'Зони жертв' навколо критичних мінеральних шахт сповнені забруднення, дитячої праці та вад розвитку
· Наука
Новий звіт вказує на критичні наслідки видобутку мінералів для здоров'я бідних спільнот.
'Зони жертв' навколо критичних мінеральних копалень переповнені забрудненням, дитячою працею та дефектами на народження
Перегони за видобутком критичних мінералів для штучного інтелекту та чистої енергії створюють 'зони жертв', що шкодять воді та здоров'ю бідних країн світу.
Є тривожна суперечність у серці глобального переходу до чистішого, зеленішого, технологічного майбутнього: сучасні технології — від штучного інтелекту до вітряних турбін, а також мобільних телефонів, електромобілів і систем оборони — залежать від критичних мінералів. Проте багато спільнот, де ці мінерали видобуваються, в підсумку отримують забруднену воду та погіршене здоров'я через видобуток.
Літій живить акумулятори. Кобальт стабілізує їх. Мідь проводить електрику. Редкі землі роблять вітряні турбіни та цифрові пристрої ефективними та надійними. Кожен з цих мінералів необхідний для технологій четвертої промислової революції, але вони також токсичні й вимагають величезних обсягів води для видобутку.
Як дослідники Інституту води, навколишнього середовища та здоров'я університету ООН, ми вивчаємо вплив видобутку критичних мінералів на спільноти по всьому світу. Наш новий звіт показує, чому видобуток погіршить життя деяких з найбідніших людей світу, якщо ланцюги постачання критичних мінералів не будуть контрольовані та регульовані.
Один з нас з Близького Сходу — регіону, який і досі страждає від довготривалих наслідків постачання пального, що споживалося для вражаючих економічних здобутків XX століття. Інший з нас із Африки — континенту, який тепер є головним постачальником критичних мінералів, що живлять технологічні досягнення XXI століття.
Виходячи з нашого досвіду та наших досліджень, ми вважаємо, що якщо не відбудуться суттєві зміни в тому, як країни, корпорації та громади управляють критичними мінералами, людство ризикує відтворити несправедливості ери видобутку нафти, цього разу з технологічними досягненнями, які мали би вирішувати проблеми, створені викопними паливами.
Видобуток мінералів сприяє зростанню водної банкрутства
Одним з найзначніших наслідків видобутку критичних мінералів є його вплив на воду.
Тільки в 2024 році глобальний видобуток літію вимагатиме приблизно 456 мільярдів літрів води. Це еквівалентно річним побутовим потребам води приблизно 62 мільйонів людей у субсахарській Африці. Водночас багато країн стикається з водним банкрутством, що означає, що люди та промисловість використовують більше прісної води, ніж природа може відновити, що призводить до незворотних ушкоджень екосистем.
В посушливих регіонах, таких як солончаки Чилі, видобувні роботи становлять до 65% загального споживання води в регіоні, конкуруючи з сільським господарством та екосистемами. Рівень підземних вод впав, соляні лагуни зменшилися, а прісноводні артезіанські води стають все більше під загрозою виснаження та забруднення.
Забруднення води ускладнює такі проблеми. Видобуток генерує великі обсяги токсичних відходів і стічних вод, що містять важкі метали, кислоти та радіоактивні залишки.
Наприклад, видобуток рідкоземельних мінералів генерує до 2000 метричних тонн відходів на кожну метричну тонну корисного матеріалу. Рідкоземельні мінерали часто видобуваються шляхом створення осадкових ставків та додавання хімікатів для відокремлення металів. Коли стічні води не очищаються або неправильно зберігаються, хімікати можуть просочуватися в підземні води та водотоки, забруднюючи артезіанські води та ріки.
У деяких частинах світу ріки, що протікають поблизу кобальтових та мідних шахт, стали такими кислими, що громади більше не можуть пити з них воду. Запаси риби зникли, а землі для сільського господарства отруєні. Водна безпека більше не є побічним ефектом видобутку; це системні витрати.
Кризис здоров'я, прихований у ланцюгах постачання
Спільноти, що проживають поблизу цих ділянок видобутку, повідомляють про людей, які страждають від шкірних захворювань, гастроінтестинальних хвороб, проблем з репродуктивним здоров'ям та хронічних хвороб, пов'язаних з тривалим впливом важких металів у забрудненій воді та ґрунті.
Докази з регіонів видобутку в Демократичній Республіці Конго особливо вражають. Дослідження документують високі рівні викидів, вроджених вад та дитячої смертності серед населення, яке піддається впливу місць, забруднених кобальтом та іншими металами. Мaternity wards у південній частині Демократичної Республіки Конго, які знаходяться поблизу видобувних операцій, повідомляють про значно більше дефектів на народження, ніж ті, що розташовані далі.
У громадах поблизу видобувних операцій мешканці говорять про те, як жінки та дівчата, що живуть поруч із шахтами кобальту та міді, страждають від гінекологічних проблем, включаючи інфекції, порушення менструального циклу, викидні та безпліддя. Ці ризики пов’язані з тривалим контактом із забрудненою водою, ускладненими обмеженим доступом до санітарії та охорони здоров'я.
У регіоні Антофагаста в Чилі смертність від раку є найвищою в країні. Рівень раку легень там майже в три рази перевищує національний середній показник. Лікарі в регіоні також повідомляють про зростаючу кількість випадків неврологічних та розвитку розладів, які вони пов’язують із раннім впливом забрудненої води та повітря.
Оцінюється, що тисячі дітей зайняті у кустарному видобутку кобальту в Демократичній Республіці Конго. У неформальних шахтах вони можуть бути піддані впливу кобальтового пилу та інших небезпечних матеріалів без захисних засобів.
Ці ризики для здоров'я посилюються слабкими системами водопостачання, санітарії та охорони здоров'я. За даними 2024 року лише близько третини населення в Демократичній Республіці Конго мали принаймні базове водопостачання.
Вартість їжі енергетичного переходу
Проблеми з водою, викликані видобутком критичних мінералів, також становлять серйозну загрозу для місцевих продовольчих систем. У Перу видобуток цинку забруднив водозбірник Кунас. Стоки забруднюють воду, що використовується для зрошення культур та водопостачання для худоби.
У регіоні Уюні в Болівії видобуток літію призвів до постійного дефіциту води, що робить все складнішим вирощування кіноа, основної сільськогосподарської культури, що є ключовою для місцевих дієт та економік. У всьому „літієвому трикутнику“ Аргентини, Чилі та Болівії видобуток зменшив доступність води для культур та сільськогосподарських тварин.
Схожі закономірності можна побачити в деяких частинах Демократичної Республіки Конго та Замбії. У обох країнах забруднені ріки сприяли зменшенню запасів риби та хвороб худоби, завдаючи шкоди домогосподарствам, які вже страждають від нестачі їжі.
Способи захисту спільнот у видобутку
Інновації та технологічні досягнення мають потенціал для поліпшення ситуації. Але ми вважаємо, що справедливий та стійкий енергетичний та цифровий перехід потребує свідомих дій, щоб уникнути створення "зон жертв" — місць, де добробут людей та екології обмінюють на технологічні досягнення.
Одним з варіантів є створення більш міцного міжнародного управління. Перехід від добровільних рекомендацій до обов'язкових міжнародних норм, таких як угоди, закони про належну обачність в ланцюгах постачання, обов'язкові екологічні та правозахисні стандарти для видобувних операцій, а також потенційно створення глобального фонду мінералів, який управляв би критичними мінералами як спільними планетарними активами, може покращити захист води, контроль забруднення та права людини в усіх ланцюгах постачання мінералів.
Компанії також можуть інвестувати у технології видобутку, які споживають менше води. Країни можуть посилити контроль за стічними водами та розширити незалежний моніторинг та звітність про екологію.
Доцільні управлінські механізми, які надають місцевим та корінним громадам більший вплив, справедливу частку вигод та реальне спільне управління ресурсами, можуть ще більше відновити баланс сил і ризиків.
З боку споживання розширення термінів служби продуктів, розширення переробки та сприяння меншій залежності від нововидобутих мінералів можуть зменшити тиск на регіони, що страждають від дефіциту води.
Для людей, які використовують ці технології, соціальні та екологічні витрати, закладені в ланцюги постачання критичних мінералів, часто залишаються поза увагою. Виявлення цих впливів може дозволити споживачам приймати обґрунтовані рішення та більш ретельно контролювати корпоративні практики.
Критичні мінерали є необхідними для просування сталого розвитку. Але якщо чисті технології будуються таким чином, що призводять до забруднення рік, хворих дітей і позбавлених прав спільнот, перехід залишиться недосяжним.
Ця відредагована стаття публікується з The Conversation під ліцензією Creative Commons. Читайте оригінальну статтю.
Оригінал: www.livescience.com