Чи менше шимпанзе крадуть у своїх друзів?

· Human OS

Чи менше шимпанзе крадуть у своїх друзів?

Дослідження UC Berkeley показало, що шимпанзе крадуть їжу у своїх «друзів» рідше, ніж у менш знайомих особин, а також демонструють менше ворожості під час таких конфліктів.

Останніми роками вчені довели, що шимпанзе віддають перевагу певним особинам, обираючи, кого вони доглядатимуть, і вибірково ділячись їжею. Така поведінка дає змогу зазирнути в еволюційне минуле людства, що базується на просоціальності.

Але залишалося питання: як дружба між шимпанзе впливає на антисоціальні вчинки?

У новому дослідженні, де здобиччю слугували фрукти, дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі виявили, що шимпанзе рідше крадуть у своїх друзів, а статус дружби впливає на емоційні реакції як жертви, так і крадія. Тісно пов'язані між собою шимпанзе вихоплювали шматочки ананаса один в одного рідше, ніж ті, у кого стосунки були менш міцними. Крім того, жертви швидше заспокоювалися, коли злодієм виявлявся друг, а самі крадії демонстрували менше ворожості, коли обкрадали близького товариша, ніж коли це був не друг.

Нове дослідження поглиблює наше розуміння емоційних основ нашого соціального життя, зазначив Одед Рітов, провідний автор статті та аспірант психологічного факультету Берклі.

«Спільна діяльність важлива для нашого добробуту, здоров'я та виживання, — сказав Рітов, який працює в лабораторії соціального походження (Social Origins Lab) у Берклі. — Ми дедалі більше переконуємося, що це не є чимось унікальним для людей, і що інші тварини теж мають друзів».

Статтю було опубліковано онлайн у вересні, а в листопадовому номері вона з’явиться у журналі Evolution and Human Behavior.

Вчені іноді вагаються, чи можна називати близькі стосунки між шимпанзе дружбою, подібною до людської, аргументуючи це тим, що ми не можемо осягнути їхню когнітивну та емоційну складність. Щоб визначити особин, які виявляли ознаки близьких стосунків, дослідники спостерігали за 26 шимпанзе протягом понад 800 годин у заповіднику на острові Нгамба в Уганді. Команда задокументувала, які шимпанзе здавалися тісно пов'язаними — як друзі, — звертаючи увагу на їхні моделі догляду, щоденні взаємодії та те, як часто вони перебували на відстані витягнутої руки один від одного.

Потім вони підготували дві кімнати. В одній перебував шимпанзе-"жертва" з трьома тацями з ананасами. Дослідники прив'язали мотузку до таць і провели її в іншу кімнату, де другий шимпанзе — "злодій" — міг або залишити мотузку в спокої, або смикнути її, щоб украсти ананас.

Шимпанзе крали у 70% випадків, коли взаємодіяли з не-друзями, порівняно з 61% у випадках із друзями. Хоча 9 відсоткових пунктів можуть здатися незначною різницею, кожен шимпанзе брав участь як в експериментах із друзями, так і з не-друзями — це методологічний підхід, який дозволяє з високим ступенем впевненості стверджувати, що різниця є значущою, а не випадковою.

«Наше дослідження є першим, яке показує, що вони здатні стримувати антисоціальну поведінку стосовно своїх друзів», — сказав Рітов.

Дослідники також оцінювали реакцію жертв на крадіжку, спостерігаючи за тупанням ногами, биттям кулаками та вереском. Жертви спочатку проявляли більше гніву, коли їх обкрадали друзі, але швидко заспокоювалися порівняно з випадками, коли це робили не-друзі.

Поведінка крадіїв також змінилася. Коли злодіями були не-друзі, вони виражали негативні емоції набагато довше, що свідчить про те, що вони сприймали взаємодію як більш ворожу.

«Це свідчить про те, що у шимпанзе з обох сторін дружби можуть існувати взаємні очікування, що робить її схожою на складні дружні стосунки, які ми бачимо у людей», — додав Рітов.

Ян Енгельманн, доцент кафедри психології та головний дослідник лабораторії Social Origins Lab, зазначив, що попередні роботи вже демонстрували наміри, специфічні для певних стосунків, у приматів. Але людська дружба — це більше, ніж просто особливі наміри, додав він, — це сильніші очікування.

«Ми очікуємо більшого від своїх друзів, — сказав Енгельманн, співавтор статті. — Ці результати справді поглиблюють наше розуміння еволюційних коренів дружби. Наскільки мені відомо, це перші докази того, що шимпанзе також очікують і, можливо, вимагають особливого ставлення від своїх друзів. Такі соціальні очікування можуть формувати основу людських моральних принципів».

Ця стаття доповнює роботу Рітова, яка зосереджена на еволюції людської поведінки та на тому, як мораль і норми є частиною нашої суті, що сягає корінням світу інших тварин. Нещодавно він вивчав, чи мають тварини відчуття справедливості, і загалом цікавиться тим, як емоції розгортаються в різних культурах і видах.

«Ми вважаємо, що ці очікування можуть бути базовими будівельними блоками для масштабнішої співпраці, яку ми бачимо у людей, — сказав Рітов. — Очікування, які шимпанзе мають щодо своїх друзів або близьких партнерів, могли перерости в більш загальні норми того, як ми повинні ставитися один до одного».

Оригінал: greatergood.berkeley.edu

Про Що? — новини науки, технологій і світу