Вчені на крок ближче до створення людських сперматозоїдів у лабораторії

· Майбутнє

Вчені на крок ближче до створення людських сперматозоїдів у лабораторії

Дослідники з Пенсильванії успішно перетворили людські клітини крові на незрілі сперматозоїди, використовуючи нирку миші як інкубатор, що відкриває нові можливості для лікування чоловічого безпліддя.

Nadezhda Moryak on Pexels

Науковці щойно перетворили нирку живого миші на інкубатор для вирощування людських сперматозоїдів, отриманих із клітин крові.

Це звучить як сценарій науково-фантастичного фільму, але команді з Пенсільванського університету під керівництвом Котаро Сасакі вдалося втілити це в життя. Протягом дев'яти місяців крихітний клаптик людських клітин, розміщений під ниркою миші, поступово перетворювався на незрілі сперматозоїди. Це дослідження є черговим кроком у десятирічних спробах виростити сперму в лабораторних умовах.

У разі успіху така методика може відкрити нове вікно до вивчення ранніх стадій розвитку сперматозоїдів — процесу, який надзвичайно важко досліджувати, оскільки він починається ще до народження. Дослідження також може пролити світло на причини чоловічого безпліддя, які в багатьох випадках залишаються нез’ясованими, та стати основою для нових методів лікування.

Більш дискусійним є потенційне використання лабораторної сперми для народження дітей. Це могло б подарувати надію людям, що мають труднощі із зачаттям, а також одностатевим парам, які хочуть мати дітей, генетично пов'язаних з обома батьками. До цієї мети ще далеко: хоча активність генів була схожою на природну, жодна з вирощених у лабораторії клітин не змогла перетворитися на функціональний сперматозоїд.

Ці результати різко контрастують із подібними експериментами на мишах. Дослідники вже створювали функціональні сперматозоїди та яйцеклітини зі шкіри гризунів, а у двох піонерських випадках навіть змогли отримати здорове потомство від двох «батьків». Проте перенести цю технологію на людей виявилося складно, значною мірою через те, що репродуктивний розвиток суттєво відрізняється залежно від виду.

Тим не менш, нова система дозволяє вченим досліджувати ранні стадії розвитку людської сперми. Оскільки будь-яке майбутнє клінічне застосування потребуватиме ретельних випробувань на приматах, команда також створила незрілі сперматозоїди мавп, чия репродуктивна біологія значно ближча до нашої.

Відтворення розвитку сперматозоїдів у лабораторії має значення не лише для лікування безпліддя, але й для перевірки того, чи впливають певні ліки на репродуктивну функцію. Команда зазначила, що ця платформа «створює надійну базу для моделювання розвитку зародкових клітин приматів».

Переможний рецепт

Протягом десятиліть вчені могли перепрограмовувати дорослі клітини на індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (iPSC). Ці клітини здатні перетворюватися майже на будь-який інший тип клітин організму. Але спрямувати їх на шлях розвитку сперматозоїдів виявилося набагато складніше, оскільки цей процес у людини триває роками.

Подорож починається ще до народження. Ранні стовбурові клітини дають початок сперматогоніям — клітинам-попередникам, які поповнюють запаси сперми протягом усього життя. Ці клітини залишаються переважно неактивними до статевого дозрівання, коли деякі з них починають мейоз — особливий тип поділу клітин, що зменшує кількість хромосом удвічі. Це необхідно для того, щоб при злитті сперматозоїда та яйцеклітини ембріон отримав повний набір генів.

Проте клітини не існують у вакуумі. Білки та інші молекули підказують незрілим сперматозоїдам, коли рости, ділитися або зупинятися. Фізичні сили, такі як складна архітектура яєчок і потік рідини, також відіграють свою роль. Відтворення цього складного середовища в чашці Петрі стало одним із найбільших викликів для науки.

Близько десяти років тому Сасакі та його колеги знайшли спосіб перетворювати людські iPSC на ранні стовбурові клітини, які потенційно могли стати основою для сперматозоїдів та яйцеклітин. На папері їхній генетичний профіль майже збігався з природним. Але на практиці клітини не могли дозрівати без належних сигналів середовища.

У незвичному експерименті команда змішала незрілі клітини з допоміжними клітинами, виділеними з яєчок мишей. Попри нетипове середовище, клітини миші забезпечили поживні речовини та молекулярні сигнали, які стимулювали розвиток.

Ця суміш, названа xrTestis, спонтанно організувалася у трубчасті структури, що нагадують тканини яєчок. «Загалом наш метод культивування точно відтворює розвиток чоловічих статевих клітин людини in vivo і дозволяє зрозуміти генетичні шляхи, що керують цим процесом», — зазначали автори тоді.

Тим не менш, жоден незрілий сперматозоїд не просунувся далі стадій розвитку, характерних для плоду. Крім того, мініатюрна структура руйнувалася через 80 днів, імовірно, через відсутність кровопостачання.

Неочікуваний господар

Щоб подовжити життєздатність суміші та просунути розвиток сперматозоїдів далі, команда пересадила її в нирки імунодефіцитних мишей.

Трансплантат організувався у характерні трубчасті структури, властиві яєчкам, упродовж місяця і залишався стабільним протягом щонайменше пів року. Миші не виявляли ознак дискомфорту чи імунної реакції.

Через шість місяців деякі людські клітини перетворилися на сперматогонії — стовбурові клітини, що здатні до самооновлення та подальшого утворення сперми. Під час цього процесу відбулася важлива подія: епігенетичне переналаштування. У ході цього процесу хімічні мітки на ДНК, які визначають, чи ввімкнено ген, майже повністю стираються. Якщо таке скидання налаштувань є неповним, це може поставити під загрозу якість сперми, яка згодом використовувалася б для репродукції.

У цьому випадку команда виявила «драматичне» епігенетичне переналаштування всього геному. Активність генів клітин відповідала їхнім природним аналогам. Проте, попри те, що трансплантат вижив щонайменше дев’ять місяців, жодна з клітин не змогла розвинутися у зрілий сперматозоїд.

Ймовірно, причиною є середовище. Яєчка людини та миші не мають однакових сигнальних молекул і не реагують ідентично на гормони та інші розвиткові сигнали. Заміна допоміжних клітин миші людськими аналогами може допомогти сперматогоніям розвиватися далі.

Вирішальне випробування

Команда також протестувала цю методику на мавпах, отримавши результати, подібні до тих, що були зафіксовані з людськими клітинами. «Хоча наша система на основі людських iPSC надала цінну інформацію про гаметогенез, майбутні дослідження репродуктивної спроможності мають проводитися на приматах», — пишуть вони.

Хоча клітини також зупинилися на незрілій стадії, результати залишаються вагомими. Попередні дослідження показали, що сперматогонії мавп можуть генерувати зрілі сперматозоїди після пересадки в яєчка реципієнта, що відкриває двері для перевірки можливості отримання здорового потомства.

Саме ця ідея викликає занепокоєння у деяких біоетиків.

Масове виробництво сперматозоїдів та яйцеклітин у лабораторії може дозволити створювати набагато більше ембріонів для відбору, полегшуючи майбутнім батькам вибір бажаних ознак, таких як колір очей чи зріст. Поєднання цієї технології з редагуванням генів робить концепцію «дизайнерських дітей» менш гіпотетичною. А якщо зі шматочка шкіри чи однієї волосини можна отримати репродуктивні клітини, теоретично хтось може створити сперматозоїди чи яйцеклітини іншої людини без її згоди.

Хоча ці сценарії поки що є лише припущеннями, регуляторні органи вже готуються до такого майбутнього. У 2025 році Управління з питань запліднення та ембріології Великої Британії закликало уряд законодавчо врегулювати питання вирощених у лабораторії репродуктивних клітин. Міжнародне товариство дослідження стовбурових клітин також закликало до ретельного нагляду та залучення громадськості до дискусій перед початком будь-якого клінічного використання. Більшість країн, однак, лише починають усвідомлювати необхідність вирішення цих питань.

Тим часом бізнес не стоїть на місці. Компанія Paterna Biosciences зі штату Юта нещодавно оголосила про отримання функціональних сперматозоїдів із незрілих клітин, зібраних під час біопсії яєчок. За словами компанії, ранні ембріони, створені з використанням такої сперми, здавалися порівнянними з тими, що отримані шляхом стандартного ЕКЗ (IVF). А каліфорнійський стартап Conception повідомив про генерацію ранніх людських яйцеклітин із iPSC. Жодна з компаній поки що не оприлюднила результати у рецензованих журналах, тому ці заяви важко оцінити об'єктивно.

Подібно до дискусій про редагування зародкової лінії генів, обговорення переваг та ризиків лабораторно вирощених репродуктивних клітин допоможе визначити не лише те, що є технічно можливим, але й те, що має бути дозволено. Наразі команда наголошує, що їхня робота є лише дослідницьким інструментом, а не методом лікування безпліддя, і до клінічного застосування ще дуже далеко.

Оригінал: singularityhub.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу