежує можливості для охолодження та підтримання водного балансу. Жінки, які працюють у полі, торгують на відкритому повітрі, готують їжу в гарячих приміщеннях або змушені носити воду, можуть також мати мало можливостей впливати на те, скільки часу вони проводять на спеці.
Погані умови для сну можуть поглиблювати проблему, залишаючи жінок виснаженими без можливості відпочити навіть вночі.
«Докази вказують на однаковий висновок у різних умовах: кліматичні ризики посилюють існуючу нерівність, а не створюють нову», — кажуть Соларін і Макалпайн.
Коли уникнути спеки неможливо
Кліматолог доктор Жанна Самбу зазначає, що вагітність висуває додаткові фізіологічні вимоги до організму, тоді як багато жінок мають обмежений контроль над тим, скільки часу вони перебувають на спеці. Вагітній жінці все одно може бути потрібно працювати на вулиці, продавати товари на ринку, обробляти рибу, готувати їжу в гарячому приміщенні або долати значні відстані, щоб отримати медичну допомогу.
Самбу також підкреслює важливість вологості. Коли температура і вологість одночасно високі, організму важче охолоджуватися через потовиділення.
Аналіз Climate Central за 2026 рік виявив, що середньорічна кількість днів із небезпечною вологою спекою зросла більш ніж удвічі: з 10 днів на рік у 1970-х до 23 днів у період між 2016 та 2025 роками. Аналіз визначив кліматичні зміни, спричинені діяльністю людини, головним рушієм цього зростання.
Інтерактивний інструмент Climate Shift Index дозволяє дослідити цей вплив на місцевому рівні. У Какамезі, на заході Кенії, інструмент показав, що кліматичні зміни зробили прогнозовану максимальну температуру вологого термометра 19,3°C (28 жовтня) принаймні в 60 разів більш імовірною.
Температура вологого термометра поєднує спеку та вологість, щоб вказати, наскільки ефективно організм може охолоджуватися. Це значення було нижчим за поріг Climate Central у 25°C для небезпечної вологої спеки, але воно демонструє, чому оцінка ризиків спеки вимагає дивитися далі, ніж просто на температуру повітря.
Дві жінки, які перебувають при однаковій температурі на вулиці, можуть стикатися з різними рівнями ризику залежно від роботи, житла, стану здоров’я та доступу до охолодження і медичної допомоги. Поради жінкам просто уникати спеки можуть не дати результату, якщо їхні засоби до існування та хатні обов’язки залишають їм мало альтернатив.
У Кенії Кріс Абуор, виконавчий директор Kuza Trust — організації, що займається політикою та зміною наративів у сфері охорони здоров’я та кліматичної стійкості, — описує екстремальну спеку як недооцінену загрозу в сільських громадах і стихійних поселеннях.
«Сильна спека — це тиха криза, яку ми, як громадянське суспільство та громади, ще не до кінця усвідомили», — каже він.
Абуор звертає увагу на вагітних жінок, які працюють на фермах, і тих, хто живе в погано вентильованих будівлях із залізних листів у стихійних поселеннях. У громадах, де відчувається дефіцит води, жінкам також, можливо, доводиться долати довгі відстані, щоб набрати води, що збільшує їхній вплив спеки та фізичне навантаження.
Танді, яка живе в Александрі (Йоганнесбург), ілюструє труднощі дотримання порад щодо здоров’я під час спеки, коли ресурси обмежені. Під час першої вагітності вона не усвідомлювала, що виснаження, проблеми зі сном і дискомфорт від спеки — це те, про що варто розповісти лікарю.
«Оскільки це була моя перша вагітність, я думала, що втома, проблеми зі сном і важке перенесення спеки — це нормальні складові вагітності. Під час візиту до клініки я згадала про ці труднощі, і мені порадили користуватися портативним вентилятором. Проте через вартість електроенергії та часті відключення світла я не завжди могла на нього покластися», — каже вона.
Її досвід підкреслює необхідність того, щоб поради щодо здоров’я в умовах спеки враховували практичні обмеження, з якими стикаються жінки під час пошуку надійного та доступного охолодження.
Спираючись на свій досвід у селищі Кітере (підрайон Ронго), Абуор розповідає про потік, який пересох після тривалої посухи. Жінки, які традиційно несуть відповідальність за воду для господарства, тепер повинні йти далі, щоб добути її.
Такий досвід відображає ширшу проблему всього Африканського Рогу, де дослідження показало, що кліматичні зміни, спричинені людиною, посилили посуху 2020–2023 років через підвищення температури та погіршення наслідків низького рівня опадів.
Проблема поширюється і на медичні заклади. Коли в пологових відділеннях немає постійного водопостачання через посуху, підтримання гігієни під час пологів стає складнішим, що потенційно збільшує ризик інфекцій після народження дитини.
У Нігерії доктор Г. М., педіатр і фахівець із громадської охорони здоров’я, каже, що тепловий стрес є лише одним із цілого ряду кліматичних ризиків, які можуть вплинути на здоров’я матерів і новонароджених. Вона каже, що новонароджені заслуговують на особливу увагу, оскільки їхня здатність регулювати температуру тіла ще розвивається.
«Однією з тем, якій приділяється надто мало уваги, є вплив кліматичних змін на новонароджених і найперші етапи життя», — каже вона.
Що ще потрібно зрозуміти дослідникам
Попри зростаючу кількість міжнародних доказів, що пов’язують сильну спеку з несприятливими результатами вагітності, залишаються значні прогалини в розумінні того, як ці зв’язки варіюються в різних африканських умовах.
Доктор Самбу вказує на сенегальське дослідження, яке охопило понад два мільйони пологів між 2018 та 2022 роками та не знайшло статистично значущого зв’язку між середньомісячними температурами та мертвонародженням або материнською смертністю.
Вона застерігає від тлумачення цього як доказу того, що спека не несе ризику. Місячні середні показники можуть приховувати короткі періоди інтенсивної спеки, а обмеженість даних про здоров’я та вплив середовища ускладнює встановлення повного взаємозв’язку.
Температура, зафіксована на метеостанції, може не відображати умови, в яких жінка перебуває вдома, на роботі або під час дороги до клініки. Інтенсивність, тривалість і час впливу спеки також можуть впливати на ризики.
Соларін і Макалпайн виділяють ще одну важливу прогалину: розуміння біологічних шляхів, через які спека впливає на вагітність, і визначення того, які втручання можуть запобігти шкоді.
У Wits Planetary Health Research дослідження Bio-HEAT вивчає біологічні механізми, що пов’язують вплив спеки з передчасними пологами та іншими несприятливими наслідками для здоров’я матері та дитини в Південній Африці.
У Сенегалі проєкт SPRINT-Sen досліджує екстремальну спеку разом із грудним вигодовуванням та психічним здоров’ям матерів у північній частині країни.
Обидві ініціативи розглядають питання, які виходять за межі того, чи існує ризик, досліджуючи, як він виникає і що можна зробити, щоб його зменшити.
«Ми вже знаємо достатньо про ризики спеки під час вагітності, щоб діяти зараз», — кажуть Соларін і Макалпайн, наполягаючи на тому, що необхідні подальші африканські дослідження для визначення ефективних заходів та планування інвестицій.
Політика існує, але виконання залишається проблемою
Південна Африка має Національну стратегію адаптації до зміни клімату, Національні рекомендації щодо дій під час спеки та систему попередження на основі оцінки впливу, керовану Південноафриканською метеорологічною службою. Вагітні жінки також визначені як вразлива група населення в національних вказівках щодо здоров’я під час спеки.
Проте Соларін і Макалпайн описують розрив між визнанням на рівні політики та практичним впровадженням як значний.
«Розрив полягає в тому, що ці ризики лише зафіксовані в планах і стратегіях, але їхнє визнання не перетворюється на реальні дії на місцях», — пояснюють вони.
Вони виділяють п’ять пріоритетних напрямків: поінформованість громадськості, клінічні протоколи, готовність медичних закладів, навчання медичного персоналу та покращення збору даних.
Коли видається попередження про спеку, клініки потребують чітких вказівок щодо того, що робити, які жінки можуть потребувати більш ретельного спостереження та які поради повинні надавати медичні працівники. Медики також потребують навчання, щоб розпізнавати спеку як потенційний ризик під час вагітності.
Заклади потребують належної вентиляції, затінених зон очікування, надійного доступу до питної води та планів на випадок відключень електроенергії чи дефіциту води.
Чутливі до температури ліки — ще одна проблема. Соларін і Макалпайн підкреслюють необхідність захисту умов зберігання окситоцину, який використовується для запобігання та лікування післяпологових кровотеч. Тривалий вплив невідповідних температур може погіршити якість препарату.
Кращі дані також є важливими. Без регулярної фіксації впливу спеки разом з інформацією про здоров’я матері важко відстежувати наслідки або оцінювати, чи є втручання ефективними.
Під час запуску нової глобальної рамкової програми в жовтні цього року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) разом із Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО), ЮНІСЕФ та Фондом ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА) наголосили на необхідності покращення моніторингу впливу спеки на вагітних жінок, новонароджених і дітей. Програма пропонує пріоритетні показники, які допоможуть країнам відстежувати ризики для здоров’я, зміцнювати готовність і скеровувати цільові втручання.
У Кенії Абуор стверджує, що головна проблема полягає не у відсутності визнання на рівні політики, а в нездатності перетворити зобов’язання на дії.
Він каже, що кліматично стійка інфраструктура та ресурси повинні надходити до диспансерів первинної медико-санітарної допомоги та сільських пологових відділень, а не лише бути зосередженими в головних окружних лікарнях.
Абуор також виступає за посилення моніторингу ланцюгів постачання, щоб забезпечити наявність основних медичних засобів та наборів для невідкладної акушерської допомоги в закладах першої ланки, навіть під час повеней, які переривають транспортні шляхи.
Через Kuza Trust та групу громадянського суспільства Resilience Action Network Africa, каже він, вони працюють над зміцненням потенціалу громад, покращенням епіднагляду та підвищенням здатності округів реагувати на кліматичні ризики, зокрема на сильну спеку.
Абуор зазначає, що ця робота також спирається на загальні підходи до готовності системи охорони здоров’я, включаючи рамкову програму «7-1-7» для покращення виявлення та реагування на спалахи інфекційних захворювань.
У Нігерії доктор Г. М. наголошує на необхідності кліматично стійких закладів і планів безперервності антенатальних, пологових та післяпологових послуг. Вона рекомендує зміцнювати роль громадських медичних працівників, мобільні виїзні служби, системи направлення та екстрене транспортування, щоб допомога могла надаватися, навіть коли жінки не можуть дістатися до лікарень.
«Впровадження має виходити за межі наявності політичного документа і дійсно змінювати те, як медичні служби готуються до кліматичних ризиків», — каже вона.
Перетворення попереджень на захист
У чотирьох країнах експерти вказують на практичні заходи, які могли б допомогти захистити вагітних жінок і новонароджених від сильної спеки та інших кліматичних ризиків.
Соларін і Макалпайн рекомендують доступні втручання, такі як світловідбивальні дахи, затінення вікон, покращення наскрізної вентиляції та затінені зони очікування. Медичні заклади також потребують надійного питного водопостачання та планів дій для підтримки основних послуг під час відключень електроенергії та дефіциту води.
Попередження про спеку мають спонукати до конкретних дій, а не просто сповіщати громадськість про зростання температури. Антенатальні клініки можуть використовувати наявні канали зв’язку, щоб ділитися практичними порадами, поки медичні працівники визначають, кому з жінок може знадобитися додаткова підтримка.
Залучення громади є не менш важливим. Експерти вказують на роботу в окрузі Кіліфі, Кенія, де до обговорень розподілу домашніх обов’язків та перенесення важкої праці на прохолодніші години залучають чоловіків, свекрух та громадських лідерів. Такий підхід визнає, що жінки можуть мати обмежений контроль над своїм навантаженням і потребують підтримки з боку сім’ї та громади.
Доктор Самбу виступає за інтеграцію порад щодо спеки в регулярний антенатальний догляд, включаючи рекомендації щодо гідратації, зменшення впливу спеки там, де це можливо, розпізнавання тривожних симптомів та знання того, коли звертатися за медичною допомогою. Вона також наголошує на необхідності підготовки до посухи та повеней, які можуть підірвати харчування, засоби до існування та доступ до охорони здоров’я.
На думку Абуора, необхідні міцніші зв’язки між метеорологічними службами, інформаційними системами охорони здоров’я та медичними працівниками на передовій, щоб кліматичні попередження призводили до своєчасних реакцій. Доктор Г. М. також закликає інтегрувати адаптацію до клімату в наявні програми здоров’я матерів, новонароджених і дітей, підтримуючи це стійкими закладами та планами з підтримки допомоги під час криз.
Але адаптація, хоч і важлива, не зможе усунути зростаючі ризики, якщо глобальна температура продовжуватиме зростати. Основною причиною є викиди парникових газів, особливо від спалювання викопного палива, такого як вугілля, нафта та газ, а також діяльність, що включає вирубку лісів та промислове сільське господарство.
Без рішучих дій щодо скорочення цих викидів сильна спека продовжуватиме посилюватися, створюючи додатковий тиск на вагітних жінок, новонароджених і систему охорони здоров’я, яка і без того перевантажена.
Оскільки вчора розпочалася COP31, захист здоров’я матерів і новонароджених має стати частиною ширшої кліматичної відповіді. Це вимагає як заходів з адаптації, таких як кліматично стійкі медичні заклади, так і рішучих дій для зменшення викидів парникових газів. Прискорення переходу до відновлюваної енергетики та гарантування того, що країни з нижчим рівнем доходу отримають ресурси для захисту свого населення, матиме вирішальне значення.
Зрештою, захист матерів і немовлят потребуватиме більшого, ніж просто порад, як впоратися зі спекотною погодою. Це залежатиме від того, чи зможуть медичні служби, громади та політики перетворити зростаючу кількість доказів кліматичних ризиків на практичну підтримку жінок протягом усієї вагітності та пологів, одночасно борючись із викидами, які роблять сильну спеку дедалі небезпечнішою.
Як зазначає доктор Самбу: «Питання більше не в тому, чи є вагітні жінки вразливими. Питання в тому, що ми робимо інакше через те, що вони вразливі».
Оригінал: www.theelephant.info