Нейробіологи дослідили мозок жінки, яка понад 30 років щозими впадала у сплячку
· Наука
Нейробіологи виявили в гіпоталамусі жінки, яка десятиліттями впадала у зимову сплячку, критичне зниження рівнів ключових нейрогормонів та майже повну відсутність білків-маркерів функціонування мікроглії.
Нейробіологи дослідили мозок пацієнтки, у якої протягом понад трьох десятиліть щозими виникав стан, схожий на сплячку: температура тіла знижувалася до 31 градуса Цельсія, сповільнювалися рухи й психічні процеси, а іноді з'являлися стани, подібні до ступору чи кататонії. Публікація в журналі Neuropathology and Applied Neurobiology зазначає, що такий випадок свідчить про здатність людського організму витримувати тривале охолодження без незворотного пошкодження внутрішніх органів.
За життя жінка також страждала від нецукрового діабету, епізодів ейфорії, тривожності та депресивних станів, при цьому влітку симптоми ставали менш вираженими. Попри такі прояви, медичні обстеження не фіксували структурних аномалій мозку, а показники гормонів щитоподібної залози та стресового кортизолу були в межах норми.
Що виявили вчені під час аналізу
Після того, як пацієнтка померла у віці 57 років від ускладнень, спричинених розривом легеневої артерії, науковці отримали можливість порівняти тканини її мозку зі зразками мозку трьох жінок приблизно такого самого віку, які не мали захворювань гіпоталамуса чи нейродегенеративних хвороб. Хоча загальна кількість нейронів виявилася незмінною, дослідники зафіксували суттєві відмінності у складі хімічних сполук.
Зокрема, у гіпоталамусі, який відповідає за обмін речовин та терморегуляцію, майже не виявили окситоцину, вазопресину та інших речовин, що регулюють гормональний фон і водний баланс. Подібне виснаження ресурсів спостерігалося і в супрахіазматичному ядрі, що відповідає за добові ритми. Окрім цього, вчені помітили брак білків, притаманних мікроглії — імунним клітинам мозку, а також значне зниження кількості білка, пов’язаного з передаванням сигналів між нейронами.
Науковці зазначають, що оскільки обстеження проводили посмертно, неможливо достеменно встановити, чи були ці зміни першопричиною хвороби, чи наслідком тривалого особливого стану організму. Втім, детальне вивчення цих механізмів пригнічення метаболізму в майбутньому може стати корисним для медичних технологій. Подальше вивчення цих механізмів може допомогти зрозуміти, чи можна буде використовувати пригнічення обміну речовин у медицині.
За матеріалами nauka.ua