ШІ не працює подібно до людського мозку, виявили вчені

· Наука

ШІ не працює подібно до людського мозку, виявили вчені

Нове дослідження Йоркського університету показує, що штучний інтелект лише імітує зовнішні реакції мозку, але насправді використовує зовсім інші внутрішні обчислювальні алгоритми, що ставить під сумнів їхню надійність як інструментів для моделювання біологічних механізмів сприйняття.

ШІ може працювати не так, як людський мозок, виявили вчені. Дослідники з Йоркського університету виявили суттєві розбіжності у роботі штучного інтелекту та людського мозку, які ставлять під сумнів надійність сучасних нейромереж як інструментів для нейробіологічних досліджень. Попри те, що моделі ШІ загалом успішно прогнозували реакції записаних нейронів, вони часто використовують для цього внутрішні механізми, які можуть відрізнятися від мозкових.

Протягом останнього десятиліття штучні нейронні мережі (ANN) були основними моделями для вивчення зорової системи. Вчені традиційно оцінювали «схожість» моделі з мозком за здатністю ШІ передбачати реакції нейронів. Однак автори нового дослідження, опублікованого в Nature Machine Intelligence, запропонували інший підхід — «зворотну передбачуваність». Вони перевірили, чи можуть реальні записи активності мозку так само ефективно прогнозувати внутрішні процеси всередині самих моделей ШІ.

Чому схожі результати не означають схожі процеси

Експеримент охопив 1320 фотографій та реалістичних зображень, а також 300 додаткових ілюстрацій, що містили 10 різних об’єктів — від тварин до транспортних засобів. Результати показали, що хоча ШІ успішно імітує реакції нейронів, зворотної залежності не спостерігається: активність цих нейронів була значно менш ефективною для прогнозування багатьох внутрішніх ознак моделей. При порівнянні активності різних людських мізків між собою подібного розриву не виявлено.

«Штучний інтелект часто називають "схожим на мозок", оскільки він може передбачити активність у частинах мозку, що відповідають за розпізнавання об’єктів. Досі вчені тестували це лише в одному напрямку», — пояснює старший автор дослідження, доцент Кохітій Кар.

За словами дослідників, це свідчить про те, що сучасні системи ШІ вирішують завдання, покладаючись на стратегії, яких мозок, ймовірно, не використовує. Вчені наголошують, що ця розбіжність є важливою, оскільки ШІ все частіше застосовують для розробки експериментів у нейробіології, вивчення поведінки людини та досліджень неврологічних станів, зокрема аутизму.

Команда вчених розробила спеціальний інструментарій, який тепер доступний для розробників. Він дозволяє оцінювати, які частини моделі справді відповідають біологічним механізмам сприйняття, а які — ні. Як зазначає співавторка Сабін Мюзеллек, «ми показуємо, що моделі, які раніше вважалися "мозкоподібними", покладаються на внутрішні компоненти, які мозок, схоже, не використовує».

На думку дослідників, ці результати не закликають до відмови від нейромереж, а навпаки — створюють базу для створення точніших моделей наступного покоління, які будуть не лише ефективними, а й науково достовірними у відображенні процесів мислення.

За матеріалами ScienceDaily

Про Що? — новини науки, технологій і світу