Від «сміття» до користі: Новий етап розвитку ШІ зосереджений на масштабуванні

· Азія

Від «сміття» до користі: Новий етап розвитку ШІ зосереджений на масштабуванні

Дискусія про помилки та «галюцинації» ШІ відходить у минуле, поступаючись місцем епосі масової інтелектуальної доступності та високої ефективності.

Ще два роки тому кожна суперечка про штучний інтелект зводилася до якості. Машини галюцинували судові справи, переймали упередження зі своїх навчальних даних, припускалися помилок у словах на власних зображеннях, малювали руки з шістьма пальцями і не могли порахувати літери в слові «полуниця». Впевнені твердження про те, що упередження та галюцинації є невід’ємною рисою машин, уже звучать архаїчно. Ці скарги згасали так поступово, що мало хто помітив їхній відхід.

Що ж, чесно кажучи, кілька таких скарг усе ще прибуває щоранку. Автор знаходить два тире в чужій статті й оголошує це «сміттям». Математик чи юрист публікує машинну помилку, і одна виявлена неточність стає вироком для всього, що робить ШІ. Кожна така знахідка — це мовчазний аргумент на користь кваліфікованого фахівця, причому кожен припускає, що в кожного і всюди є такий фахівець під рукою за доступною ціною. Більшість людей ніколи його не мали. Вони читають те, що вирішив написати автор, подають клопотання тими словами, які можуть підібрати, і не мають математика, якому можна зателефонувати для вирішення своїх проблем.

Цього тижня Microsoft продемонструвала групу агентів ШІ, які діагностували складні медичні випадки правильно вдвічі частіше, ніж лікарі-терапевти, що працювали самотужки. Найцікавіше — це охоплення. Така група може бути поруч із кожним пацієнтом будь-де. Машинний математик може бути поруч із кожним інженером. Машинний письменник може створити клопотання на вісім балів з десяти, у будь-якому стилі, для кожного, хто попросить. Машині не обов'язково бути найкращою у світі, щоб стати найкращою допомогою, яку хтось будь-коли отримував.

Люди рідко відмовляються від суперечок; дехто досі вірить, що Земля пласка. І, чесно кажучи, приємно читати добре написані статті та вправні меми про особливості ШІ. Проте для більшості цілей дебати про якість закінчено. Планка, яка мала значення, — це корисність, і робота подолала її, поки ми були зайняті підрахунком пальців. Корисний інтелект стає доступним, а ми все ще перевіряємо його пунктуацію.


Куди веде цей есей

Для читачів, які зупиняються після одного-двох розділів, ось наш висновок.

Цей есей стверджує, що ми спостерігаємо вибухову інновацію, яка значно випереджає будь-яке прискорення минулих темпів. За кілька днів машинної роботи одна лабораторія скоротила кількість операцій, необхідних у квантовій схемі, у сімнадцять разів. Інша опублікувала 719 робіт із сотень відкритих математичних проблем через кілька тижнів після того, як її агенти запропонували відповідь на частину відомої задачі, що залишалася невирішеною чверть століття. Це лише кілька прикладів. Тепер уявіть кожну лабораторію, завод і бек-офіс на Землі, що спрямовують ті самі механізми на свої цілі за кілька кварталів від сьогодні, маючи кращі моделі й дешевші спроби. Результат настільки ж важко уявити, як передбачити тропічні ліси, спостерігаючи за поділом перших клітин.

Траєкторія важливіша за будь-який знімок. Рівень помилок продовжує падати, тоді як обсяг зростає. Кожен результат стає сировиною для наступного в галузях, які раніше трималися осторонь. Прориви будуть накладатися на прориви раніше, ніж вдасться осягнути перший. Багато з цього відбуватиметься всередині компаній, які нічого не публікують, і частина цього потрапить у продукти раніше, ніж будь-яка людина зможе це пояснити. Чим більше агентів ми розгортаємо, тим менше будь-який звід правил може гарантувати їхню поведінку, навіть якщо кожен із них робить саме те, про що його просять. Фізичний світ сповільнює цю повінь, але навіть це гальмо слабшає.

Це не про те, щоб сумувати чи радіти. Прийдешнє цунамі може започаткувати епоху безперервного, складного і руйнівного творення, чий масштаб і розмах важко висловити словами. Ми прямуємо у світ, де мало хто зможе залишатися в комфорті, коли перехресний вогонь інновацій навколо них посилиться. Історія не дає підказок. Кожна попередня хвиля винаходів обмежувалася кількістю людських розумів, здатних над нею працювати, і кількістю їхнього часу. Ця межа зараз зникає. Новизна полягає в самій кількості: більше спроб, більше результатів і більше комбінацій, ніж будь-яка економіка коли-небудь мала засвоїти. Ті, хто наростить здатність це засвоювати, процвітатимуть, а найбільший ризик криється в тих, хто вирішить не пробувати.


Один доказ, сімсот статей

Існує старе, похмуре прислів’я: одна смерть — це трагедія, а мільйон — статистика. Наука щойно зіткнулася з власною версією цього явища.

У вересні одна лабораторія випустила близько десяти тисяч агентів на вирішення однієї з найскладніших відкритих проблем математики: чи завжди рівняння потоків рідини поводяться передбачувано. Агенти спілкувалися між собою, передавали часткові результати й менш ніж за чотири дні створили доказ, про який світові фахівці досі сперечаються. Це заголовкова новина. У неї є герой, столітня історія, відома премія, суперечка про авторство та семінарські зали, повні людей, що перевіряють кожен рядок. У цьому можна сумніватися, цим можна захоплюватися, це можна обговорювати, тому що це поодинокий випадок.

Потім, у жовтні, та сама лабораторія виклала 722 рукописи за один раз. Її модель була спрямована на близько чотири тисячі задач і залишена працювати. Вона повернулася з результатами у 372 родинах проблем у багатьох куточках математики, кожна з яких коштувала в середньому кілька годин машинного мислення. Протягом кількох днів частина з них була відкликана або переглянута. Це вже статистика. Сотні результатів не вміщаються ні в заголовок, ні в розум, і ніхто в цій галузі до кінця не знає, як про них думати.

Стрибок від одного до сотень зайняв кілька тижнів. Наступний реліз не обов'язково зупиниться на сотнях. Три тисячі, тридцять тисяч і, зрештою, мільйон — це питання бюджету. Ніщо не вимагає оголошувати будь-що з цього. Той самий рецепт працює для кожного, хто може чітко сформулювати проблему і автоматично оцінити відповідь. Це охоплює набагато більше, ніж математику: схеми, молекули, матеріали, розклади, маршрути та дизайни будь-якого роду. Кожна кімната на Землі, що шукає рішення, тепер може запустити свою власну версію.

Ось про яку повінь цей есей. Потік фейкових новин і машинного сміття обговорюється роками. Сміття — це легкий випадок, бо воно відсіюється саме собою. Важкий випадок — це якісний продукт, що ллється обсягами, які не здатна осягнути жодна людина, команда чи інституція. Читачам варто приготуватися до словникового запасу. Повінь, потоп, потік і навала повертатимуться знову і знову в цій статті. Ми заздалегідь вибачаємося за гідравлічні метафори.


Місяць повеней

Математичні статті були лише найгучнішим прикладом. Останні кілька тижнів принесли дюжину тихіших. Кожна з них не так давно заповнила б цілий рік заголовків у журналах відповідних галузей.

Програмне забезпечення перебудовується ззовні. Менш ніж за два тижні один розробник випустив відкриті версії семи флагманських програм від одного з найвідоміших виробників дизайнерського ПЗ, створені за допомогою агентів і без оригінального коду. Інші портують відеоігри десятирічної давнини десятками. Копії грубі, повні збоїв і відсутніх функцій, тож очікуйте, що скептики продовжуватимуть створювати меми. Крім того, вони мали велику перевагу: оригінал був під рукою, як ключ із відповідями, готовий сказати «правильно» чи «неправильно» на кожному кроці. Важливий висновок для нашої епохи «Супер-Мура» полягає в тому, що копіювання — це лише розминка.

Справжні перегони вже почалися. Популярний інструмент програмування обсягом понад пів мільйона рядків був переписаний на понад мільйон рядків новою мовою за одинадцять днів, причому до шістдесяти чотирьох агентів працювали пліч-о-пліч. Його творець підрахував, що трьом інженерам, які близько знають код, знадобився б рік. Раніше цього року одна модель прочесала основні операційні системи та браузери й виявила тисячі раніше невідомих вразливостей безпеки за лічені тижні. Одна з них ховалася від людських аудиторів двадцять сім років.

Біологія рухається з такою ж швидкістю. Цього тижня близько двох тисяч агентів працювали з атласом восьми мільйонів клітин мишачого мозку, у яких були вимкнені специфічні гени, і за тридцять дві хвилини знайшли зачіпки щодо хвороб мозку. Людській команді знадобилися б місяці. Під час роботи агенти спиралися на понад сімсот опублікованих статей, де один агент опрацював близько дюжини. Минулого місяця геномний атлас передбачив наслідки кожної з дев'яти мільярдів можливих однолітерних змін у ДНК людини.

Для всього цього не потрібна була модель, представлена з помпою. Потрібна була наполегливість, цифри та бюджет. І кожен приклад — це лише нижня межа. Моделі, що виконують цю роботу, є найслабшими з тих, що світ використовуватиме відтепер. Наступного року вони будуть дешевшими. Вони вміщуватимуть більше і працюватимуть у більших групах. Якщо це результат кількох тижнів наприкінці 2026 року, то результат через кілька кварталів від сьогодні належить до зовсім іншого масштабу.

Критики досі рахують, скільки зі ста машинних відповідей сьогодні є неправильними — десять, тридцять чи сорок. Упередження та галюцинації пройшли той самий шлях: кількість помилок продовжувала падати, а обсяг — зростати. Кількість також змінює арифметику. Метод, який спрацьовує раз на тисячу спроб, має приблизно 95% шансів на успіх хоча б один раз із трьох тисяч. Там, де успіх можна розпізнати, «ризикована ставка» стає методом. Деякі очевидні межі інтелекту виявляються межами того, скільки невдач ми можемо собі дозволити.


Математична революція під прикриттям

Популярна мова називає ці системи великими мовними моделями. Назва прижилася, тому що перше, що вони зробили, — це почали писати. Ми завжди вірили, що вони є чимось більшим: математичною революцією, яка випадково прийшла через текст. Мова була лише дверима. Модель, яка просто передбачала слова, ніколи б не змогла атакувати рівняння потоків рідини, переробляти квантові схеми або читати мозковий атлас. Ці системи — це набори рівнянь, які поглинають контекст у нові способи та знаходять патерни вздовж довгих, змінних ланцюгів міркувань. Саме тому вони подорожують від хімії до коду та права, не питаючи дозволу. Стіни між галузями низькі. Вода терпляча.

Останні кілька тижнів показують цю революцію в дії, в обсягах і в галузях, де точність — це все. Мільйоннорядкова програма повинна компілюватися і проходити кожен тест. Доказ повинен пройти формальну перевірку. Схема повинна робити саме те, що заявлено, за меншу кількість кроків. Система, яка може тримати в полі зору сотні тисяч рядків, тисячі взаємодіючих змінних або довгий ланцюг рівнянь і може працювати над ними днями, видає точну роботу вантажівками. Повінь давно минула стадію есеїв і резюме. Вона несе код, докази, дизайни та прогнози, кожен з яких можна перевірити, використати та розвивати. Те, що роблять машини, далеко від ідеалу, але гарантовано, що їхні можливості покращуватимуться, і новою даністю є те, що машини роблять речі, про які ми навіть не могли мріяти до сьогодні.

Більшість цього відбуватиметься поза полем зору. Для кожної лабораторії, яка публікує свої результати, інші запускатимуть ту саму машинерію всередині компанії й мовчатимуть — тема, до якої ми ще повернемося. Усе це лежить на кривій, що продовжує стрімко зростати, оскільки кожне покращення моделі множиться на кожну кімнату, де вона працює. Визначальною ознакою того, що почалося, є кількість. Те, що ми постійно забуваємо, — це те, що вона має ефект накопичення.

Оригінал: asiatimes.com

Про Що? — новини науки, технологій і світу