Вчені стверджують, що забута частинка може пояснити, чому існує Всесвіт

· Наука

Вчені стверджують, що забута частинка може пояснити, чому існує Всесвіт

Вчені з Університету Саутгемптона припускають, що «забута» частинка, відома як важке нейтрино, могла відіграти ключову роль у виживанні матерії одразу після Великого вибуху.

Вчені запропонували несподіване нове пояснення того, чому існує наш Всесвіт, і в центрі цієї теорії — загадкова частинка, яку фізики десятиліттями здебільшого ігнорували. Їхня гіпотеза припускає, що ця «забута» частинка могла відіграти вирішальну роль у формуванні раннього космосу та забезпечити виживання матерії після Великого вибуху.

Це дослідження стосується однієї з найфундаментальніших таємниць фізики: чому у Всесвіті є матерія, а не порожнеча? Вчені вважають, що в ранньому Всесвіті матерія та антиматерія народжувалися майже в рівних кількостях. Коли ці протилежності зустрічаються, вони анігілюють, вивільняючи енергію. Якби їхня кількість була абсолютно однаковою, майже вся матерія могла б зникнути, не залишивши нічого для формування зірок, планет чи життя.

Тепер дослідники з Університету Саутгемптона та Індійського технологічного інституту в Канпурі вважають, що знайшли важливий фрагмент цього пазла. Їхнє пояснення пов'язане з маловивченим родичем нейтрино — надзвичайно легкою частинкою, яка майже не взаємодіє зі звичайною матерією.

Забута частинка з потужною роллю в ранньому Всесвіті

Команда зосередилася на типі частинок, відомих як «відокремлені» (decoupled) важкі нейтрино. На відміну від звичайних нейтрино, цей гіпотетичний важчий родич загалом вважався занадто слабко пов'язаним з іншими частинками, щоб мати бодай якийсь значний вплив на Всесвіт.

Однак дослідники виявили, що його надзвичайно тривалий час життя міг зробити його набагато важливішим, ніж вважалося раніше. Згідно з їхніми розрахунками, частинка могла існувати достатньо довго, щоб тимчасово домінувати в густині енергії Всесвіту під час його охолодження після Великого вибуху.

Цей короткий період домінування міг змінити еволюцію раннього Всесвіту, вплинувши на умови, що зрештою дозволили матерії переважати над антиматерією.

Доктор Рішав Рошан з Університету Саутгемптона, співавтор дослідження, пояснив:

«Це відокремлене важке нейтрино довгий час вважалося несуттєвою фоновою деталлю у фізиці частинок.

Проте воно розпадається неймовірно повільно. Коли космос охолоджувався після Великого вибуху, частинка жила досить довго, щоб тимчасово взяти на себе енергетичну густину Всесвіту і спровокувати період, у якому домінувала матерія».

Результати роботи були опубліковані в журналі Physical Review Letters, що видається Американським фізичним товариством.

Як важке нейтрино могло пояснити виживання матерії

Попередні спроби пояснити, чому матерія перемогла антиматерію, зазвичай не враховували відокремлене важке нейтрино. Оскільки воно так слабко взаємодіє з іншими частинками, вчені припускали, що воно майже не впливає на процеси, відповідальні за створення дисбалансу.

Нове дослідження ставить це припущення під сумнів. Команда з'ясувала, що навіть частинка з надзвичайно слабкою взаємодією може опосередковано впливати на умови, за яких матерія отримала свою вирішальну перевагу.

Цей дисбаланс, відомий як асиметрія матерії та антиматерії, є ключовим для розуміння нашого існування. З причин, які фізики все ще намагаються пояснити, ранній Всесвіт отримав трохи більше матерії, ніж антиматерії. Ця невелика різниця дозволила частині матерії вціліти після того, як більшість частинок та античастинок знищили одна одну.

«Той факт, що ми взагалі тут існуємо, доводить, що асиметрія між матерією та антиматерією справді сталася, — додав доктор Рошан. — Відокремлене нейтрино змінило температуру в ранньому Всесвіті, за якої фундаментальні частинки — такі як електрони та інші лептони — взаємодіяли зі своїми античастинками за допомогою бозона Хіггса Стандартної моделі. Ця температура діє як перемикач, що визначає, як формувався дисбаланс матерії та антиматерії».

Бозон Хіггса — це фундаментальна частинка, пов'язана з механізмом, який надає багатьом елементарним частинкам їхню масу. У запропонованому дослідниками сценарії важке нейтрино змінило температурні умови, що керують важливими взаємодіями частинок за участю бозона Хіггса.

Змінивши момент, коли відбувалися ці взаємодії, частинка могла вплинути на розвиток дисбалансу між матерією та антиматерією. Іншими словами, те, що довгий час вважалося несуттєвим, могло допомогти визначити, чому Всесвіт взагалі містить матерію.

Давні гравітаційні хвилі можуть розкрити відповідь

Ця теорія також може мати важливі наслідки для розуміння того, як Всесвіт розширювався на найперших етапах.

Співавтор дослідження, доктор Судіпта Шоу з Індійського технологічного інституту в Канпурі, зазначив, що отримані дані свідчать про те, що «забута» частинка могла кардинально змінити історію розширення молодого космосу.

Він додав: «Це пропонує нам нове пояснення того, як перемогла матерія. Драматична зміна в ранньому розширенні космосу залишає чіткі, але помітні відбитки змін, наприклад, у первісних гравітаційних хвилях. Ці сигнали гравітаційних хвиль відкривають нам нові шляхи для розкриття еволюції раннього Всесвіту після Великого вибуху».

Гравітаційні хвилі — це брижі в тканині простору-часу. Вчені вважають, що процеси в надзвичайно ранньому Всесвіті могли генерувати первісні гравітаційні хвилі, які несуть інформацію про умови того далекого періоду.

Згідно з новою теорією, тимчасове домінування важкого нейтрино могло залишити впізнавані підписи в цих давніх сигналах. Виявлення таких паттернів з часом може надати спосіб дослідити, чи справді ця гіпотетична частинка вплинула на найпершу еволюцію Всесвіту.

Наразі це пояснення залишається теоретичним. Але воно відкриває фізикам нову можливість вирішення однієї з найглибших таємниць космології: як матерія змогла вижити, коли зустріч з антиматерією могла залишити Всесвіт майже повністю порожнім.

Оригінал: www.sciencedaily.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу