Подіуми та репресії: вулична мода в Тегерані та непомітна зміна правил
· Human OS
Вулиця Іраншахр у Тегерані стала центром молодіжної моди, де дівчата відкрито не носять хіджаби, оскільки режим зосередився на виживанні через загострення конфліктів у регіоні.
На вулицях Тегерана, зокрема в модному районі Іраншахр, спостерігаються разючі зміни у повсякденному житті іранців. Попри офіційно чинний з 1983 року закон про обов'язкове носіння хіджабу, багато жінок у публічних місцях з’являються з відкритим волоссям, у сучасному одязі та без традиційних манті (довгих пальт).
Ці зміни дослідники пов’язують із концепцією «мистецтва присутності» — соціальним феноменом, коли звичайні люди змінюють правила не через масові протести, а через повсякденне життя всупереч нормам. Соціолог Асеф Баят називає це «не-рухом», де тисячі людей щодня роблять вибір жити так, як хочуть, змушуючи державну систему адаптуватися до нової реальності.
«Коли я вбираюся, я роблю це тільки для себе. Я не вчиняю жодного політичного акту», — пояснює Міна, молода мешканка Тегерана, яка більше не носить хіджаб. Для багатьох учасниць цього процесу такі дії не є формальним опором, а скоріше прагненням до особистої свободи.
Державна політика щодо контролю зовнішнього вигляду громадян стала менш прямолінійною після масових протестів 2022 року, викликаних смертю Махси Джини Аміні. Влада побачила, якою політичною ціною може обернутися арешт окремої жінки, тому фокус змістився на тиск на бізнес: влада закриває кафе, де обслуговують відвідувачок без хіджабів, та блокує акаунти в соцмережах.
Чинна влада опинилася в пастці: офіційне скасування закону про хіджаб стало б визнанням поразки режиму, тому закон залишається в силі, але де-факто не виконується в повному обсязі. Навіть іранське керівництво почало визнавати небезпеку радикальних методів. Зокрема, президент Масуд Пезешкіан на державному телебаченні зазначив: «Ми ризикуємо зруйнувати багато речей у суспільстві через цей закон».
Наразі Іран демонструє картину двох паралельних світів. З одного боку — вулиця Іраншахр, де молодь демонструє сучасний стиль, з іншого — заходи влади, спрямовані на збереження вигляду контролю над країною. Режим намагається вижити в «умовах війни», оскільки надмірно жорстке застосування закону могло б підірвати суспільну довіру.
За матеріалами Aeon