Як усвідомлено трансформувати свої страхи
· Human OS
Автор пропонує використовувати фізичні виклики та вихід із зони комфорту як інструмент для подолання страху та розвитку стійкості.
Страх є частиною повсякденного життя. Він завжди десь поруч, загрожує нам, жахає, у невдалі дні — паралізує, а в хороші — просто дратує.
Існують мегастрахи, як реальні, так і уявні: що хтось іде за вами слідом, коли ви гуляєте вночі, або що головний біль, який триває вже два дні, насправді свідчить про щось жахливе. Значно поширенішими є дрібні, настирливі страхи, які не дають заснути вночі, роз'їдають вас зсередини й заважають проживати день навколо вас.
Як нам опрацювати всі ці джерела тривоги, ці ситуації та історії, що змушують нас стикатися з власною вразливістю та обмеженістю?
Проста відправна точка — кинути собі виклик, роблячи те, що є незвичним і некомфортним. Для мене цей підхід допомагає прокинутися, заспокоїтися і вийти за межі звичного.
За останнє десятиліття я помітила, що саме фізично складні завдання викликають у мене найбільш вісцеральні реакції страху: усвідомлення своїх обмежень і запитання про те, як я можу вийти за межі того, на що, як мені здавалося, я здатна.
Я часто називаю свою доньку своїм особистим тренером, тому що вона переконує мене вирушати в походи та інші пригоди на свіжому повітрі, які змушують мене вийти із зони комфорту. Коли я йду в похід з нею, маршрут зазвичай удвічі довший за мій звичний ліміт, і часто він проходить через місцевість, яка є більш різноманітною та складною, ніж я того прагну. Я не схожа на антилопу, що стрибає з каменя на камінь. Я радше як черепаха, що перевалюється з боку на бік, намагаючись піднятися на пагорб.
Я навчилася дихати під час більшості цих пригод, знати, коли зробити перерву, а коли рухатися далі. Я також виявила, що момент невизначеності або страху миттєво фокусує на теперішньому моменті. Коли я стикаюся з першим фізичним випробуванням на стежці, я постійно помічаю, що початкове відчуття тривоги повільно розчиняється, перетворюючись на відчуття хоробрості та досягнення.
Тому я рекомендую дискомфорт як спосіб навчитися працювати зі страхом. Це може бути фізичне випробування, як описано вище, або ж заглиблення у стосунки чи незручний міжособистісний простір. Як каже Незнайомець у фільмі «Великий Лебовські»: «Іноді ти їси ведмедя, а іноді, ну, він їсть тебе». Іншими словами, ви не завжди перемагаєте, але вчитеся на помилках так само, як і на тріумфах. А страх завжди дасть вам ще один шанс спробувати знову.
3 кроки, щоб трансформувати свої страхи
Щоб стати ближчими до некомфортних, а подекуди й відверто страхітливих моментів життя, спробуйте наступне:
- Підходьте до своїх страхів із часткою «жорсткої любові». Жорстка частина полягає в тому, що ви не здаєтеся ні собі, ні завданню при першій же ознаці труднощів. Якщо ви не стоїте перед загрозою життю, можна продовжувати рух — навіть якщо це крихітний крок вперед. Як у дитячій казці про «Паровозик, який зміг», повторюйте собі: «Я думаю, що зможу, я думаю, що зможу». Потім зробіть ще один крок і подивіться, що буде.
- Цінуйте те, що ви прийшли. Любовна частина «жорсткої любові» полягає в тому, що ви вже перемогли, просто з'явившись. Тому будьте добрими до себе. Можливо, ви й не подолаєте свій страх повністю, але зробите крок уперед. Відсвяткуйте це, а наступного разу просуньтеся трохи далі.
- Медитуйте та спостерігайте за своїми страхами. Усвідомлена медитація (mindfulness) забезпечує безпечний простір, у якому можуть виникати ваші страхи. Спостерігайте, як вони приходять і йдуть, видихайте їх, вдихайте їх. Що більше ви з ними знайомі, то менше влади вони мають, щоб керувати вами. У певний момент ви зможете просто посидіти зі своїми страхами й посміхнутися їм.
Оригінал: www.mindful.org